08 липня 2021 року справа №380/687/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач ОСОБА_1 ,
представник відповідача Янкович Н.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач. ГУ ДПС у Львівській області), в якій з врахуванням уточнення позовних вимог /арк.спр.19-22/ просить:
- скасувати податковий борг ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначено у податковій вимозі №Ф-14029-13 від 06.11.2020 на суму 985,10 грн.
Підставою цього позову зазначено протиправність оскаржуваної вимоги, а також дій відповідача стосовно її винесення. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є самозайнятою особою і був взятий на облік, як платник єдиного внеску. Проте одночасно він перебуває у трудових відносинах, є застрахованою особою і єдиний соціальний внесок із нарахованого доходу не менше мінімального щомісячного за нього сплачує роботодавець.
Ухвалою від 21.01.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 26.02.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 25.03.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позов. Зазначає, що згідно з данимиподаткового обліку та реєстрів органу доходів і зборів позивач перебуває на загальній системі оподаткування і станом на 01.04.2021 за позивачем обліковується податковий борг в сумі 4285,10 грн. На переконання відповідача спірна податкова вимога сформована відповідно до вимог законодавства. Крім того звертає увагу, що в ІС «Податковий блок» в реєстрі страхувальників відсутня інформація щодо наявності у скаржника пільги по сплаті єдиного внеску відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.
В судовому засіданні по розгляду справи позивач заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Просила у його задоволенні відмовити повністю.
Суд заслухав доводи позивача та представника ГУ ДПС у Львівській області, з'ясував підстави позову і заперечень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, та, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно форми №2-ЄСВ №1413158000008 від 15.04.2014, як самозайнята особа, відповідно до основного виду діяльності КВЕД 74.11.1 (адвокат); взятий на облік як платник єдиного соціального внеску в Буській ОДПІ ГУ мін доходів у Львівській області /арк.спр.43/. Відповідачем вказані обставини не спростовуються. З 02.06.2015 працює на посаді директора Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
06.11.2020 ГУ ДПС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ф» №14029-13 ,якою повідомлено позивача проте що станом на 31.10.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 985,10 грн.
Вважаючи вимогу протиправною а заборгованість такою що нарахована з порушенням вимог законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Платники єдиного внеску визначені у ст. 4 Закону №2464-VI.
У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз.2 ч.1 ст.5 Закону №2464-VI).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2018), платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI (у редакції, що діє з 01.01.2018) передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.(ст.13 Закону №5076-VI).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закон №5076-VI адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Аналіз наведених норм Закону №2464-VI та Закону №5076-VI дає підстави для висновку про те, що особи, які провадять індивідуальну адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як самозайнята особа або як фізична особа-підприємець.
Якщо ж особа здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання, то платником єдиного внеску є адвокатське об'єднання, якщо таке бюро використовує найману працю як роботодавець у розумінні Закону №2464-VI.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.11.2019 у справі №160/3114/19, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків станом на 19.01.2021 недоїмка зі сплати єдиного внеску позивача становить 4285,10 грн.: за 2020 рік - 985,10 грн., за 2021 рік - 3300,00 грн.
Згідно довідки від 18.11.2020 №58-К виданої Буським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, він працює у центрі на посаді директора та з 01.01.2020 по жовтень 2020 єдиний внесок за нього сплачував роботодавець.
Судом встановлено, що оскаржувана вимога від 06.11.2020 у тому числі охоплює період з 02.06.2015 по 01.11.2020, у якому позивач перебував у трудових відносинах із Буським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Індивідуальними відомостями про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (довідка Форма ОК-7) підтверджується що за вказаний період вказана юридична особа сплачувала за позивача податки.
Доказів несплати Буським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги єдиного соціального внеску на користь позивача не надано.
Оскільки позивач з 2015 року і по даний час працює на посаді директора Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за період охоплений спірною податкової вимоги у позивача відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску як у самозайнятої особи.
Тлумачення норм Закону №2464-VI, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
За таких обставин, позивач є застрахованою особою та єдиний внесок за нього сплачує роботодавець ( адвокатське бюро) в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску як особою що має право проводити адвокатську діяльність, зокрема у періоди коли він є найманим працівником, а не самозайнятою особою.
Вказане свідчить про протиправне нарахування відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З приводу способу захисту прав позивача суд зазначає таке.
Позивач просить скасувати податковий борг.
Згідно приписів ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З врахуванням повноважень суду при вирішенні справи, у співвідношенні з позовними вимогами . з позиції суду. належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною та скасування спірної вимоги на суму 985,10 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
З врахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14029-13 від 06.11.2020 на суму 985,10 грн.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43143039) судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складене та підписане 13.07.2021.
Суддя Кравців О.Р.