про повернення апеляційної скарги
13 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7547/20 пров. № А/857/11248/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ніколіна В. В.
суддів -Гінди О. М.
Пліша М. А.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 460/7547/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛАРК ВАН" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, а також у зв'язку з несплатою судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 24 червня 2021 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим індетифікатором №7900730970591.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто усіх недоліків апеляційної скарги. Натомість, апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на сплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, “право на суд” не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх “цивільних прав та обов'язків”, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (“Голдер проти Сполученого Королівства” і “Z та інші проти Сполученого Королівства”).
З врахуванням наведеного, відсутність бюджетного фінансування суб'єктів владних повноважень щодо видатків на сплату судового збору, організація діяльності структурних підрозділів органу, не є підставами для звільнення, відстрочення сплати судового збору чи продовження строку, встановленого судом, для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.
Щодо колопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, то наведені в ньому обставини свідчать про поважність пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.
Таким чином, станом на 13 липня 2021 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, а саме: не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі №460/7547/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш