1Справа № 310/4804/21 2/335/2459/2021
07 липня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції України у м. Києві Мангуш А.М., про визнання права власності на спадкове майно та стягнення сум у порядку спадкування, -
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції України у м. Києві Мангуш А.М., про визнання права власності на спадкове майно та стягнення сум у порядку спадкування.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
Статтею 42 ЦПК України, передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем, крім іншого, заявлено позовну вимогу про стягнення з Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області на її користь грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 136 000 гривень.
Проте, позивачем залучено до участі у справі у якості відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, тому позовні вимоги підлягають уточненню.
З наданих матеріалів позову вбачається, що предметом спору у даній справі, в тому числі, є заявлені позивачем права на недоотриману пенсію її чоловіка ОСОБА_2 в порядку спадкування.
Поряд з цим позивачем у якості відповідача у справі залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, виходячи з того, що її померлий чоловік, на спадщину після смерті якого вона претендує, перебував на обліку у зазначеному Управлінні як одержувач пенсії.
Однак, з позову не вбачається залучення до участі у справі у якості відповідача Територіальної громади за місцем відкриття спадщини, виходячи з положень ст. 1277 ЦК України, якою передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Таким чином, позивачем не визначено повного кола учасників справи, що є недоліком даного позову, який підлягає усуненню, оскільки відповідачами у даних спорах мають бути інші спадкоємці або територіальна громада за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Однак матеріали позову не містять даних про те, що предмет позовних вимог - грошові кошти у вигляді неотриманої пенсії у сумі 136 000 гривень входять до спадкової маси, після смерті ОСОБА_2 , а також даних про обґрунтований розрахунок її розміру.
Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем заявлено вимогу про визнання факту її сумісного проживання з чоловіком на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заявленої вимоги позивач надала довідку про місце реєстрації чоловіка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак сама позивач, яка також зареєстрована за вказаною адресою, суду надала довідку про місце її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Також, за змістом позову, позивач зазначає, що тривалий час мешкала у м. Києві, а до м. Донецька поїхала у листопаді 2019 року, для оформлення спадкових прав. Інших доказів на підтвердження обставин сумісного проживання позивач не зазначає.
Таким чином, позивач не зазначила докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги в частині встановлення факту проживання позивача за вказаною у позові адресою, у певний час, та позивачем не наведено доказів на підтвердження таких обставин. Крім того, позивачем не зазначено, обставин, які перешкоджають поданню суду відповідних доказів на підтвердження юридичного факту, який вона просить встановити.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Виходячи із правової природи встановлення судом факту, що має юридичне значення, суд захищає права заявника, який в силу обставин, які від нього не залежали, не має можливості юридично підтвердити достовірно встановлені обставини, які підтверджуються належними доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За викладених обставин, оскільки позивачем не подано суду усіх доказів в обгрунтування позовних вимог, а матеріали справи не містять даних про неможливість їх отримання позивачем, суд приходить до висновку, що такі недоліки підлягають усуненню, та за їх наявності позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції України у м. Києві Мангуш А.М., про визнання права власності на спадкове майно та стягнення сум у порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Калюжна