справа №380/8809/21
12 липня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії
01.06.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якій позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913060801836 від 03.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці на підставі даних довідки Львівського апеляційного господарського суду №07-11/42/20 від 27.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці на підставі даних довідки Львівського апеляційного господарського суду №07-11/42/20 від 27.02.2020 з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою від 04.06.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідно до Закону України “Про судоустрій та статус суддів” Львівський апеляційний господарський суд 27.02.2020 видав ОСОБА_1 довідку №07-11/42/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 24.05.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання, до якої додав згадану довідку. Відповідач 03.03.2020 прийняв рішення №913060801836, яким відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, вважає, що має право на такий перерахунок на підставі довідки №07-11/42/20 від 27.02.2020, виданої Львівським апеляційним господарським судом.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований відсутністю підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача. Посилається на те, що позивач вийшов у відставку 07.10.2010, тобто до набрання чинності (30.09.2016) положень пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закону України №1402-VІІІ), тому норми Закону України №1402-VІІІ на нього не поширюються. Представник відповідача просить суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у зразковій адміністративній справі №0640/3835/18.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Львівський апеляційний господарський суд 27.02.2020 видав позивачу довідку №07-11/42/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в котрій вказано: розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; правову підставу видання такої довідки: Закон України “Про судоустрій і статус суддів” та рішення Конституційного Суду України від 178.02.2020 №2-р/2020.
Позивач 28.02.2020 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав вказану довідку №07-11/42/20 від 27.02.2020.
За результатом розгляду заяви позивача відповідач 03.03.2020 прийняв рішення №913060801836 про відмову заявнику у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 (яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VІІ) не визначений порядок його виконання. Крім того, питання проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці може бути розглянуто при збільшенні розміру суддівської винагороди після набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України.
24.05.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 25.05.2021 №6006-6185/м-53/8-1300/21 повідомило позивача про прийняте рішення від 03.03.2020 №913060801836 за результатом розгляду його заяви.
Не погоджуючись з рішенням відповідача від 03.03.2020 №913060801836 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Станом на 01.01.2020 чинними залишались положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон України № 1402-VIII), якими було введено певну диференціацію щодо визначення розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності вказаним Законом України, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 вказаного розділу.
Згідно із частиною першою статті 142 Закону України №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом України, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою вказаної ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених вказаним Законом України, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності вказаним Законом України.
Судді, які на день набрання чинності вказаним Законом України пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 №193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених вказаним Законом України, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 вказаного розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності вказаним Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності вказаним Законом України, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону України.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII зі змінами.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному вказаним Законом України, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач з 01.01.2020, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
При цьому, суд вважає, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зазначає, що справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20 (№Пз/9901/5/20) від 16.06.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020.
Як встановлено частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання на підставі Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
З 19.02.2020 (наступний день з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020) втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII, відповідно до яких право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному вказаним Законом України, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності вказаним Законом України, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Отже, з цієї дати у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.
Львівський апеляційний господарський суд після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 видав позивачу довідку №07-11/42/20 від 27.02.2020, що містить необхідні відомості про суддівську винагороду за відповідною посадою для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача №913060801836 від 03.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду у зразковому рішенні №0640/3835/18 від 01.11.2018, оскільки таке було прийнято за іншого правового регулювання спірних правовідносин, - до ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2020 від 18.02.2020.
Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі відомостей Львівського апеляційного господарського суду про суддівську винагороду за відповідною посадою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1816,00грн, сплачений відповідно до квитанції від 31.05.2021 №59.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.03.2020 №913060801836 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі даних довідки Львівського апеляційного господарського суду №07-11/42/20 від 27.02.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі даних довідки Львівського апеляційного господарського суду №07-11/42/20 від 27.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 12 липня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик