13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 440/3376/20
адміністративне провадження № К/9901/23180/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №440/3376/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за увесь час затримки сплати належних позивачу при звільненні сум (грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки) по день фактичного розрахунку у розмірі 244625,92 грн;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за увесь час затримки сплати належних позивачу при звільненні сум (грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки) по день фактичного розрахунку у розмірі 244625,92 грн.
28 вересня 2021 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки сплати належних при звільненні сум.
Стягнуто з управління Служби безпеки України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки сплати належних при звільненні сум у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
21 квітня 2021 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року.
Прийнято постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 червня 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та оскаржувані цій справі судові рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є виплата середнього заробітку за ввесь час затримки сплати належних позивачу при звільненні сум (грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки) по день фактичного розрахунку.
Оскаржуваними судовим рішеннями апеляційної інстанції вказаний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даній справі повинні застосовуються положення статті 233 КЗпП України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За правилами частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як установлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи свідчать, що розрахунок щодо виплати компенсації за невикористану відпустку в сумі 21763,19 грн з позивачем проведено 17.04.2020 та саме з цієї дати починається перебіг місячного строку звернення до суду із даним позовом, а позов подано до суду 25.06.2020.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Суд звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Білак М.В., Губської О.А., Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Жука А.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Соколова В.М., Смоковича М.І., Шевцової Н.В., у справі №240/532/20 викладалися висновки у справі з подібними правовідносинами про те, що строк звернення до адміністративного суду з позовом цієї категорії є спеціальним та відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України становить один місяць.
Аналізуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі 440/3386/20 відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №440/3376/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська