Справа №569/4993/21
13 липня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О. О.
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерина Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В., в якому просить виконавчий напис №26019 від 05 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості у розмірі 10 736 грн. 88 коп., визнати таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву мотивує тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку новим розділом 2. Відтак, нотаріус в день вчинення спірного виконавчого напису 05 серпня 2020 року керувався нормою, яка була незаконною та нечинною, та на підставі нечинного нормативного акту дійшов помилкового висновку про існування безспірної заборгованості у неї перед відповідачем на підставі лише документів, передбачених пунктом 2 вказаного Переліку. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Усі розрахунки щодо розміру заборгованості відповідачем було зроблено одноособово без урахування її думки та пропозицій, що не може свідчити про безспірність такої заборгованості.
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. в судове засідання не з'явилися жодного разу, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Окрім того, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. була повідомлена шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про витребування доказів, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2021 року задоволена та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. належним чином завірену копію виконавчого напису № 26019 від 05 серпня 2020 року, копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис та які підтверджують безспірність заборгованості про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» 10 736 грн. 88 коп., витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. належним чином завірені копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 62839518 від 17 серпня 2020 року, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23 серпня 2020 року.
На виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. надала витребувані докази, однак приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вимоги ухвала не виконала.
21 травня 2021 року позивачем була подана заява про витребування доказів, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 травня 2021 року задоволена та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» належним чином завірені копії: виконавчого напису № 26019 від 05 серпня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.; документів, що підтверджують безспірність заборгованості та були підставою для вчинення виконавчого напису № 26019 від 05 серпня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зокрема кредитний договір № МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС"; документів, що підтверджують направлення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Харі Н.С. оригіналу або нотаріально-посвідченої копії кредитного договору № МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року для вчинення виконавчого напису № 26019 від 05 серпня 2020 року.
Вимоги ухвали відповідачем не виконано.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26019, за яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року, укладеним нею із Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», на підставі договору факторингу №Ф28-11/19, укладеного 28 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Строк платежу за кредитним договором №МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 листопада 2019 року по 07 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 10 036 грн. 88 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 994 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 2 570 грн. 88 коп.; неустойка за порушення зобов'язань по кредиту - 2 472 грн. 00 коп. та плата за вчинення виконавчого напису 700 грн. 00 коп., а всього 10 736 грн. 88 коп.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 05 серпня 2020 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
При цьому, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 серпня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, кредитний договір №МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», документи на підтвердження безспірної заборгованості позивача та які стали підставою для вчинення виконавчого напису відповідачем подані не були, вимоги ухвал Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2021 року та від 24 травня 2021 року про витребування доказів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та відповідачем не виконані, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерина Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 05 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №26019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором №МФ-0551900000635 від 11 серпня 2019 року в розмірі 10 036 грн. 88 коп. та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 700 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ, код ЄДРПОУ 39508708.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: вул. Тарасівська, буд. 18, кв. 12, м. Київ .
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерина Валеріївна, місцезнаходження: вул. Вознесенський узвіз, буд. 23 В, офіс 8, м. Київ.
Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року.
Суддя О.О. Першко