13 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2377/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. та зобов'язати відповідача підготувати та надати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011 -XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, яка була обрахована з урахуванням таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років - 40 %, надбавка за виконання особливо-важливих завдань - 52 %, надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам - 7,5 %, надбавка за оперативно-розшукову діяльність чи інформаційно-аналітичне забезпечення - 43 %, премія - 84 %. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. № 103, ГУ ПФУ в Херсонській області здійснила перерахунок пенсії із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років - 40 %. 05.03.2019 р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. У зв'язку з набранням 05.03.2019 р. законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, 18.05.2021 р. адвокат позивача звернулася до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із адвокатським запитом про видачу оновленої довідки про склад грошового забезпечення з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Однак листом від 25.05.2021 р. відповідачем безпідставно відмовлено у наданні оновленої довідки. Вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 28.05.2021 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.
Позивач у встановлений суддею строк усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 01.06.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
12.07.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідач не має повноважень щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки з включенням до неї додаткових видів грошового забезпечення, оскільки згідно з Постановою № 103 для перерахунку пенсії враховуються лише три складові: розмір окладу за посадою, військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Інших складових грошового забезпечення для зазначення особам, які проходили службу, зокрема в Державній кримінально-виконавчій службі України, у довідці для проведення перерахунку пенсії Постановою КМУ № 103 не визначено. Відповідно до Порядку № 45 довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій готуються уповноваженими органами, зокрема Державною кримінально-виконавчою службою України, лише після надходження списків з Головних управлінь Пенсійного фонду України.
Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч.2 ст.262 КАС України).
Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 16.12.2009 р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
До березня 2018 року пенсію позивачу було розраховано із грошового забезпечення з урахуванням таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років - 30 %, надбавка за особливо важливі завдання - 52 %, надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам - 7,5 %, надбавка за оперативно-розшукову діяльність чи інформаційно-аналітичне забезпечення - 43 %, премія - 84 %.
У березні 2018 року, відповідно до пункту 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 05.03.2018 р. № 3.3/2270/Ярм, виданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, ГУ ПФУ в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії позивача з розміру грошового забезпечення, яке складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - підполковник внутрішньої служби, надбавка за вислугу років - 40 %.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
18.05.2021 р. адвокат позивача звернулася до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просила надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р. із обов'язковим зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку пенсії.
Листом від 25.05.2021 р. № 9/3-1988-21/К-1478 відповідач повідомив про відсутність підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки від органу Пенсійного фонду України не надходило списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій унормовано ст.63 цього Закону, частинами 1, 2 якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції Постанови № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зауважує, що до компетенції Уряду належить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до Додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція Додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема пенсійний фонд та уповноважений на видачу довідок орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом.
У разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Позивач виходив на пенсію з УДДУ ПВП в Херсонській області.
Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 р. №1085/2010 утворено Державну пенітенціарну службу України, реорганізувавши Державний департамент України з питань виконання покарань.
Відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 р. № 1085/2010 та постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби" від 20.10.2011 р. № 1062 наказом Державної пенітенціарної служби від 01.11.2011 р. № 480 затверджено Перелік найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і навчальних закладів, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, до якого включено, зокрема Північну виправну колонію (№ 90).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції" від 18.05.2016 р. № 348 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації, зокрема Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21.12.2020 р. № 4390/5 реорганізовано територіальний орган Міністерства юстиції - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції шляхом його приєднання до міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
За змістом п.п.1, 2 наказу начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 22.02.2021 р. № 228/ОС-21 наказано розпочати здійснення Управлінням забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Департамент з питань виконання кримінальних покарань від 21.12.2020 р. № 4403/5 з 22.02.2021 р.
У зв'язку з цим Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції припинити з 22.02.2021 р. здійснення повноважень та функцій у напрямку здійснення керівництва оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.
Виходячи з наведеного, Міністерство юстиції України є центральним органом, а Департамент з питань виконання кримінальних покарань є територіальним органом Мін'юсту і саме на відповідача, як правонаступника органу, з якого позивач був звільнений, покладено обов'язок щодо видачі спірної довідки.
Таким чином, на Департамент з питань виконання кримінальних покарань у цих спірних правовідносинах покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.04.2014 р. у справі № 21-484а13, Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 553/3619/16-а.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
З 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 р., в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у органу Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії є неправомірною, а тому відповідача належить зобов'язати підготувати та надати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру його пенсії.
Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у рішенні від 17.12.2019 р. у зразковій справі № 160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 р.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-VI суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16.12.1974 р. у справі "Міллер проти Австрії", де Суд установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16.09.1996 р. "Гайгузус проти Австрії", в якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо підготовки оновленої довідки на ім'я позивача порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 р.).
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З викладеного вбачається, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі № 814/698/16.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 20.04.2021 р. № 54/21, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Хараїм О.В., відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором з питання отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та подальшого перерахунку пенсії клієнта органами Пенсійного фонду України.
Пунктом 2.2 договору визначено, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, зокрема у органах державної влади та місцевого самоврядування, органах прокуратури, органах досудового розслідування, органах Державної фіскальної служби, судових органах усіх рівнів, органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців, підприємства, установах та організаціях незалежно від форм власності; виконання інших дій, передбачених законодавством.
Згідно п.4.2 договору сторони домовилися, що адвокат отримує гонорар у розмірі на умовах, зазначених у додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, та містять конфіденційну інформацію.
Відповідно до п.1.2 додатку до договору від 20.04.2021 р. сторони домовилися, що за підготовку та складання адміністративного позову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань протиправною та зобов'язання надати клієнту оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії для подання до Херсонського окружного адміністративного суду клієнт оплачує адвокату гонорар - 4000 грн.
Тобто, умовами договору від 20.04.2021 р. № 54/21 визначено фіксований розмір гонорару у розмірі 4000 грн.
18.05.2021 р. сторонами підписано звіт про обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, за змістом якого клієнту надано наступний обсяг послуг та виконаних робіт: підготовка та складання адміністративного позову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань протиправною та зобов'язання надати клієнту оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії для подання до Херсонського окружного адміністративного суду, вартість роботи - 4000 грн.
Відповідно до квитанції від 26.05.2021 р. № 0.0.2141027746. позивач сплатив адвокату Хараїм О.В. гонорар у сумі 4000 грн.
Враховуючи предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та те, що розмір гонорару у сумі 4000 грн. є фіксованою сумою, про що зазначено у додатку від 20.04.2021 р. до договору від 20.04.2-21 р. № 54/21, його сплата підтверджується квитанцією від 26.05.2021 р. № 0.0.2141027746., а обсяг виконаних робіт - звітом від 18.05.2021 р., беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.81, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.81, код ЄДРПОУ 43501242) щодо ненадання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р.
Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.81, код ЄДРПОУ 43501242) підготувати та надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку пенсії.
Стягнути з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.81, код ЄДРПОУ 43501242) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 112010201