12 липня 2021 року справа №320/3148/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (далі - позивач або ТОВ «Кагарлицьке ХПП») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1 або ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 або ДПС України), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 05.04.2021 (а.с.142-153) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2021 №2363250/42990575 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №5 від 18.01.2021 на загальну суму 334475,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 66895,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2021 №2364136/42990575 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №7 від 22.01.2021 на загальну суму 894908,33 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 178981,66 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство": від 18.01.2021 №5 днем її фактичного подання - 27.01.2021; від 22.01.2021 №7 днем її фактичного подання - 27.01.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням податкового органу його було включено до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зважаючи на те, що позивачем було подано інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не повідомлено, у зв'язку з якими саме причинами його було включено до ризикових платників податків.
Позивач стверджує, що ТОВ «Кагарлицьке ХПП» здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим, його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з таких критеріїв.
Крім того, позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати суду копії рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних від 18.01.2021 №5 та від 22.01.2021 №7, та у разі оскарження таких рішень - уточнену позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3148/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази по справі від сторін.
30.06.2021 на адресу суду від представника обох відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачів проти позову заперечує та зазначає, що посадові особи Головного управління ДПС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних від 18.01.2021 №5, від 22.01.2021 №7, складених ТОВ «Кагарлицьке ХПП», та рішення №2363250/42990575 від 01.02.2021, №2364136/42990575 від 02.02.2020, про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято правомірно. В оскаржуваних рішеннях вказано конкретну причину відмови в реєстрації, а саме: не надано розрахункові документи та/або банківських виписок з особових рахунків; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Зазначає, що не можливо встановити реальне походження товарів, що свідчить про безтоварний характер господарських операцій по ПН №5 від 18.01.2021 та №7 від 22.01.2021.
На думку представника відповідачів, подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН).
При цьому представник відповідачів посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №140/8878/20, від 03.12.2020 у справі №140/8457/20.
Також представник відповідачів посилається на те, що вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні не підлягають задоволенню, оскільки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування має передувати проведення належної перевірки наданих первинних документів, що не входять до предмету судового дослідження в межах розгляду даної справи, а заявлений позивачем такий спосіб захисту суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.
Крім того представником відповідачів зазначено про те, що надання Протоколу засідання Комісії або витягу з нього є неможливим, оскільки протоколи засідання комісії за період з 02.11.2020 по 19.02.2021 вилучено згідно протоколу обшуку від 04.03.2021 Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Києва за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42020110000000148 від 17.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді №757/10293/21к від 26.02.2020.
У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 02.07.2021 позивач зазначив про те, що аргументи представника відповідачів є безпідставними та не обґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 здійснено заміну відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-а).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи №320/3148/21 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, залишено без задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство" (ідентифікаційний код: 42990575, місцезнаходження: 09201, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Свято-Троїцька, буд. 22) 08.05.2019 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24-30).
Основний вид діяльності: КВЕД 52.10 Складське господарство; Серед інших, зокрема, 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.06.2019 за індивідуальним податковим номером 429905710126 згідно витягу №2110124500005 з Реєстру платників податку на додану вартість (а.с.31).
Відповідно до договору оренди складського приміщення №180/2019/КАМО/О від 01.07.2019 ТОВ «Комплекс Агромарс» (Орендодавець) надало ТОВ "Кагарлицьке Хлібоприймальне підприємство" (орендар) в строкове платне володіння і користування нежитлову будівлю - складські приміщення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.01.2021 між ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (Покупець) та Іноземним підприємством «Драйфхолм фармінг» (код ЄДРПОУ 35039089) (Постачальник) було укладено договір поставки №0029-01-01-2021-К, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар - врожай кукурудзи 2020 року, а покупець прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (а.с.43-50).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору постачальник самостійно за свій рахунок здійснює поставку товару на склад покупця. Поставка товару на об'єкт покупця здійснюється постачальником на умовах терміну DDP ТОВ "Кагарлицьке Хлібоприймальне підприємство" (DELEVERED DUTY PAID - Kyiv) відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС-2010, що застосовуються з урахуванням особливостей положень даного Договору.
У п.4.1 Договору сторони домовились, що загальна ціна кукурудзи у кількості 482,900 тн складає 4079539,20 грн. у тому числі 20% ПДВ 679923,20 грн., по ціні за 1т кукурудзи - 8448,00 грн. у тому числі ПДВ 1408,00 грн.
Оплата товарів покупцем проводиться в порядку 80% після оплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки, 20% протягом 3х календарних днів, після реєстрації податкової накладної (п.4.3 Договору).
Вказаний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
22.01.2021 постачальником Іноземним підприємством «Драйфхолм фармінг» складено рахунок №13 на оплату кукурудзи врожаю 2020 року за Договором поставки від 15.01.2021 №0029-0101-2021-К на суму 1067320,32 грн., у тому числі ПДВ 177886,72 грн. (а.с.51).
Факт продажу Іноземним підприємством «Драйфхолм фармінг» на користь ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» кукурудзи врожаю 2020 року на загальну суму 1067320,32 грн., у тому числі ПДВ 177886,72 грн., на виконання умов договору поставки від 15.01.2021 №0029-0101-2021-К, підтверджується видатковою накладною від 22.01.2021 №17 (а.с.52).
Транспортування товару на адресу Покупця Іноземним підприємством «Драйфхолм фармінг» підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №22/1 від 22.01.2021 (а.с.53), №22/2 від 22.01.2021 (а.с.54), №22/3 від 23.01.2021 (а.с.55), №22/4 від 22.01.2021 (а.с.56), №22/5 від 22.01.2021 (а.с.57).
28.01.20219 ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» на виконання умов договору поставки від 15.01.2021 №0029-0101-2021-К сплачено на користь Іноземного підприємства «Драйфхолм фармінг» вартість кукурудзи врожаю 2020 року загальну суму у розмірі 1067320,32 грн., у тому числі ПДВ 177886,72 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с.112-128).
Того ж дня, 15.01.2021 між ТОВ «Луї дрейфус компані Україна» (Покупець) та ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (Постачальник) було укладено договір поставки №К2101-3606, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати, а покупець зобов'язався оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію - кукурудзу 3-го класу урожаю 2020 року у кількості 1000,00 метричних тонн за ціною за 1 метричну тонну - 8500,00 грн., у тому числі ПДВ 1416,67 грн. (а.с.86-92).
Відповідно до п.п. 5.1 Договору постачальник зобов'язався передати товар на умовах DAT (поставка і термінал) - ТОВ «Боріваж», 67550, Україна, Одеська обл., Лиманський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, що є пунктом призначення за умовами цього Договору. Умови поставки визначаються й розуміються відповідно до «Інктотермс» 2010 року.
Покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 80% оплати за цим Договором покупець здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту передачі права власності на товар відносно кожної партії товару (п.6.1 Договору).
Вказаний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 Договору).
25.01.2021, 29.01.2021 та 01.02.2021 між ТОВ «Луї дрейфус компані Україна» (Покупець) та ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» підписано Додаткові угоди №1, №2, №3 та №4 до Договору поставки від 15.01.2021 №К2101-3606, якими продовжувались строки поставки товару (а.с.94-97).
22.01.2021 постачальником ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» складено рахунок №4 на оплату кукурудзи 3-класу урожаю 2020 року за Договором поставки від 15.01.2021 №К2101-3606 на суму 1073890,00 грн., у тому числі ПДВ 178981,67 грн. (а.с.98).
Факт продажу ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» на користь ТОВ «Луї дрейфус компані Україна» кукурудзи 3-класу урожаю 2020 року на загальну суму 1073890,00 грн., у тому числі ПДВ 178981,67 грн. на виконання умов договору поставки від 15.01.2021№К2101-3606, підтверджується видатковою накладною від 22.01.2021 №4 (а.с.101).
Транспортування товару на адресу Покупця ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №20 від 21.01.2021 (а.с.102-103), №19 від 21.01.2021 (а.с.104-105), №12 від 21.01.2021 (а.с.106-107), №11 від 21.01.2021 (а.с.108-109), №13 від 20.01.2021 (а.с.110-111).
28.01.2021 покупцем ТОВ «Луї дрейфус компані Україна» було здійснено Позивачу оплату в безготівковій формі за замовлений товар на виконання умов договору поставки від 15.01.2021№К2101-3606 на загальну суму у розмірі 1073890,00 грн., у тому числі ПДВ 178981,67 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с.112-128).
За фактом настання першої з подій (поставка товару) позивач склав та 27.01.2021 подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.01.2021 №5 на суму 401370,00 грн. у тому числі ПДВ 66895,00 грн. (а.с.179) та від 22.01.2021 №7 на суму 1073890,00 грн. у тому числі ПДВ 178981,67 грн. (а.с.180).
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції від 28.01.2021 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкових накладних пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.181-182). У цих же квитанціях позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
У той же час, судом встановлено, що зупиненню реєстрації податкових накладних передувало прийняття комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 рішення від 27.01.2021 №1046 про визнання ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а. с. 208).
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до відповідача-2 повідомлення про подання пояснень, довідки - пояснення від 29.01.2021 №0017 та від 01.02.2021 №0018 та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.173-174, 175, 177).
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 01.02.2021 №2363250/42990575 (а.с.183) та від 02.02.2021 №2364136/42990575 (а.с.184) у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей обчислення податку на додану вартість датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1 ст. 74 ПК).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1 ст. 74 ПК).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п'ятий пункту 74.1 ст. 74 ПК).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до приписів пунктів 201.7 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно із пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку №1246).
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 01.03.2018 визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
За формою та змістом рішення контролюючого органу від 27.01.2021 № 1046 про відповідність ТОВ «Кагарлицьке ХПП» критеріям ризиковості платника податку (а.с.208) відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.
Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ “Кагарлицьке Хлібоприймальне підприємство” критеріям ризиковості платника, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Так, у даному рішенні відповідачем в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме вказано: “П. 8. Критеріїв ризиковості платника податку. Встановлено наявність ризикових операцій”.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності ризикових операцій, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
З метою з'ясування всіх обставин у справі ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 витребувано від Головного управління ДПС у Київській області копії протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на яких прийнято оспорювані рішення.
Натомість, відповідачем протоколів засідання Комісії або витягу з нього до матеріалів справи не надано з посиланням на те, що протоколи засідання комісії за період з 02.11.2020 по 19.02.2021 вилучено згідно протоколу обшуку від 04.03.2021 Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Києва за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42020110000000148 від 17.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді №757/10293/21к від 26.02.2020.
Відтак, відповідачем-1 документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.
Крім того, наведені посилання суд вважає неспроможними з огляду на те, що саме відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність прийняття своїх рішень та надати належні та допустимі докази до суду.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на підтвердження цієї інформації.
Разом з тим, впродовж розгляду справи відповідач-1 не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття ним оскаржуваного рішення.
Рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем-1 правомірності рішення від 27.01.2021 № 1046 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство” критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у справах про відповідність платників податків критеріям ризиковості у межах Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, що викладені у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20 (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 93594980), від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 94022453).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.01.2021 № 1046.
За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» критеріям ризиковості платника податку від 27.01.2021 № 1046.
Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд наголошує, що оскільки приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то на переконання суду, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення прав позивача, є зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Щодо правомірності прийняття рішень про зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» від 18.01.2021 №5 та від 21.01.2021 №7 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Як було зазначено судом, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (чинна станом на час виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або випадки, коли складена платником податків податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено з посиланням на те, що вона відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Як було зазначено судом, чинні Критерії ризиковості платника ПДВ наведені у додатку №1 до Порядку №1165. Зокрема, критерій п. 8 містить підставу: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Пунктами 12 та 13 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 14 згаданого Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналогічний перелік документів, необхідний для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, визначений і в пункті 6 Порядку №1165.
Цим же пунктом Порядку №1165 встановлено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
З системного аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого моніторингу податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям ризиковості, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.
Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).
Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі "додаткова інформація".
З огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на контролюючий орган покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.
Відтак, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Отже, Верховний Суд у наведених вище постановах дійшов висновку про те, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, насамперед його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.
Судом встановлено, що зміст квитанцій, отриманих позивачем за наслідками обробки поданих на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 18.01.2021 №5 та від 21.01.2021 №7, свідчить про відсутність у них відомостей про конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
При цьому, зазначене у квитанції формулювання: "Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8.Критеріїв ризиковості платника податку…" не є конкретизованим з урахуванням змісту господарської операції позивача.
Суд зазначає, що пунктом 5 Порядку №520 встановлено вичерпний перелік документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. Однак відповідачем-2 в згаданих квитанціях не зазначено, які саме пояснення та документи повинен подати позивач.
Наведене дає підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Податковий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен зазначити конкретну причину, на підставі якої було зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних №5 та №7 щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.04.2020 року у справі № 819/330/18, від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18.
Крім того, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісій, не вистачає з урахування особливостей, характеру, змісту та обсягу господарської операції; та якому саме критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, відповідає позивач.
Зміст рішень про відмову у реєстрації податкових накладних дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведеної господарської операції, не здійснила аналіз умов господарського договору, укладеного позивачем з ТОВ «Луї дрейфус компані Україна», та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.
