Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 липня 2021 р. № 520/9595/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 5 травня 2021 року позивач отримав грошову допомогу у розмірі 1491,00 грн. Позивач не погоджується з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 на обліку в Центрі не перебуває. Нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік Центром позивачеві не проводилась.
Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації надало до суду відзив, відповідно до якого зазначило, що ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 05 травня з 2021 рік нараховано та виплачено у відповідності статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2005.
12.05.2021 позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учасник бойових дій у розмірі 1491 грн., від УСЗН Харківської РДА (Нововодолазький район), відповідно до довідки ОР 911015 ЦБ/ПБ 10020/372 .
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно абзацу другого статті 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 12 Закону встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом 1 пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, зазначену вище норму викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед інших, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент отримання позивачем спірної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік діяла редакція статті 12 Закону в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-XIV від 25.12.1998, яка передбачала допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин - пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначена норма діяла з 01.01.2015.
27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Так, в силу вимог Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" мінімальна пенсія з 01.01.2021 складає 1769,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 8845,00 грн.
Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1491,00 грн від УСЗН Харківської РДА (Нововодолазький район), відповідно до довідки ОР 911015 ЦБ/ПБ 10020/372 наданої Управлінням соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації.
Також відповідачем, а саме Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомлено суд, про відсутність позивача на обліку та не здійснення йому відповідних виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році.
Водночас, суд не приймає до уваги пояснення, надані Управлінням соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 05 травня, оскільки як встановлено судом, позивач знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Нововодолазької районної держаної адміністрації Харківської області.
Позивачем до матеріалів справи не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів порушення Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат прав, свобод та інтересів позивача у зв'язку з правовідносинами виплати допомоги до 5 травня.
Таким чином, суд дійшов висновку, що визначені ОСОБА_1 відповідачі не є органами, уповноваженими здійснювати відповідну виплату позивачу.
При цьому, підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Разом з тим, позивач клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем не надав, тому суд не може замінити неналежного відповідача.
Враховуючи наведене вище в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - слід відмовити. Інші доводи позовної заяви, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежних відповідачів, а тому і законність їх дій чи бездіяльність може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Частинами першою, другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
При розгляді даної адміністративної справи суд ураховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя О.О. Горшкова