Справа № 289/1308/20
Номер провадження 2/289/47/21
09.07.2021 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Грабіною К.Г., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Шибінського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) та співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», (ЄДРПОУ 30859524, м.Київвул.І.Федорова, 32-А), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (ЄДРПОУ 21647131, м.Київ, Русанівський бульвар, 8), про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 70 711,20 грн. і моральної шкоди в розмірі 25 000 грн. завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою судді від 08.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
За клопотаннямпозивача доучасті урозгляді справи,ухвалою судувід 18.11.2020залучено співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України.
В обґрунтування позову позивач вказав, що він є потерпілим від ДТП, яка мала місце 10.12.2019 року. Так, 10.12.2019 о 17 год. 10 хв. на регульованому перехресті вулиць 9-го Січня - Русанівська в м. Радомишль Житомирської області громадянин ОСОБА_4 керуючи автомобілем VOLVO VNL реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KAISER реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи поворот ліворуч на зелений сигнал світлофора, не надав дорогу автомобілю CITROEN JUMPY реєстраційний НОМЕР_3 , під керуванням позивача, який рухався в зустрічному напрямку, чим завдав матеріальних збитків.
Постановою Радомишльського районного суду від 26.12.2019 року у справі №289/2092/19,яка набрала законної сили, винним в цій ДТП визнаний ОСОБА_4 .
Проведеним експертним автотоварознавчим дослідженням від 18 червня 2020 року визначено розмір завданих збитків в сумі 70711,20 грн.
З наданого відповідачем копії Полісу № ЕР-167858942 слідує, що страховиком є ПАТ «СК'Українська Страхова група», а страхувальником ОСОБА_4 (відповідач у даній справі) і термін дії договору страхування з 30.11.2019 по 29.11.2020. Однак, у виплаті страхового відшкодування ПАТ «СК» Українська Страхова група'було відмовлено. Позивач також звертався із заявою для відшкодування оціненої шкоди до МТСБУ, однак також отримав відмову.
Крім того, позивачзазначає, що вказаними неправомірними діями йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у сильних фізичних, моральних та психологічних стражданнях, яку він оцінює в 25 000 грн.
З огляду на те, що відповідачі добровільно не компенсували заподіяну шкоду, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути в солідарному поряду з відповідачів матеріальнушкоду в розмірі 70 711 грн. і моральну шкодув розмірі 25 000 грн.
Відповідач ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не є винуватцем ДТП, його вина не підтверджена жодним доказом, у зв'язку із чим він є неналежним відповідачем у справі і просить закрити провадження з цих підстав.
Відповідач ПАТ «СК'Українська Страхова група'заявлені позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 30 листопада 2019 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 було укладено Електронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-167858942. Однак, страхувальником - ОСОБА_4 не було сплачено страховий платіж в розмірі 1 808,00 грн. по полісу № ЕР-167858942, у зв'язку з чим він не набрав чинності та не діяв на момент ДТП, яка сталась 10 грудня 2019 року.
У зв'язку з тим, що Електронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-167858942 не був оплачений ОСОБА_4 та не набрав чинності, останній 10 грудня 2019 року об 17 год. 43 хв., вже після дорожньо-транспортної пригоди звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» для укладання полісу.Між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 було укладено Електронний поліс №ЕР-108632714. Електронний поліс № ЕР-108632714 був оплачений та почав діяти з 10 грудня 2019 року з 18 год.00 хв.
Відповідач ПАТ «СК «Українська страхова група'наголошує на тому, щоЕлектронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-167858942 не був оплачений ОСОБА_4 та не набрав чинності на момент ДТП, в той же час як Електронний поліс № ЕР-108632714 почав діяти з 10 грудня 2019 року з 18 год.00 хв.
В підготовчому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позовній заяві, з урахуванням заявлених уточнень. Інших, заяв, клопотань до суду не подали.
Відповідач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явився, свою участь забезпечив через представника - адвоката Шибінського О.А., який проти задоволення позову заперечив, з підстав не винуватості відповідача у вчиненій 10.12.2019 року дорожньо-транспортній пригоді. Надав до суду в якості доказу не винуватості відповідача у вчиненні даної ДТП Висновок експертного дослідження за результатами проведення автотехнічного дослідження від 02.12.2020 № 7898/20-21.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
Відповідач ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, свою участь забезпечив через представника. Представник відповідача - адвокат Шибінський О.В. проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні додатково пояснив, що висновок № 91 експертного автотоварознавчого дослідження від 18.06.2020 року є неналежним доказом, оскільки: експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, у висновку не зазначено, що автомобіль зазнав пошкоджень саме внаслідок ДТП за участі ОСОБА_4 , розмір заданих збитків визначено не вірно і станом на момент ДТП були меншими ніж просить стягнути позивач. Крім того, вважає що цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована і суму збитків має сплачувати саме відповідач - ПАТ «СК «Українська страхова група».
Представник відповідача ПАТ «СК'Українська Страхова група'будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову заперечує, з підстав зазначених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи до суду не з'явилась, своїм правом на надання пояснень не скористалась, заяв і клопотань до суду не подала.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що10.12.2019 о 17 год. 10 хв. на регульованому перехресті вулиць 9-го Січня - Русанівська в м. Радомишль Житомирської області за участі відповідача ОСОБА_4 ,який керував автомобілем VOLVO VNL державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом KAISER державний номерний знак НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода.
Постановою Радомишльського районного суду від 26.12.2019 року у справі №289/2092/19,яка набрала законної сили, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_4 .
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даної ДТП визнав повністю.
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль CITROEN JUMPY реєстраційний номер НОМЕР_4 якого є ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Проведеним експертним автотоварознавчим дослідженням від 18 червня 2020 року Висновок № 91, визначено розмір завданих збитків в сумі 70711,20 грн. станом на 11.06.2021 та 62 883, 70 грн. станом на 10.12.2019 (на момент ДТП).
З метою забезпечення цивільно-правової відповідальності відповідач ОСОБА_5 підписав із відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» поліс № ЕР-167858942 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Як зазначено в полісі, строк дії договору з 30.11.2019 року з 15.00 год. до 29.11 2020 включно. Договір набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у цьому страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації у єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно витягу з Єдиної централізованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Перевірка чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ» поліс № 167858942 станом на 10.12.2019 року (на день ДТП) укладений але не діє.
Після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10.12.2019 о 17 год. 10 хв. на регульованому перехресті вулиць 9-го Січня - Русанівська в м. Радомишль Житомирської області за участі відповідача ОСОБА_4 останній підписав поліс № ЕР-108632714 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Як зазначено в полісі, строк дії договору з 10.12.2019 року з 18.00 год. до 09.06. 2020 включно. Договір набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у цьому страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації у єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно витягу з Єдиної централізованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Перевірка чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ» поліс № 108632714 станом на 10.12.2019 року діючий (з 18.00 год. відповідно до умов договору).
Згідно із статтею 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про страхування» Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування, а стаття 29 передбачає, що відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.
Суд зауважує, що згідно із статтею 18 Закону України «Про страхування», факт укладення договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Стаття 983 ЦК України визначає моментом набрання чинності договором страхування внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлене договором.
Враховуючи викладене, відповідачем ОСОБА_4 не надано і у суду відсутні відомості про наявність на момент ДТП, яка сталась о 17 год. 10 хв. 10.12.2019 року діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «СК'Українська Страхова група».
Твердження відповідача ПАТ «СК'Українська Страхова група'про те, що страхувальником - ОСОБА_4 не було сплачено страховий платіж в розмірі 1808,00 грн. по полісу № ЕР-167858942, у зв'язку з чим Електронний поліс № ЕР-167858942 не набрав чинності та не діяв на момент ДТП - 10 грудня 2019 року, належними доказами не спростовано. Відповідачем ОСОБА_4 доказів сплати страхового платежу в розмірі 1 808,00 грн. по полісу № ЕР-167858942 суду не надано.
Також, законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 308/3162/15-ц.
За таких обставин, в задоволені позовних вимог до відповідача ПАТ «СК'Українська Страхова група» слід відмовити.
Щодо заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 суд зазначає слідуюче.
Листом від 03.06.2020 року № 03/1659 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у виплаті страхового відшкодування, з підстав відсутності на день та час ДТП діючого договору страхування із ОСОБА_4 .
Листом від 11.02.2020 року № 3.1-02/4260 Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило позивачу ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що це має зробити ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Вказану відмову позивач не оскаржував.
За таких обставин позивач обрав спосіб захисту в загальному порядку, з винної особи.
Відповідно до висновків Верховного Суду України щодо застосування норми права (статті 1192 ЦК України), викладених в постанові від 26.10.2016, прийнятій за результатами розгляду справи з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, що є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Потерпіла особа не зобов'язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Позивач скористався своїм правом та звернувся із позовною заявою до ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди завданої ДТП, як до особи яка завдала цю шкоду і відповідальність якої на момент ДТП не була застрахована.
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може, зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, має власник (ч. 3 ст. 386 ЦК України) та/або особа, яка має речове право на чуже майно (ст. 396 ЦК України).
Згідно з частиною першою, другою статті 1166ЦК України майновашкода,завдана неправомірнимидіями майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, відповідно до змісту вказаних норм матеріального права, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача. За зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе за одночасної наявності обов'язкових умов, якими є протиправна поведінка або бездіяльність, наявність дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та заподіянням такої шкоди, вина.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідним є доведення, що саме протиправна поведінка є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.
Як зазначено в п.4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до ч.2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У зв'язку із чим суд приймає до уваги розмір збитків визначений Висновком № 91 експертного товарознавчого дослідження складеного 18 червня 2020 року, безпосередньо перед зверненням позивача до суду, в сумі 70711,20 грн.
Твердження відповідача про те, що експертний висновок є неналежним доказом і відповідно визначений експертом розмір завданих збитків не відповідає дійсності з підстав, що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, у висновку не зазначено, що автомобіль зазнав пошкоджень саме внаслідок ДТП за участі ОСОБА_4 , розмір заданих збитків визначено не вірно не заслуговують на увагу зважаючи на наступне.
Експертний висновок № 91 від 18.06.2020, яким визначено розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу CITROEN JUMPY реєстраційний номер НОМЕР_6 пошкодженого при ДТП, зроблений судовим експертом. Відповідно до витягу з Реєстру атестованих судових експертів, повноваження експертапідтверджуються свідоцтвом № 196 від 16.11 2012 року виданого на підставі рішення Центральної експерно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України термін дії якого продовжено до 07.06.2022 року. Вид експертної діяльності - визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу.
Відповідач - ОСОБА_4 , який є учасником ДТП, на запрошення експерта для огляду пошкодженого КТЗ не з'явився.
Вказані докази відповідачем не спростовані. Клопотань, що проведення повторної експертизи відповідач не заявляв.
Суд не приймає до уваги як доказ наданий представником відповідача ОСОБА_4 , а самеВисновок експертного дослідження за результатами проведення авто технічного дослідження від 02.12.2020 № 7898/20-21 та не надає йому оцінку з огляду на те, що вина ОСОБА_4 встановлена рішенням суду у справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 289/2092/19, яке набрало законної сили. Під час розгляду даної справи він визнав свою провину у вчиненні ДТП.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного, судом встановлено,що дорожньо-транспортна пригода відбулася із вини відповідача ОСОБА_4 , що встановлено постановою суду від 26.12.2019, яка набрала законної сили, тому суд приходить до висновку, що позивач набув права вимоги відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 70711,20 грн. відповідачем ОСОБА_4 ..
З огляду на викладене, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим підлягають задоволенню в цій частині в повному обсязі.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За правилами п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров'я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Ураховуючи характер, обсяг та глибину завданих позивачу моральних страждань, пов'язаних із пошкодженням транспортного засобу, порушенням звичайного ритму життя, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір завданої моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , в розмірі 4 000 грн.
У відповідності до ст.. 12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимогищодо відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.
Крім того, відповідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 265, 268 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_8 (місце проживання: АДРЕСА_1 )у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 70711(сімдесят тисяч сімсот одинадцять) гривень20 копійок та моральної шкоди в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2021 року.
Суддя О. В. Мельник