12 липня 2021 року справа № 580/2818/21 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглядаючи в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
11.05.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу на загальну суму 1110034,70грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковою декларацією від 08.12.2020 №93346 в сумі 1210034,70грн, не зважаючи на отримання податкової вимоги від 10.12.2020 №25660-13.
Ухвалою суду від 14.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
31.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19203/21) відповідача, в якому зокрема просив замінити відповідача у справі з фізичної особи-підприємця на громадянина ОСОБА_2 , не закриваючи провадження у справі, та розглянути позов ГУ ДПС про стягнення боргу з громадянина ОСОБА_2 . В обгрунтування зазначив, що сума сукупного доходу від діяльності ФОП не покриє суму податкового боргу громадянина. Наслідками вказаної позовної заяви може стати банкрутство та закриття його підприємницької діяльності, що призведе, на його думку, до зменшення надходжень до бюджету України зі сплати єдиного податку, податків із заробітної плати та втрату працівником робочого місця.
До відзиву додав заяву про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження (далі - Заява). Вважає, що значимість вказаної справи для нього, категорія, складність та нетиповість справи вказують на необхідність призначення її до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Вказує, що відкриті засідання дадуть можливість представникам сторін надати пояснення у судовому засіданні, що сприятиме повному і всебічному розгляду справи. Додатково зазначив, що призначення розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження необхідно для з'ясування вірної суми податкового стягнення, та з'ясування правового статусу відповідача, оскільки податкове зобов'язання на підставі якого виник борг, задекларував громадянин ОСОБА_3 , а позов поданий до ФОП ОСОБА_3 , які мають різні правові статуси.
29.06.2021 відповідач подав до суду клопотання (вх.№23398/21) про долучення додаткових доказів до матеріалів адміністративної справи, в якому просив:
змінити суму заборгованості на 800034,70грн;
долучити докази оплати та фіксації вказаної оплати в електронному кабінеті платника до матеріалів адміністративної справи №580/2818/21.
06.07.2021 позивач надав до суду клопотання (вх.№24528/21), в якому зазначив, що після подання адміністративного позову його частково задоволено в досудовому порядку. Платіжними дорученнями від 11.06.2021 №138510725 на загальну суму 100000,00грн та від 18.06.2021 №140514221 на загальну суму 110000,00грн частково погашено податкову декларацію від 08.12.2020 №93346 про майновий стан і доходи. Тому позивач відмовляється від частини позовних вимог в сумі 210000,00грн та просить задовольнити адміністративний позов в сумі 800034,70 грн. Додатково просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Ознайомившись із матеріалами позову, суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з ч.3 вказаної статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Кількість учасників спору невелика, підстави позову свідчать про необхідність з'ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо узгодженості податкового зобов'язання, яке просить стягнути позивач, (у разі наявності) докази оскарження рішень, на підставі яких виник податковий борг, невиплати вказаної вище суми податково зобов'язання, що можливо з'ясувати виключно з письмових доказів. Клопотання про призначення експертизи або виклик для допиту свідків суду не надходили та відсутня доцільність їх призначення. Крім того, зважаючи, що на предмет спору, передумови та підстави виникнення спірних правовідносин, пріоритетним є швидке вирішення спору.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17 лютого 2021 року №104 затверджені зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року на території України продовжено дію карантину.
Постанова КМУ №405 вносить зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 та постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236. Ці зміни продовжують дію на території України режиму надзвичайної ситуації та карантину до 30 червня 2021 року.
16.06.2021 Кабінет Міністрів України постановою від 16.06.2021 №611 продовжив карантин в Україні до 31 серпня 2021 року.
Суд врахував відсутність обґрунтованих доводів необхідності призначити відкрите судове засідання в період запровадженого в Україні карантину.
Усні пояснення не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Тому Заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про заміну відповідача з ФОП ОСОБА_3 на громадянина ОСОБА_3 суд врахував.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
З даних ЄДРПОУ суд установив, що відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як фізична особа-підприємець, з 28.11.2018, а запис про припинення такої діяльності не внесений.
Отже, відповідач, як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку позивача.
Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідач має непогашену недоїмку з податку на доходи фізичних осіб, що виник згідно з податковою декларацією від 08.12.2020 №93346 про майновий стан та доходи.
Статею 52 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно ч.ч. 3-5 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Оскільки позов подано до належного відповідача і його статус підприємця чинний, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його заміни.
Щодо клопотання відповідача (вх.№23398/21) та позивача (вх.№24528/21) про зменшення суми податкового зобов'язання, яке підлягає стягненню, суд врахував.
Квитанціями від 11.06.2021 №7ХА7-0Е1К-9А04-7Н01 та від 18.06.2021 №07ХК-МАС1-ТН97-5587 підтверджується сплата відповідачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 210000,00грн.
Згідно з даними зворотнього боку облікової картки станом на 30.06.2021 відповідач має непогашену недоїмку з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 800034,70грн.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки позовні вимоги майнового характеру, а сплата частини спірного боргу вчинена в досудовому порядку, суд дійшов висновку прийняти заяву позивача щодо зменшення позовних вимог та наявність підстав для продовження судового розгляду за такими вимогами
Керуючись ст. ст.2-20, 44, 72-80, 259-263, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяв Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи правилами загального позовного провадження справи та про його заміну.
2. Задовольнити клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх.№23398/210) та Головного управління ДПС у Черкаській області (вх.№24528/21) про зменшення суми спірної заборгованості на 800034,70грн та продовжити судовий розгляд справи в межах підтриманих позовних вимог.
3. Копії ухвали направити учасникам спору.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Бабич
Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 12.07.2021.