Справа №278/1397/21
09 липня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач 18.05.2021 року звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області із вище вказаною позовною заявою, в якій просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Степки, Овруцького району Житомирської області, такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 31.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з'явились, у зв'язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов наступних міркувань.
З листа Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 319 від 14.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знялася 18.05.2021 року з реєстрації попереднього місця проживання особи, а саме: Березівська сільська рада, військове містечко АДРЕСА_2 (а.с. 28), що також підтверджується довідкою Виконавчого комітету Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 535 від 30.06.2021 року (а.с. 35).
Таким чином, станом на день розгляду справи відсутній предмет спору.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У зв'язку з закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену ним суму судового збору 908,00 грн (а.с. 1).
Щодо стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За умовами ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
У ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.
У матеріалах справи міститься договір від 23.04.2021 року про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Лисицьким В. В. та позивачем ОСОБА_1 (а.с. 14).
На підтвердження понесених позивачем витрат складено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач; за даним розрахунком та додатком №1 до вказаного договору вартість наданих послуг склала 500 грн (а.с. 13), які адвокатом отримано від позивача згідно квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 17).
Суд вважає, що понесені позивачем витрати у зв'язку з пред'явленням позову та розглядом справи в суді є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи (а.с. 13-17).
Враховуючи викладене, понесені позивачем витрати при розгляді даної справи підлягають відшкодуванню відповідачем у сумі 500,00 грн.
Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - закрити за відсутністю предмета спору.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 908,00 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 500,00 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Дубовік