12.07.2021 Єдиний унікальний № 371/426/21
Провадження 2-а/371/23/21
12 липня 2021 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гаврищука А.В.
при секретарі Семерей Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський СРПП відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержант поліції Осадчий Роман Васильович про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
встановив:
5 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський СРПП відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержант поліції Осадчий Роман Васильович про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 569936 від 26 квітня 2021 року, винесеною поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержантом поліції Осадчим Р.В. його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Важає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки та обставина, що ним здійснено завідомо неправдивий виклик не відповідає дійсності. Так, 26 квітня 2021 року о 11 год. 56 хв. на його мобільний телефон до нього зателефонувала мати - мешканка АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1943 р.н., і перебуваючи у стресовому стані (плачевний стан, емоційна напруженість, панічний стан тощо) повідомила про те, що проживаючи в її будинку дочка (його сестра) ОСОБА_3 , 1964 р.н., та її дочка (його племінниця) ОСОБА_4 ,1988 р.н., влаштували чергову сварку з матір'ю, в ході якої ОСОБА_5 нанесла матері удар рукою в область голови, від якого мати (як вона сама вказала в ході телефонної розмови) отримала тілесні ушкодження в області голови (забій). Мати зазначила про те, що чоловіка (його батька) ОСОБА_6 ,1943 р.н., нема вдома і попросила викликати поліцію до неї додому. Після чого він о 11 год. 59 хв. зі свого мобільного телефону зателефонував на гарячу лінію Національної поліції «102» та повідомив про вказаний факт і попросив відправити наряд поліції до матері додому.
В правдивості слів матері у нього не було сумнівів. З цього приводу наявна судова цивільна справа ЄУН 371/1031/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про виселення. В даний час справа перебуває на розгляді у Верховному Суді.
Працівники поліції до того, як скласти щодо нього постанову приїхали до його матері і запропонували їй проїхати разом з ними до відділення поліції «щоб розібратись у ситуації», на що мати відмовилась у зв'язку із станом здоров'я. При цьому від матері працівники поліції не відібрали пояснення по факту нанесення їй тілесних ушкоджень. По вказаному факту ним 29 квітня 2021 року подано заяву до Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області. Тому вважає постанову від 26 квітня 2021 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
По невідомій йому причині працівники поліції приїхали до нього цього ж дня і склали зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення, при цьому нічого не пояснюючи. Вважає, що працівники поліції ухилились від надання допомоги його матері і для формальності склали постанову.
Ухвалою від 18 травня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі ст. 257 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Будь-яких заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на адресу суду не надходило.
Від представника відповідача - Головного управління національної поліції в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, обгрунтований тим, що постанову відносно ОСОБА_1 складено відповідно до норм КУпАП, обгрунтовано, а тому підстави для її скасування відсутні. Підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення витрат на правову допомогу також відсутні.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 569936 від 26 квітня 2021 року, винесеною поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержантом поліції Осадчим Р.В. позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП за оскаржуваною постановою став завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме патрульної поліції.
Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Позивач заперечує даний факт та у позовній заяві зазначає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, оскільки виклик поліції він здійснив з поважних причин, так як матір потребувала термінової допомоги у зв'язку із протиправними діями щодо неї з боку його сестри та племінниці, у силу віку та стану здоров'я не мала змоги самостійно себе захистити і викликати поліцію. Загрозу її здоров'ю він розумів реально та у протиправних діях щодо неї був впевнений.
При вирішені справи суд виходить із наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України № 580-VIII від 2 липня 2015 року «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені частинами першою, другою, третьою, пятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 в порушені ст. 183 КУпАП відповідачем до відзиву на адміністративний позов не було долучено жодних належних, допустимих і достовірних доказів. У відзиві лише процитовано статті КУпАП, якими працівники поліції керувалися під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві позивач зазначив, що під час виїзду за місцем виклику працівниками поліції не було відібрано у його матері жодних пояснень, ні усних, ні письмових, а лише запропоновано проїхати у відділ поліції з метою з'ясування усіх обставин, однак у зв'язку із тяжким станом здоров'я остання не мала такої змоги. Швидку допомогу також не було викликано.
Будь-які докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні. У судове засідання для дачі усних пояснень відповідачі також не з'явилися.
Жодних доказів, що дійсно виклик поліції ОСОБА_1 здійснив безпідставно в матеріалах справи не міститься. Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що відповідачами як суб'єктами владних повноважень, на яких покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає позов обгрунтованим.
За таких обставин суд доходить висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 цієї статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином судовий збір у розмірі 454 грн., сплачений позивачем під час звернення до суду, підлягає відшкодуванню, оскільки у справі міститься квитанція про його сплату та витрати, понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 12500 грн. також мають бути стягнуті з відповідача, оскільки у матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги № 01 від 4 травня 2021 року, укладений між адвокатом Ткаченком С.О. та ОСОБА_1 , додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №01 від 4 травня 2021 року про вартість правничої допомоги, ордер про надання правничої допомоги від 4 травня 2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги №1 від 5 травня 2021 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №01 від 5 травня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 2, 8, 9, 19, 70. 70-72,77,90, 139, 159, 189, 241-243, 246, 251, 255 України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №569936 від 26 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень.
Провадження по адміністративній справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) 454 гривні сплаченого судового збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) витрати на правову допомогу у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: підпис А.В. Гаврищук
Згідно з оригіналом
Суддя: А.В. Гаврищук