Іменем України
12 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2473/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -
11 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області і внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію відповідача не скасовано.
На даний час згідно інформації з ідентифікаційних та реєстраційних даних відповідача він перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області. За відповідачем станом на 21.04.2021 року рахується податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (ККДБ 18050400) у загальній сумі 11 959,81 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою нарахованих податкових зобов'язань за період з 20.05.2020 по 20.04.2021 роки.
Відповідачем до контролюючого органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.06.2017 року № 7986/3.
Відповідно пункту 56.11 статті 56 ПК України - не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно підпункту 95.2 статті 95 ПК України (в редакції на час складання та направлення податкової вимоги) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 ПКУ).
На виконання зазначеного пункту контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 07.12.2020 року № 12856-13, яка вважається врученою відповідачу 12.01.2021 згідно відмітки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на теперішній час податкова вимога форми «Ф» від 07.12.2020 № 12856-13 відповідачем не виконана, не оскаржена та є чинною.
Отже, на підставі викладеного позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг за період з 20.05.2020 по 20.04.2021 у загальній сумі 11 959.81 гривень, а саме:
- в дохід місцевого бюджету з єдиного податку з фізичних осіб (ККДБ 18050400) на розрахунковий рахунок UA658999980314090699000012491, код платежу 18050400,отримувач - ГУК у Луганській області/МТГ м. Лисичанськ/18050400, ОКПО 37991110, банк отримувача - КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ (ел. адм. подат).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , зареєстрований, як фізична особа - підприємець Лисичанською міською радою 04.12.2015, перебуває за основним місцем обліку в головному управлінні ДПС у Луганській області (Лисичанська ДПІ) (а.с.10-11).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.06.2017, ОСОБА_1 змінив ставку єдиного податку з групи 3 на групу 2 (а.с. 7-8)
Як вбачається з інформації про наявність/відсутність податкового боргу у ОСОБА_1 , розрахунку податкового боргу, платником податків не виконувалися обов'язки щодо сплати податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.05.2020 по 20.04.2021, що призвело до виникнення у нього податкового боргу на загальну суму 11 959,81 грн (а.с. 9, 12).
Наявність вказаної заборгованості підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 13, 14).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
Відповідно до пункту 291.2 статті 292 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 293 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Відповідно до пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік.
Згідно з пунктом 294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку (пункт 294.4 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно інформації, розрахунку, витягу та даних інтегрованої картки платника, заборгованість позивача з єдиного податку станом на 21.04.2021 складає 11 959,81 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на суму 11 959,81 грн, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань за період з 20.05.2020 по 20.04.2021.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 07.12.2020 форми «Ф» № 12856-13, яка відповідно до поштового повідомлення вернулась за закінченням встановленого строку зберігання та вважається врученою 12.01.2021 (а.с.5, 6).
Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника єдиного податку (а.с.14).
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 11 959,81 грн за відповідачем, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, які слід задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 189, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 11 959,81 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 81 коп) основного платежу в дохід місцевого бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Ірметова