09 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3443/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглядаючи заяву представника позивачки про визнання протиправною бездіяльності, допущеної при виконанні рішення суду в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Добровеличківська селищна рада (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, 132, код ЄДРПОУ 04365922)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у серпні 2020 року звернулася до суду з позовом до Добровеличківської селищної ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Добровеличківської селищної ради №309 від 02.07.2020 року;
- зобов'язати Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області на найближчому засіданні сесії селищної ради повторно розглянути її заяву від 04.03.2020 року та прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521781900:02:000:9311.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року (суддя Притула К.М.) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.5 рішення Добровеличківської селищної ради №309 від 02.07.2020 року. Зобов'язано Добровеличківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 та на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521781900:02:000:9311. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили 01.12.2020 року. Суд видав позивачці виконавчий лист №340/3443/20 щодо виконання його зобов'язальної частини, за яким відкрите виконавче провадження ВП №647334186.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.03.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64734186 щодо примусового виконання виконавчого листа №340/3443/20. Постановою державного виконавця від 12.05.2021 року вказане виконавче провадження закінчене на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
До суду 30.06.2020 року надійшла заява представника позивачки, у якій він, посилаючись на статті 382, 383 КАС України, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради щодо неприйняття за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.03.2020 року рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521781900:02:000:9311, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили;
- зобов'язати Добровеличківську селищну раду вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст. 129-1 Конституції України, щодо ухилення від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у справі №340/3443/20;
- встановити Добровеличківській селищній раді строк для подачі звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у справі №340/3443/20.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року справу №340/3443/20 передано на розгляд судді Черниш О.А.
Ухвалою судді від 02.07.2021 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цієї заявою та поновлено його. Цією ж ухвалою призначено розгляд заяви представника позивачки в порядку письмового провадження на 09.07.2021 року.
Частиною 3 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України ("Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах") суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України ("Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду") особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивачки, суд дійшов до таких висновків.
Предметом спору в даній адміністративній справі була перевірка законності пункту 5 рішення Добровеличківської селищної ради №309 від 02.07.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної приватизації) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області, за кадастровим номером 3521781900:02:000:9311 з тих підстав, що ОСОБА_1 раніше надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної приватизації) площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області.
Вирішуючи спір, суд установив, що підстава відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена в пункті 5 рішення Добровеличківської селищної ради №309 від 02.07.2020 року, не передбачена нормами статті 118 Земельного кодексу України. З цих підстав суд визнав протиправним та скасував пункт 5 рішення Добровеличківської селищної ради №309 від 02.07.2020 року.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що порушене право позивачки на отримання обґрунтованого рішення за її заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на найближчому засіданні сесії.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що відповідач, виконуючи рішення суду у цій справі та дотримуючись установленого законом порядку вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, повторно розглядаючи заяву ОСОБА_2 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинен був перевірити заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.
Вирішення заяви повинно відбуватись в порядку, визначеному пунктом 34 частини 1 статті 26, частинами 1, 2 статті 59 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Добровеличківської селищної ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру установлений чинним законодавством.
На виконання рішення суду від 30.10.2020 року у цій справі підготовлено проект рішення Добровеличківської селищної ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", яким передбачалося надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної приватизації) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області, за кадастровим номером 3521781900:02:000:9311.
Цей проект був включений до порядку денного засідання дев'ятої сесії Добровеличківської селищної ради восьмого скликання та розглядався на її пленарному засіданні, яке відбулося 15.04.2021 року.
Згідно з протоколом засідання селищної ради від 15.04.2021 року вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 21 присутніх депутатів селищної ради та сільського голови проголосували "за" - 2 депутати, "проти" - 0, а 19 депутатів утрималися від голосування. Відтак цей проект рішення відхилено, оскільки він не набрав більшості голосів від загального складу ради, який становить 26 осіб.
Наведене свідчить, що заява позивачки про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглянута відповідачем належним чином, у строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", оскільки рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу прийнято не було.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Суд зазначає, що Добровеличківська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення з питань регулювання земельних відносин, які належать до її відання. Рішенням суду у цій справі селищну раду зобов'язано повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що мало відбутися шляхом прийняття радою відповідного рішення - про надання такого дозволу або про відмову у його наданні. Неприйняття жодного з цих рішень свідчить про бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, пов'язаних з безоплатною передачею у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності та виконанням судового рішення. Ухилення окремих депутатів селищної ради від голосування за рішення ради з питань регулювання земельних відносин та відсутність інших депутатів під час голосування не є обставинами, які виправдовують цю бездіяльність.
Внаслідок такої бездіяльності відповідача порушено підтверджене рішенням суду право позивачки на належний розгляд її заяви, поданої у процедурі безоплатного отримання земельної ділянки, та на одержання обґрунтованого рішення за заявою у строк та спосіб, установлені законом.
За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої представником позивачки у порядку статті 383 КАС України, та постановлення щодо відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Наразі суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 382, 383 КАС України, суд, -
1. Визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради, допущену при виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року в адміністративній справі №340/3443/20, щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 04.03.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановлений законодавством строк та спосіб.
2. Зобов'язати Добровеличківську селищну раду вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26, частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за її заявою від 04.03.2020 року та прийняти відповідне рішення.
3. Встановити Добровеличківській селищній раді строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
4. Копію ухвали направити сторонам.
Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш