13 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1886/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
19.04.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами, у редакції від 29.04.2021 року:
визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за №97-к від 31 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області;
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з 01.04.2021 року;
стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 22.03.2017 року по 01.04.2021 року він працював в Відділі у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на посаді начальника відділу.
31.03.2021 року головою комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області видано наказ №97-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з 01 квітня 2021 року відповідно до частини 1-1 статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із ліквідацією державного органу.
Вказаний наказ прийнятий на виконання наказу Держгеокадастру від 24.11.2020 року №504 "Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. №1118 Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Своє звільнення позивач вважає незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.
19 квітня 2021 року наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №210 від "Про відміну рішення про ліквідацію, територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру", який прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів У країни від 5 квітня 2021 року №301 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань" відмінено рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком.
Вказаним наказом визнано такими, що втратили чинність, накази Держгеокадастру від 24.11.2020 року №504 "Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру" та від 24.11.2020 року №505 "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби України з питань, геодезії, картографії та кадастру".
На думку позивача, оскільки в Держгеокадастрі фактично не відбулася ліквідація, роботодавець зобов'язаний був би поновити його на роботі на тій же посаді, яку позивач займав до звільнення.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що законодавчо обґрунтованою підставою видачі Наказу №97-к, скасування якого є предметом розгляду даної адміністративної справи, є наказ Держгеокадастру від 24.11.2020 року №504 "Про ліквідацію та утворення територіальних органів державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру", який у свою чергу, даний на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру".
У пункті 1 постанови вiд 16.11.2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" Кабінет Міністрів України постановляє ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, зокрема, серед інших Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач був повідомлений письмово про майбутнє вивільнення 01.03.2021 року.
31.03.2021 року Головним управлінням видано наказ №97-к, яким відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", позивача звільнено 01.04.2021 року з посади начальника відділу Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
Свою позицію відповідач також обґрунтовував постановою Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №328/1170/18, в якій зазначено, що вирішуючи питання про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Верховний Суд встановив відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, залишивши в силі постанову суду апеляційної інстанції, якою позивачу відмовлено задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 29.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року, за клопотанням представника відповідача, призначено розгляд справи до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2021 року
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
08.06.2021 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 02.08.2001 року Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 9).
Згідно відомостей з Трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.03.2003 року позивач з 13.02.2013 року працював на різних посадах у Відділі у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. З 22 березня 2017 року працював на посаді начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (а.с. 11-13).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2020 року №504 "Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру", наказано: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби України за питань геодезії, картографії та кадастру згідно з додатком 1 (а.с. 64-68).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2020 року №505 "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року" №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", наказано: затвердити План заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", що додається (а.с. 57-63).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року" №1118 та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2020 року №504, наказом Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 27.11.2020 року №1-лк "Про затвердження складу Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області", наказано: затвердити склад Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, згідно додатку (а.с. 55-56).
Наказом Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.12.2020 року №3-лк "Про затвердження Плану заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області", наказано: затвердити План заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (а.с. 51-54).
Наказом Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 22.02.2021 року №02-лк "Про попередження державних службовців про наступне вивільнення у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у порядку пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", наказано, управлінню персоналом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, починаючи з 1 березня 2021 року, забезпечити попередження державних службовців (в тому числі позивача) про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, згідно списку, що додається (а.с. 46-49).
01.03.2021 позивач попереджений про майбутнє звільнення із займаної посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області згідно з пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Примірник попередження про звільнення отримано позивачем 01.03.2021 року (а.с. 37).
Наказом Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 04.03.2021 року №05-лк "Про внесення змін до наказу Головного управління від 03.12.2020 року №3-лк "Про затвердження Плану заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області", наказано: пан заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.12.2020 року №-3лк, викласти у новій редакції, що додається (а.с. 42-44).
Наказом Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 19.03.2021 року №6-лк "Про внесення змін до наказу Головного управління від 03.12.202 №3-лк "Про затвердження Плану заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області", наказано: план заходів щодо реалізації постанови кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.12.2020 року №3-лк , викласти у новій редакції, що додається (а.с. 39-41).
Листом від 31.03.2021 року №22-28-0.152-3685/2-21 "Про погодження звільнення ОСОБА_1 " в.о. голови Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру погоджено, за умови дотримання законодавства про державну службу, звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (а.с. 38).
Наказом голови Комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 31.03.2021 року №97-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", наказано: звільнити 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 з посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у зв'язку з ліквідацією державного органу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року (а.с.10).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.04.2021 року №210 "Про відміну рішення про ліквідацію територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру", наказано: відмінити рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком, зокрема Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.
Визнано такими, що втратили чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року" №1118 та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2020 року №504 (а.с. 79-80).
Відповідно до Довідки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 08.06.2021 року №05/267 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , який працював в головному управлінні Держгеокадастру у Чернівецькій області на посаді начальника відділу складає 499,90 грн. Обчислення середньоденної заробітної плати проводилося виходячи iз виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата заробітної плати, а саме: за лютий 2021 року в сумі 5903,28 грн за 14 робочих дні; за березень 2021 року в сумі 12093,26 грн за 22 робочі дні. Розрахунок проводився відповідно до вимог Постанови КМУ від 08.02.1995 року №100 (а.с. 77).
Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.04.2021 року, відомості про припинення юридичної особи ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відсутні (а.с. 78).
Вважаючи протиправним наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за №97-к від 31 березня 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивач звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Статтею 21 Конституції України встановлено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша, шоста статті 43 Конституції України).
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу (пункт 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII).
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (частина четверта статті 87 Закону №889-VIII).
Як свідчать матеріали справи, 01.03.2021 року позивач був попереджений про наступне звільнення з посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області згідно з пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку із ліквідацією ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області.
Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" (далі - Постанова №1118), пунктом 1 якої встановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, зокрема, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області.
Відповідно до пункту 3 Постанови №1118 установлено, що здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням її територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру; правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру; територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення структурних підрозділів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 2 цієї постанови.
24 листопада 2020 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру прийняла наказ №505 "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру". Пунктом 4 Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" (далі - План заходів) визначено попередити про наступне можливе звільнення у зв'язку з ліквідацією головних управлінь - не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати звільнення для державних службовців, не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати звільнення для інших працівників, вручення повідомлень протягом двох місяців після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про прийняття рішення про ліквідацію головних управлінь, але не раніше виконання пункту 10 Плану заходів.
Пунктом 2 наказу Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02 березня 2021 року №132 "Про внесення змін до деяких наказів Держгеокадастру" викладено в новій редакції План заходів. Так пунктом 2 Плану заходів (в редакції наказу №132) встановлено попередити працівників головних управлінь Держгеокадастру в областях і місті Києві про наступне звільнення (вивільнення) у зв'язку з ліквідацією цих головних управлінь не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованого звільнення (вивільнення) державних службовців, не пізніше ніж за два місяці інших працівників. Подати звіт до Департаменту управління персоналом про повне виконання цього пункту Плану заходів до 12 березня 2021 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2021 року №301 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" (далі - Постанова №301) відмінено рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком, зокрема, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області. Одночасно визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" (Офіційний вісник України, 2020 року, №94, ст. 3048).
Отже, встановлені у справі обставини свідчать про те, що фактично позивач звільнений із займаної посади у зв'язку з ліквідацією юридичної особи ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області. Рішення про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру прийняв Кабінет Міністрів України 16 листопада 2020 року (Постанова №1118). Однак таке рішення відмінено Кабінетом Міністрів України 05 квітня 2021 року (Постанова №301).
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про припинення юридичної особи ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відсутні.
За таких обставин позивача звільнено з державної служби з ініціативи суб'єкта призначення без будь-якого сенсу та цьому слугували непослідовні рішення органів влади, які відповідальні перед людиною за державну діяльність. Внаслідок таких рішень порушено право позивача на працю.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При вирішенні інших позовних вимог суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.
Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У розглядуваному випадку судом встановлено безпідставність звільнення позивача у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, якої фактично не відбулося (ліквідація відмінена), а тому повне відновлення порушених трудових прав позивача неможливе без поновлення на державній службі на посаді, з якої його було звільнено.
За змістом положень статті 241-1 КЗпП України й пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 31.03.2021 року №97-к визначено днем звільнення - 01.04.2021 року, то позивач підлягає поновленню на посаді з 02.04.2021 року.
Суд вважає, що заперечуючи проти позовних вимог, відповідач безпідставно посилається на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 19.05.2020 року у справі №328/1170/18, оскільки обставини вказаної справи та спірні правовідносини є відмінними до справи, що є предметом розгляду даної справи.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100),
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу І Порядку №100, він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.
Відповідно до абзаців першого, третього-четвертого, шостого пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до Довідки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 08.06.2021 року №05/267 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , який працював в головному управлінні Держгеокадастру у Чернівецькій області на посаді начальника відділу складає 499,90 грн. Обчислення середньоденної заробітної плати проводилося виходячи iз виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата заробітної плати, а саме: за лютий 2021 року в сумі 5903,28 грн за 14 робочих дні; за березень 2021 року в сумі 12093,26 грн за 22 робочі дні.
Час вимушеного прогулу за період з 02.04.2021 року (01.04.2021 року - день звільнення є останнім робочим днем) по 13.07.2021 року (до дня ухвалення рішення у даній справі) становить 68 робочих днів. При цьому судом враховано лист Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2020 року №3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік".
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 33993,20 грн (499,90 грн х 68 днів) без обрахування податків і зборів.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
За правилами підпункту "в" абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Суд також звертає увагу, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №6-511цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі №826/808/16 не знайшла підстав для відступлення від цього правового висновку. У постанові Верховного Суду 18 березня 2021 року у справі №825/3399/14 також підтримано цей висновок.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, на користь позивача належить стягнути 33993,20 грн, з яких відповідач відрахує загальнообов'язкові податки та збори.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З урахуванням цих положень рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за №97-к від 31 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з 02.04.2021 року.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33993 (тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 20 коп., з відрахуванням податків і зборів.
5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з 02.04.2021 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків і зборів підлягає негайному виконанню.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39909396, вул. Героїв Майдану, 194-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).
Суддя В.О. Григораш