Справа № 560/5292/21
іменем України
13 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29 березня 2021 року за № 95-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення до дня поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29 березня 2021 року № 95-к, ОСОБА_1 , на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», від 20 жовтня 2011 року № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», наказу Держгеокадастру від 24 листопада 2020 року № 504 «Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру», пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» звільнено з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як юридичної особи публічного права.
Вказує, що під час попередження про звільнення відповідач не надав перелік наявних вакантних посад у тій же установі (органі), не запропонував іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посаду державної служби) в цьому органі. Однак у день звільнення були вакантні посади в Управлінні з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у тому числі і у відділі контролю за використанням та охоронною земель.
Звертає увагу, що під час звільнення відбулася реорганізація, а не ліквідація юридичної особи публічного права.
Просить визнати незаконним та скасувати наказ від 29 березня 2021 року № 95-к, поновити її на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
21 травня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову. Зазначило, що на момент виникнення спірних правовідносин дія норм законодавства про працю, а саме частини другої статті 40, частин другої, третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України не поширювалася на державних службовців у силу приписів частини п'ятої статті 40 Кодексу законів про працю України та статей 3, 5 Закону України «Про державну службу». На час звільнення позивачки такі правовідносини були врегульовані статтею 22 Закону України «Про державну службу», що передбачає не обов'язок, а право суб'єкта призначення за рішенням суб'єкта призначення у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу перевести державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу чи пропонувати іншу рівноцінну посаду державного службовця. Вказує, що з дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» ліквідація державного органу як підстава припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону, не містить будь-яких додаткових умов припинення державної служби та є самостійною і достатньою підставою для її припинення.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) від 24 листопада 2020 року № 504 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру, зокрема Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03 грудня 2020 року № 2-лк затверджено план заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 , начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області попереджена про наступне звільнення.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 березня 2021 року № 95-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону № 889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відносини щодо, зокрема, припинення державної служби регулюються Законом № 889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані Законом № 889-VIII, який по відношенню до Кодексу законів про працю України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, в тому числі щодо припинення державної служби.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII визначено, що державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Згідно пунктів 1, 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, чинній на момент попередження позивачки про подальше її звільнення), підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення (абзац перший частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII).
Тобто, законодавство визначало право роботодавця пропонувати державному службовцю вакантну посаду у тому самому державному органі (за наявності). Зазначене спростовує доводи позивача про обов'язок роботодавця надати перелік наявних вакантних посад у тій ж установі (органі), запропонувати іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посаду державної служби) у цьому органі.
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, чинній на момент звільнення позивачки) державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Тобто, на момент звільнення позивачки існувала норма, яка передбачала обов'язкові умови для звільнення: відсутність можливості запропонувати відповідну посаду та відмова від переведення на запропоновану посаду.
Судом встановлено, що згідно штатного розпису апарату Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2021 рік, зокрема, відділ контролю за використанням та охороною земель Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області складається із 30 штатних посад (заступник начальника управління - начальник відділу - 1, заступник начальника відділу - 1, головний спеціаліст - 25, провідний спеціаліст - 3).
Отже, у відповідача була можливість запропонувати позивачці відповідну посаду.
Враховуючи, що відповідач не запропонував позивачці відповідну посаду державної служби і не отримав відмову від переведення на запропоновану посаду, він порушив порядок звільнення позивачки з державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1) та погодитися з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру як структурних підрозділів апарату зазначеної Служби за переліком згідно з додатком 2 (пункт 2).
До Переліку територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідовуються як юридичні особи публічного права, включене, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а до Переліку територіальних органів, що утворюються як структурні підрозділи апарату Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, - Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
У пункті 3 цієї постанови встановлено, що територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення структурних підрозділів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 2 цієї постанови.
Верховний Суд України в постановах від 17 жовтня 2011 року (справа № 21-237а11), від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14), від 19 січня 2016 року (справа № 810/1783/13-а) неодноразово висловлював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року (справа №826/25887/15) і від 17 липня 2019 року (справа №820/2932/16).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1118 фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
З огляду на викладене вище, звільнення ОСОБА_1 , з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснено із порушенням вимог чинного законодавства.
Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу від 29 березня 2021 року за № 95-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Як наслідок, є підстави для задоволення похідних позовних вимог, а саме щодо: поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення до дня поновлення на роботі.
Щодо визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку № 100 визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку № 100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Правова позиція щодо порядку обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу для здійснення виплат, передбачених статтею 236 Кодексу законів про працю України, сформована Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2016 року у справі № 2а/2470/372/12, у якій Суд відступив від попередніх позицій, та від 31 жовтня 2018 року у справі № 569/10189/16-ц. У цих постановах Верховний Суд зазначив, що середня заробітна плата для цілей, передбачених статтею 236 Кодексу законів про працю України, повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи.
З огляду на те, що звільнення позивачки відбулося 29 березня 2021 року, її середня заробітна плата повинна обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за січень-лютий 2021 року.
Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про нараховану та виплачену заробітну плату позивачці нарахована заробітна плата за січень 2021 року - 7726,36 грн, за лютий - 8388,61 грн, всього - 16117,97 грн, фактична кількість відпрацьованих робочих днів - 30; середньоденна заробітна плата 537,17 грн.
Період вимушеного прогулу з 30.03.2021 року (наступний день після звільнення) до 13.07.2021 (дата ухвалення рішення суду в цій справі) становить 71 робочий день.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який слід стягнути з відповідача на користь позивачки становить 38139,07 грн (71 робочий день х 537,17 грн середньоденна заробітна плата).
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, від 18.04.2019 у справі № 812/2/16 та від 08.07.2019 у справі № 809/4462/15.
Відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 29 березня 2021 року за № 95-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білогірському, Ізяславському, Славутському, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення до дня поновлення на роботі у розмірі 38139,07 (тридцять вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн 07 коп.
Рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 липня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап