ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2021 року м. Київ № 640/18445/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛЕЙК»
доДержавної фіксальної служби України, Головного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛЕЙК» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІНТЕР ЛЕЙК») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіксальної служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДПС у місті Києві) в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 30.12.2020 року № 2280551/41838244 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 27.11.2020 року.
- зобов'язати Державну фіксальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 27.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛЕЙК» ідентифікаційний код 41838244 датою її підписання.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 30.12.2020 року № 2280551/41838244 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 27.11.2020 року та просить суд зобов'язати Державну фіксальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 27.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛЕЙК».
Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Тобто, наведені законодавчі приписи визначають суб'єктивний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних:
- Головне управління ДПС у м.Києві в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
- ДПС України в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у м.Києві про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Одночасно суд звертає увагу позивача, що на день звернення до суду з даним позовом набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також на те, що Державна фіскальна служба України перебуває у стані припинення (запис від 17.05.2019) у зв'язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «;Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби».
Наведені обставини позбавляють суд можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів.
За таких обставин, суд пропонує позивачу уточнити позовні вимоги та відповідачів, шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, що загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірні рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві та за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної рішенням Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2021 № 2323/41838244/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних суд зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дати отримання рішення Державної податкової служби України від 18.01.2021.
До суду з даним позовом позивач звернувся 30.06.2021, що підтверджується відбитком на поштовому конверті.
Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням підстав поважності причин його пропуску;
Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ЛЕЙК»- без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов