Справа № 313/408/19
Провадження № 2-п/313/2/2021
30.06.2021року смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді: Кравцова С.О, при секретарі судового засідання Басова А.В., за участю представника заявника відповідача по справі ОСОБА_1 , адвоката Шубіна О.П. розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі і № 313/408/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 67 836,86 грн. та 1921,00 грн. судових витрат, суд -
Заочним рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» до заявника про стягнення заборгованості в сумі 67 836,86 грн. та 1921,00 грн. судових витрат.
Відповідач по справі ОСОБА_1 та його представник звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 313/408/19, про стягнення заборгованості де зазначив, що про вказане рішення суду він не знав, так як він не був присутній в судовому засідання, під час оголошення, повного тексту рішення він не отримував. Про винесення судом рішення у цивільній справі № 313/408/19, яким стягнуто з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 67 836,86 грн. та 1921,00 грн. судових витрат йому стало відомо зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2021 року, винесеною старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Науменко О.В. в рамках виконавчого провадження № 65199998 та отриманої ним поштою 24.04.2021 року. Відповідно до вищевказаної постанови державного виконавця йому стало відомо, що 24.12.2020 року Веселівським районним судом Запорізької області видано виконавчого листа № 313/408/19 щодо стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 67 836,86 грн. та 1921,00 грн. судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Як вважає заявник строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст. 284 ЦПК України ним не пропущений
Представник заявника зазначив, що обставини, що свідчать про поважність причин неявки Відповідача в судове засідання та не повідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву полягають в наступному:
Про неявку відповідача на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомлення про причини своєї неявки відносно цього засідання виходить з того, що відповідач ОСОБА_1 взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання.
Він не отримував від суду жодного процесуального документу, зокрема, копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками, судових повісток, тощо, що фактично позбавило його законного права на захист своїх прав і інтересів у суді шляхом прийняття участі в судових засіданнях та поданням до суду відзиву на позовну заяву.
Посилаючись на ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини зазначає -Конвенція гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Крім того надав суду заперечення проти вимог Позивача та докази, якими вони обґрунтовуються:
Згідно зі змісту заочного рішення суду вбачається, що у нього перед позивачем станом на 03.03.2019 р. наявна заборгованість на загальну суму 67836,86 грн., яка складається з наступного:
-15706,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-20900,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками;
-26414,15 грн. нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
-1109,08 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських
послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).
-3206,52 грн. - штраф (процентна складова). Разом 67 836,86 грн.
Проте, заявник не погоджуюся з заявленими позовними вимогами в частині заявлених вимог про стягнення пені та штрафів з наступних підстав.
23.06.2014 року заявником, шляхом підписання Заяви було укладено кредитний договір № б/н від 23.06.2014 року та отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанк.
Проте, відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, який відступив від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 вересня 2014 р., визначено, що за умови відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, витяги з тарифів та умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору.
3 липня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у цивільній справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості.
Велика Палата, розглянувши справу, вказала, що умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений. У заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
При цьому, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не містить підтверджень, що саме він їх розумів та ознайомлювався і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 р. (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Крім того, внаслідок порушення його процесуального права участі у справі та порушення принципу змагальності сторін, він не мав змоги надати обґрунтований відзив на позовну заяву в частині стягнення з нього процентів, пені та штрафу, а також в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту - заяви про застосування строків позовної давності.
На підставі вищевикладеного та посилаючись на ст. ст. 280 - 289 ЦПК України просить суд:
1. Прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду.
2. Визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
3. Скасувати заочне рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце судового засідання належним чином, крім того надав суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, де просить продовжити процесуальний строк на подання відзиву на заяву про перегляд заочного рішення у зв'язку поширенням короно вірусної хвороби ,у відзиву просять відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2 , вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази надані відповідачем, су вважає що заява підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка відповідачеві не була вручена, була повернута працівником поштового відділення з поміткою: за закінченням встановленого строку зберігання». Разом з тим відповідачем надані свідчення про його відсутність за вказаною адресою так як він перебував певний час у своєї дорослої доньки, а тому не мав змоги отримати повістку та пакет документів.
Крім того, відповідачем надані докази та наміри сперечатися за зазначеним позовом, так як порушені його процесуальні права.
На думку відповідача ці докази при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказують на те, що при повторному розгляді справи рішення суду буде іншим.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Керуючись ст. ст.. 287- 289 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до заявника про стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Скасувати заочне рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2019 року у цивільній справі № 313/408/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області С.О. Кравцов