Справа № 357/12366/19
1-кп/357/384/21
13.07.2021 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі колегії:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12019110030001316 від 09.05.2019 відносно
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_6 ,
потерпіла: ОСОБА_7 ,
представник потерпілої-адвокат: ОСОБА_8 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_9 ,
обвинувачений: ОСОБА_5
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, перебуває в провадженні суду на стадії судового розгляду.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, термін дії якого продовжений по 24.07.2021 включно, враховуючи, що до зазначеної дати розглянути справу не представляється можливим, виникло питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому.
Таким чином, під час виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 331 КПК України, судом поставлено питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Позиція сторін та інших учасників.
Так, прокурором заявлене клопотання про продовження строків запобіжного заходу терміном на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки встановлені в ході досудового слідства ризики не зменшились та продовжують існувати, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене довічне позбавлення волі, у зв'язку з чим обвинувачений може переховуватися від суду, що приведе до уникнення від кримінальної відповідальності останнього, а також враховуючи, що по справі не допитані експерти, за клопотанням сторони обвинувачення та враховуючи наявні між потерпілою та обвинуваченим неприязнених відносин, у зв'язку з борговими зобов'язаннями ОСОБА_5 перед родиною потерпілої, дає підстави вважати, що обвинувачений може впливати на потерпілу та експертів, а тому наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Таким чином, наявні боргові зобов'язання обвинуваченого ОСОБА_5 перед потерпілою дає підстави зробити висновки про потенційну загрозу вчинення ОСОБА_5 іншого злочину, а також не завершення судового розгляду дає підстави вважати, що дані ризики не змінилися.
Представник потерпілої та потерпіла підтримали заявлене клопотання прокурора, просили його задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_9 вважав, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки заявлені ризики прокурором носять формальний характер, про що свідчить поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, вважав, що заявлені ризики прокурором носять формальний характер.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу строку суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 24.07.2021, до зазначеної дати прийняти судове рішення по вказаному кримінальному провадженню не можливо, оскільки не допитані експерти та не досліджені докази сторони захисту, а тому виникло питання для вирішення про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
По вказаному кримінальному провадженню було висунуто обвинувачення ОСОБА_5 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві з корисливих мотивів.
В ході обговорення питання доцільності продовження дії запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має спеціальних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні корисливого, особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено у тому числі довічне позбавлення волі, усі докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.
При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, їх моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.
Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Стосовно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою вважати продовженим у межах строків визначеним КПК України.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176, 178, 183, 193, 194, 196, 331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України продовжити на 60 днів - по 10.09.2021 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3