Копія
Справа № 326/892/21
Провадження № 2/326/262/2021
12 липня 2021 року м. Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Кузякіної К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасові виїзди за кордон малолітньої дитини в супроводі матері, без згоди та супроводу батька,
Позивач ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Віткової В.В.) звернулася до суду з позовом, в якому просить: 1) надати дозвіл на тимчасові виїзди малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон, а саме: до Республіки Сінгапур в періоди: з 01 серпня 2021 року до 01 листопада 2021 року; з 01 листопада 2021 року до 01 лютого 2022 року; з 01 лютого 2022 року до 01 травня 2022 року, з 01 травня 2022 року до 01 серпня 2022 року, з 01 серпня 2022 року до 01 листопада 2022 року, з 01 листопада 2022 року до 01 січня 2023 року, з метою відпочинку та вивчення англійської мови, в її супроводі, без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 ; 2) стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05.10.2011 до 16.01.2019 сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.09.2020 позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на дошлюбне - « ОСОБА_1 ». Приблизно з 2016 року позивачка мешкає разом із донькою, тобто окремо від відповідача. Дочка перейшла на дистанційне навчання у ТОВ «Центр освіти «Оптіма», у зв'язку із масовим розповсюдженням особливо небезпечної хвороби COVID-19. На сьогодні, дитина навчається у 3 класі. Між ОСОБА_1 та донькою склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйняттю життя та оточуючих людей. В родині панує любов та взаєморозуміння. Доньці забезпечені гідні умови для проживання та розвитку. Зокрема, ОСОБА_1 забезпечує захист прав та інтересів дитини та гідний відпочинок в інших країнах світу, що надає дитині можливість розширити свій світогляд та ознайомитися з культурами, відмінними від України.
ОСОБА_1 тривалий час успішно працювала перекладачем. На даний час не працює, оскільки має власні заощадження, які дозволяють їй забезпечити достатній рівень життя для себе та своєї доньки. Крім того, родині позивачки матеріально допомагає її батько. Відповідач ОСОБА_2 з 2016 року ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітньої дитини - ОСОБА_3
19.06.2020 року органом опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації було складено висновок про участь ОСОБА_2 у вихованні його малолітньої дитини ОСОБА_3 , яким було встановлено такий час спілкування доньки з батьком: час спілкування доньки з батьком має бути узгоджений між батьком та матір'ю заздалегідь. Дитина перебуватиме з батьком кожні другі вихідні: суботу або неділю з 10.00 години по 17.00 годину, за місцем мешкання дитини.
Проте, після складання вищевказаного висновку, як і до того часу, ОСОБА_2 не спілкується з донькою, бо не має такого бажання.
До того ж, батько дитини часто змінює номери засобів зв'язку, виїздить на тривалий час за межі України, що завдає перешкоди в отриманні нотаріально посвідченої згоди батька на виїзд малолітньої дитини за межі України.
Так, 06.05.2021 ОСОБА_1 було направлено на адресу ОСОБА_2 лист з проханням надати нотаріально посвідчену згоду батька на виїзд до Республіки Сінгапур , спільної доньки - ОСОБА_3 , у супроводі матері. В листі було встановлено строк - до 21 травня 2021 року.
Лист було вручено відповідачеві особисто 13.05.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
Крім того, позивачка в усному порядку зверталася до відповідача з проханням надати таку згоду, але останнім було категорично відмовлено.
Таким чином, вищевказана нотаріально посвідчена згода відповідачем направлена так і не була. ОСОБА_2 ухиляється від надання згоди на виїзд дитини за кордон, що порушує її права та законні інтереси.
ОСОБА_1 має бажання та намір забезпечити своїй доньці - ОСОБА_3 , тимчасові виїзди за межі України, зокрема до Республіки Сінгапур. Такі наміри спрямовані на захист прав та інтересів дитини, сприятимуть її фізичному, духовному, інтелектуальному, культурному і соціальному розвитку, відповідають бажанню дитини відпочити, відвідати й побачити інші країни світу та вивчити іноземні мови. Враховуючи те, що сторони спільно не проживають, а батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не надає належним чином оформленої згоди на тимчасові виїзди для відпочинку у супроводі матері, чим перешкоджає забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів спільної дитини, позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою для захисту законних прав та інтересів спільної дитини, адже ненадання згоди батьком на виїзд за межі України спільної дитини, в повній мірі суперечить її інтересам.
В судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та позивача, на позовних вимогах наполягає (а.с.40).
Відповідач ОСОБА_2 належно повідомлений про розгляд справи (а.с.32,41) в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.
Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.
Згідно з свідоцтвом про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бердянськ Запорізької області, її батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.12).
Згідно з свідоцтвом про зміну імені від 03.09.2020, виданого Токмацьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 змінила 03 вересня 2020 року прізвище на - ОСОБА_1 (а.с.11).
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 16 січня 2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).
Згідно висновку органу опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації від 19.06.2020 про участь ОСОБА_2 , 1988 року народження у вихованні його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено такий час спілкування доньки з батьком: час спілкування доньки з батьком має бути узгоджений між батьком та матір'ю заздалегідь. Дитина перебуватиме з батьком кожні другі вихідні: суботу або неділю з 10.00 години по 17.00 годину, за місцем мешкання дитини (а.с.15-16).
06.05.2021 позивачкою було направлено на адресу відповідача лист з проханням надати нотаріально посвідчену згоду батька на виїзд до Республіки Сінгапур , спільної доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі матері (а.с.17-18).
27.11.2020 між ТОВ «Центр освіти «Оптима» та ОСОБА_1 укладено договір № 100520112703 про надання освітніх послуг дитині - ОСОБА_3 , а саме: виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника надати освітні послуги - дистанційне навчання учня в 3-12 класах, відповідно до державного стандарту загальнообов'язкової середньої освіти, у визначений договором час та у відповідності до програми навчання, а замовник зобов'язується приймати послуги та вчасно оплачувати їх (а.с.22-24).
Відповідно до ч.ч. 7, 8, 9 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Порядок оформлення документів для виїзду дитини за кордон, перетинання дитиною державного кордону України врегульований Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою КМУ від 07.05.2014 № 152, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМУ від 27.01.1995 № 57. Ці нормативні акти в сукупності та з урахуванням запровадження з 01.01.2015 видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон також особам, які не досягли 16-річного віку, (п. 3 Постанови КМУ від 07.05.2014 № 152, п.п. 1, 3 Порядку), передбачають, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску, а без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема, у разі пред'явлення рішення суду чи його нотаріально засвідченої копії про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків (п. 4 пп. 1, пп. 2 абз. 9 Правил).
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Таким чином, той із батьків, який проживає окремо від дитини, вправі бути обізнаним щодо часу, мети, місця призначення та тривалості виїзду дитини за кордон у супроводі осіб, уповноважених батьком дитини. Спір з приводу участі батьків у вихованні дитини, в т.ч., спір з приводу відсутності згоди одного з батьків дитини на тимчасовий її виїзд за кордон у супроводі осіб, уповноважених батьком дитини, вирішується судом (ст. 18 та інші норми СК України,Закон № 3857-XII). Законодавством передбачена необхідність подання у пункті пропуску через державний кордон України належно оформленого доказу надання згоди батьків, які не супроводжують дитину, на виїзд дитини за кордон у конкретну країну та в конкретний проміжок часу, а у випадку відсутності такої згоди подання відповідного рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд дитини за межі України для тимчасового перебування, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та надання дозволу на виїзд неповнолітній дитині за кордон без згоди батька.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись: Конституцією України, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152, Постановою Кабінету Міністрів України від 2701.1995 року № 57, ст.ст. 7, 18, 141, 150, 157 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасові виїзди за кордон малолітньої дитини в супроводі матері, без згоди та супроводу батька - задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасові виїзди малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце народження: м. Бердянськ, Запорізька область, Україна (РНОКПП - НОМЕР_1 ), за кордон, а саме: до Республіки Сінгапур в періоди: з 01 серпня 2021 року до 01 листопада 2021 року, з 01 листопада 2021 року до 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2022 року до 01 травня 2022 року, з 01 травня 2022 року до 01 серпня 2022 року, з 01 серпня 2022 року до 01 листопада 2022 року, з 01 листопада 2022 року до 01 січня 2023 року, з метою відпочинку та вивчення англійської мови, в супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Приморського районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.
Суддя: Д.О. Каряка
Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка
12.07.21