13 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1163/21 пров. № А/857/9698/21
Восьмим апеляційним адміністративним судом під головуванням судді Шевчук Світлани Михайлівни, суддів: Кухтея Р.В., Шинкар Т.І. 07.07.2021 розглянуто апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року (рішення ухвалене в м. Львів в порядку спрощеного позовного провадження, судом під головуванням судді Клименко О.М., дату складання повного тексту рішення не зазначено) у справі № 380/1163/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 60% місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Львівської обласної прокуратури № 21/125вих-20 від 23 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури №21/125вих-20 від 23 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 у розмірі 86% від суми місячної заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №380/1163/21 скасовано в частині позовних вимог, які стосуються обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та у задоволенні яких було відмовлено. Ухвалено у вказаній частині нову постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.10.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури №21/125вих-20 від 23 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
Не поділяю позицію колег щодо задоволення позовних вимог, які стосуються перерахунку пенсії позивача без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, на час звернення ОСОБА_1 із позовом до суду правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Абзац 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII доповнено реченням другим відповідно до Закону №911-VIII від 24.12.2015, та в подальшому змінено в частині періоду тимчасового обмеження Законом № 1774-VIII від 06.12.2016.
Введення таких тимчасових обмежень максимального розміру пенсії розміром 10 740 гривень обумовлювалось необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих Законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Вказані вище Закони № 911-VIII та № 1774-VIII за своїм змістом не є основними (спеціальними) законами у сфері пенсійного забезпечення, проте виконують функцію допоміжних законів, якими внесені зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії розміром 10740 грн до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII.
Разом з тим, положення щодо максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, були передбачені первинною редакцією статті 86 Закону №1697-VII, якою врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Вказане положення неконституційним не визнавалось, є чинним, норми, яка б обмежувала застосування такого щодо пенсій, призначених до набрання чинності Законом №1697-VII, законодавцем не встановлено.
Крім того, аналогічні положення містила частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, в редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 (набрали чинності з 25 квітня 2015 року) - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Особливості (обмеження) застосування вказаних законодавчих положень в залежності від часу призначення пенсії ні Законом №1789-XII, ні Законом №213-VIII не встановлювались.
Також, з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у статті 2 встановлено, що максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, який (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), щодо пенсій призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, відповідно до 2 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.
Слід звернути увагу на правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України «Про статус суддів» (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), де вказано, що встановивши у законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості (абзаци перший, другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Вказаному Рішенню передує й міжнародно-правова позиція, що міститься, зокрема, у статті 12 Європейської соціальної хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року, у якій передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень .
Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Отже, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних вище правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій прокурорам, в тому числі, відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, з одночасним застосуванням відсоткового значення розміру основної пенсії (в межах спірних правовідносин - 86% складових заробітної плати), яке обчислювалося при призначенні пенсії відповідно до наявної у позивача вислуги років, та відсутність обмеження максимальним розміром (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) матиме наслідком порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію, утворення суттєвої різниці в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.
Вказане, узгоджується зі змістом рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18,2807/19), в частині вказівки на потребу належного соціального захисту працівників органів прокуратури з огляду на характер покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними функцій держави, неможливість порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів.
Суддя Т. І. Шинкар