Справа № 367/5804/19
Провадження по справі № 2-а/367/194/2021
12 липня 2021 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Кузнєцовій П.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 10.06.2019 року по 24.06.2019 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області (головний спеціаліст Шелевей Роман Вікторович ) (надалі за текстом - Інспекція) було проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 на об'єкті: Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
13.07.2019 року поштовим відправленням № 0820502140350 Позивачем було отримано від Інспекції перелік документів, що стосуються даної справи, а саме: Акт №24062019/10 від 24.06.2019 року; Протокол по справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2019 року № А-2406/9. В протоколі містилася інформація, що розгляд справи відбудеться 02.07.2019 року о 14 год. 25 хв. у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, за адресою:08200, вул. Шевченка 2а, м. Ірпінь, Київської області, каб. 44а. З наведеного вбачається, що про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено 13.07.2019 року, тобто після самого розгляду справи.
13.07.2019 року, вже іншим поштовим відправленням № 0820502140326 Позивачем було отримано від Інспекції інший перелік документів, серед яких була постанова № А-0207/5 від 02.07.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, винесена Начальником Інспекції Комишаном Я.В., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.
ОСОБА_1 не погоджується з діями посадових осіб Інспекції під час проведення позапланової перевірки, з висновками, викладеними в Акті №24062019/10 від 24.06.2019 року, Протоколі по справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2019 року №А-2406/9, Постановою №А-0207/5 від 02.07.2019 року про адміністративне правопорушення, що винесені Інспекцією, оскільки вважає, що їх винесено з порушенням норм чинного законодавства України, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки, як вбачається з дійсних обставин не був завчасно повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Адже, як вже повідомлялося, про розгляд справи, що призначений на 02.07.2019 року, ОСОБА_1 було повідомлено, шляхом зазначення в протоколі від 24.06.2019 року №А-2406/3. Інформації, що розгляд справи відбудеться 02.07.2019 року о 15 год. 25 хв. Протокол, було отримано 13.07.2019 року. Таким чином, у Інспекції були відсутні та не могли бути наявні дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведену обставину, Постанова №А-0207/5 від 02.07.2019 року підлягає скасуванню, оскільки винесена без дотримання вимог ст. 268 КУпАП та з порушенням і обмеженням прав ОСОБА_1 на присутність під час розгляду справи, надання пояснень, доказів, заявлення клопотань та користування послуг адвоката.
Як вбачається з документів перевірки, ОСОБА_1 отримано будівельні паспорти №76 від 21.04.2015 року та №218 від 08.09.2015 року на будівництво житлового будинку. Відповідні будівельні паспорти видані відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради. Будівельні паспорти на підставі отриманих документів, які були перевірені на відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації.
Крім того, звертає увагу на те, що перевірка, відбулась вже після реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації та реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житлові будинки.
Позивач не погоджується з викладеними порушеннями, оскільки, вони не відповідають вимогам містобудівного законодавства та державним будівельним нормам, стандартам і правилам, просить постанову скасувати, провадження по справі закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений. До суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлені. До суду подавали відзив на позовну заяву, в якому просили в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Виходячи зі ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктами 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553) передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи: щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Пунктом 13 Порядку №553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
За приписами пунктів 20 - 22 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Ч. 12 ст. 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за
здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства.
Судом встановлено, що 02.07.2019 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишан Я.В. винесено постанову №А-0207/5 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення ч.12 ст.96 КУпАП.
Дана Постанова винесена на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2019 №А-24066/9, припису № С-2406/19 від 24.06.20219, акту перевірки 24062019/10, фотоматеріалів, оформлених за результатами позапланової перевірки об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_1 .
Постанова начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишан Я.В. винесена без участі ОСОБА_1 на будівництво житлового будинку, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво житлового будинку», КС0621633661818 від 01.12.2016 року, код об'єкта 1110.3, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, КС142170110661 від 11.01.2017 року, будівельний паспорт №76 від 21.04.2015 року на будівництво житлового будинку, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво житлового будинку», КС0621633661825 від 01.12.2016 року, код об'єкта 1110.3, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, КС142170110653 від 11.01.2017 року, а по факту виконано роботи з будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1)»;
Замовником у зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво житлового будинку», КС0621633661818 від 01.12.2016 року, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, КС142170110661 від 11.01.2017 року, повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво житлового будинку», КС0621633661825 від 01.12.2016 року, код об'єкта 1110.3, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, КС142170110653 від 11.01.2017 року, інформація, яка вказана стосовно документу, що посвідчує право власності чи використання земельною ділянкою інша, ніж документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, який став підставою для видачі будівельного паспорту;
2. Замовником наведено недостовірні дані у зареєстрованій деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації;
3. Замовником виконано будівельні роботи без розроблення та затвердження проектної документації;
4. Замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду;
5. Замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду;
6. Земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво зблокованого багатоквартирного житлового будинку, використовується не за цільовим призначенням.»
Від підписання Акту та Протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 7 Порядку 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Отже, перевірка Інспекцією проводилась в період з 10.06.2019 року по 24.06.2019 року, тобто після закінчення тримісячного строку після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (11.01.2017 року).
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина 5 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Згідно частини 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об'єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.
Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року (справа №804/1510/16) та від 02.10.2018 (справа №465/1461/16-а) зазначив про те, що «після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта таакти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю».
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції на час виникнення правовідносин, 1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно п. 1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року (надалі - Порядок 103),
Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 1. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року затверджений перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а саме:
1. Індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів.
2. Господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.
Отже, враховуючи зазначені вище норми законодавства, для будівництва об'єкту на підставі будівельного паспорта необхідні наступні умови:
1. виконання будівництва житлового будинку проводиться на земельній ділянці відповідного цільового призначення та документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію;
2. планується будівництво житлового будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху);
3. площа будинку не перевищує 300 квадратних метрів;
4. отримання будівельного паспорту, який погоджений уповноваженим органом містобудування та архітектури;
5. подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, який є суб'єктом владних повноважень та уповноваженим органом місцевого самоврядування, який перевіривши наміри забудови земельної ділянки, шляхом будівництва зблокованого житлового будинку та їх відповідність містобудівній документації на місцевому рівні прийняв рішення про надання ОСОБА_1 відповідних будівельних паспортів та, відповідно, можливість та законність будівництва на відповідній земельній ділянці саме «житлового будинку».
Також, потребує уваги положення пп. 3 п. 11 Порядку 553, відповідно до яких Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Отже, з системного аналізу норм Порядку 553 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що за порушення та відхилення від вимог встановлених у будівельному паспорті, законодавством встановлена юридична відповідальність та юридичні наслідки у вигляді зупинення будівельних робіт. А таким чином, забороняється будівництво не у відповідності до будівельного паспорту.
ОСОБА_1 здійснював будівництво житлових будинків у чіткій відповідності до будівельного паспорту, який є чинним, не скасований та його дію не зупинено.
Згідно 2.16 Порядку 103, Після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
Таким чином, на виконання зазначених вимог законодавства та з метою реалізації намірів забудови, згідно вимог ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ОСОБА_1 були подані до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської Ради два повідомлення про початок виконання будівельних робіт об'єктів, будівництво яких здійснювалось на підставі будівельних паспортів. 01.12.2016 Інспекцією було зареєстровані відповідні повідомлення та присвоєно №КС06221633661818 та №КС0621633661825.
Окрім того, враховуючи те, що будівництво здійснюється на підставі будівельного паспорта, то в силу положень ч. 2 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розроблення проектної документації не є обов'язковим, оскільки здійснюється за бажанням замовника.
Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09.06.2020 провадження по справі 367/5804/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишана Ярослава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення було зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі №320/4497/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання протиправними дій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 по справі №320/4497/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання протиправними дій було задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.06.2019 №С-2406/5. Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.06.2019 №С-2406/6. Визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.06.2019 №С-2406/10. Визнано протиправним та скасовано наказ №129 від 25.06.2019, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС062162711083 від 27.09.2016 на об'єкт «Зблокований житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_2 ; декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорта КС141172701025 від 26.07.2017 на об'єкт «Зблокований житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано протиправним та скасувати наказ №130 від 25.06.2019, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС062162711080 від 27.09.2016 на об'єкт «Зблокований житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_3 ; декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорта КС141171770338 від 26.06.2017 року на об'єкт «Зблокований житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_3 . Визнано протиправним та скасовано наказ №134 від 25.06.2019, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС0621633661818 від 01.12.2016 на об'єкт «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_4 ; декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорта КС 142170110661 від 11.01.2017 за адресою: АДРЕСА_5 ; повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС0621633661825 від 01.12.2016 року на об'єкт «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_5 ; декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорта КС 142170110653 від 11.01.2017 року за адресою: АДРЕСА_5 .
Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами статей 245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведене свідчить про порушення відповідачем приписів статей 268 КУпАП в частині дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Внаслідок такого порушення прав позивача інспектором не могло було бути встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставин справи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому, у задовольняє позовну заяву в повному обсязі.
На підставі ст. 19 Конституції України, керуючись Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 241-246, 251 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області № А-0207/5 від 02.07.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень у справі про адміністративне правопорушення за ч. 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий