Справа № 169/437/21
Провадження № 3/169/574/21
13 липня 2021 року смт Турійськ
Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К.,
з участю:
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Самулевич О. М.,
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 (сел. Турійськ) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,
17 червня 2021 року до Турійського районного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
ОСОБА_1 органом поліції ставиться у провину те, що вона 19 травня 2021 року близько 12 години, перебуваючи у громадському місці - у кабінеті директора загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня села Миляновичі - Філія Комунального опорного закладу «Луківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей», що знаходиться в селі Миляновичі Ковельського району Волинської області, висловлювалася нецензурною лайкою та образливими словами в адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
У судовому засіданні 17 червня 2021 року ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, пояснила, що жодних хуліганських дій вона не вчиняла. Ствердила, що 19 травня 2021 року в неї дійсно був конфлікт з вчителем ОСОБА_2 , який протягом навчального року проявляє до її дочки особисту неприязнь. Розмова відбувалася на підвищених тонах, тривала кілька секунд за зачиненими дверима в кабінеті директора школи. Вказувала, що вона неодноразово зверталася до керівництва школи та до голови Луківської територіальної громади щодо припинення ОСОБА_2 психологічного тиску на її доньку, однак, жодних результатів це не дало.
Захисник ОСОБА_1 - Самулевич О. М., в судовому засіданні пояснила, що в розглядуваному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки вони не пов'язані з хуліганськими мотивами. Просила провадження у справі закрити.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 19 травня 2021 року на прохання директора школи ОСОБА_3 прийшов до неї в кабінет, де знаходилася ОСОБА_1 та незнайомий йому чоловік. ОСОБА_1 почала вимагати від нього припинити тиснути на її дитину ОСОБА_4 та чіплятися до неї. Під час конфлікту ОСОБА_1 ображала його нецензурними словами, а чоловік, який був з нею, погрожував фізичною розправою. Вказував, що ОСОБА_4 часто порушує дисципліну на уроках, у зв'язку з чим він їй робить зауваження. ОСОБА_1 неодноразово обвинувачувала його в упередженому ставленні до її дитини та телефонувала йому з погрозами.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, потерпілого, свідка, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є громадський порядок, що полягає в дотриманні усталених правил співжиття, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Дрібне хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших правопорушень.
Вчинення хуліганських дій супроводжується бажанням протиставити себе оточуючим, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, і не зумовлюються особистими мотивами й конкретною метою.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №527516 від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 19 травня 2021 року близько 12 години, перебуваючи у громадському місці - у кабінеті директора загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня села Миляновичі - Філія Комунального опорного закладу «Луківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей», що знаходиться в селі Миляновичі Ковельського району Волинської області, висловлювалася нецензурною лайкою та образливими словами в адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_3 показала, що 19 травня 2021 року в обідню пору ОСОБА_1 з незнайомим чоловіком прийшла до неї в кабінет з метою поспілкуватися з вчителем ОСОБА_2 . Коли прийшов вчитель, то ОСОБА_1 почала вимагати від нього припинити тиснути на її дитину ОСОБА_4 та чіплятися до неї. Під час конфлікту ОСОБА_1 ображала його нецензурними словами, а чоловік, який був з нею, погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим вона втрутилася в їхню розмову та попросила вийти з кабінету. Вказувала, що такий конфлікт носить тривалий характер і пов'язаний з суб'єктивною оцінкою ОСОБА_1 поведінки вчителя та його ставлення до її дитини, яке вона вважає упередженим. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до керівництва навчального закладу та органу поліції щодо вчинення ОСОБА_2 булінгу та тиску щодо дитини, однак, за результатами перевірок такі факти не підтвердилися.
Аналіз наведених обставин пояснень учасників і доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що конфлікт ОСОБА_1 з вчителем ОСОБА_2 пов'язаний виключно з критикою його дій та упередженого, на думку ОСОБА_1 , ставлення вчителя до її дитини, дії ОСОБА_1 не були безпричинними та характеризувалися особистими мотивами, що ґрунтуються на непогодженні з діями вчителя, а не мотивами явної неповаги до суспільства, у зв'язку з чим суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як хуліганський мотив та умисел, спрямований на порушення громадського порядку, оскільки дрібне хуліганство може мати місце лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.
За відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах «Малофеєва проти Росії» та «Карєлін проти Росії» у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя