справа №380/11287/21
про повернення позовної заяви
13 липня 2021 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевіривши матеріали справи заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: 79057, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 85, код ЄДРПОУ 26144908) про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 13.07.2021 суддя роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_2 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а саме про:
-зобов'язання Франківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 05 травня за 2020рік, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги розглядатимуться в провадженні справи №380/11287/21.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, у яких зазначає що про порушене право на отримання допомоги дізнався 13.04.2021 ознайомившись з рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20. Та невідкладно 15.05.2021 звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку щорічної грошової допомоги. Однак листом від 25.06.2020 у перерахунку і виплаті щорічної грошової допомоги відмовлено. Позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а та вважає, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов'язувати з датою отримання листа відповіді.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Необхідно зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі підтверджені належними доказами обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 06.05.2018 по справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) (провадження №К/9901/18757/18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно з яким 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07.03.2018 у справі №664/51/17 (К/9901/30405/18).
Таким чином строк звернення до суду з даним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у заниженому розмірі та похідних від них вимог зобов'язального характеру, розпочався 30 вересня 2020 року та сплив 31 березня 2021 року.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 12.07.2021 (згідно з штампом на поштовому конверті), а тому позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Доводи позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався ознайомившись 13.04.2021 з постановою Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20, суд вважає безпідставними, оскільки ознайомлення з текстом вищевказаного рішення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, висловлену постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а відносно того, що строк звернення до суду має обраховуватись з дати отримання позивачем відповіді на його заяву про виплату недоотриманої суми допомоги до 5 травня є помилковими, оскільки, в справі № 510/1286/16-а предметом позову було право особи на проведення перерахунку пенсії, механізм якого передбачений законом та є відмінним від порядку отримання спірної грошової допомоги. В той час як перерахунок допомоги до 5 травня законодавчо не передбачений. Законодавець передбачає лише разову щорічну виплату сталого розміру.
У даному випадку, позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не вказано жодної обставини, яка об'єктивно унеможливила б його звернутись до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку в шість місяців, а вказані ним у заяві про поновлення строку звернення до суду причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
При цьому позивач не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії- повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Лунь З.І.