Відповідно до вимог ПК України та Порядку №1165 позивачем подано пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що була підставою для складання та реєстрації податкових накладних від 18.01.2021 №5 та від 21.01.2021 №7.
Аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву відносно реальності фінансово-господарської операції з контрагентом позивача, а саме ТОВ «Луї дрейфус компані Україна» щодо продажу товару - кукурудзи 3-го сорту урожаю 2020 року, обумовленого Договором від 15.01.2021 №К2101-3606. Пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 та пункті 6 Порядку №1165 переліку і був об'єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.
Отже, факт поставки товару, як перша подія відповідно до положень п. ст.185 ПК України, зумовив обов'язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації податкові накладні.
Також, згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд звертає увагу на те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2021 №2363250/42990575 та від 02.02.2021 №2364136/42990575, не містять ані конкретних обставин, за яких позивача було внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, ані посилань на пункт та абзац Критеріїв, якими керувалась Комісія регіонального рівня при прийнятті спірних рішень, лише зазначено підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, а саме: щодо податкової накладної від 18.01.2021 №5 - "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків" (при цьому жодного із переліку документів не підкреслено)», а щодо податкової накладної від 21.01.2021 №7 - «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків" (при цьому жодного із переліку документів не підкреслено); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків», хоча у дійсності копії таких документів надані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована.
Також, згідно оскаржуваних рішень, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача-2 про неподання таких первинних документів.
Отже, контролюючим органом не дотримано вимог п. 21 Порядку № 117 та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, поданих позивачем до реєстрації.
В той же час, варто зазначити, що оскаржувані рішення у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальними актами.
Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків. Таким чином, оскільки відповідачем не зазначено документів, яких позивачем не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, суд дійшов висновку, що прийняті контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, було прийнято відповідачем всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
У зв'язку з викладеним, суд не приймає доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що подані позивачем до податкового органу первинні документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що виписки з банківського рахунку складені з порушенням встановлених вимог, оскільки за формою рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, неподання розрахункових документів та/або банківських документів з особових рахунків є самостійною (окремою) підставою відмови в реєстрації податкових накладних. Наявність даної підстави позначається в окремому полі рішення.
В той же час, в оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2021 №2363250/42990575 та від 02.02.2021 №2364136/42990575 позначки в полі «Додаткова інформація» "Неподання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків" немає, а відтак дана підстава в спірних рішеннях відсутня.
Також суд не приймає до уваги доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що товарно-транспортні накладні складені з грубими порушеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням даної норми, суд не може вважати прийнятними вказані доводи відповідача-2, адже зміст рішень від 01.02.2021 №2363250/42990575 та від 02.02.2021 №2364136/42990575 не дає підстав вважати, що дані обставини слугували підставами для прийняття спірних рішень. Крім того, копії усіх перелічених документів наявні у матеріалах даної справи, а відтак, такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2021 №2363250/42990575 та від 02.02.2021 №2364136/42990575, прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень (вчинення дій), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Комісії регіонального рівня, яка функціонує у складі Головного управління ДПС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117 та Порядком №1165, які достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача-1 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних від 18.01.2021 №5 та від 21.01.2021 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.01.2021 №5 та від 21.01.2021 №7, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство», є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому суд зазначає, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, втратив чинність 31.01.2020 у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.12.2019 №1165.
Так, Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (набрала чинності з 01.02.2020), якою, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктами 25-26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, визначено такий порядок роботи Комісії контролюючого органу.
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з приписами пункту 19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення суду.
Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" встановлено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393) зареєстрована 17.05.2018, та не перебуває в процесі припинення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р "Питання Державної податкової служби" вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення суду здійснює саме Державна податкова служба України.
Беручи до уваги, що відповідачі не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних від 18.01.2021 №5, від 22.01.2021 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, вимога позивача про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1243 від 18.03.2021 (а.с.11).
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача-1.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 27.01.2021 №1046 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (ідентифікаційний код: 42990575) критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (ідентифікаційний код: 42990575, місцезнаходження: 09201, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Свято-Троїцька, буд. 22) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
4. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.02.2021 №2363250/42990575 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.01.2021 №5 та від 02.02.2021 №2364136/42990575 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.01.2021 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке Хлібоприймальне підприємство»
5. Зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.01.2021 №5 та від 22.01.2021 №7, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (ідентифікаційний код: 42990575, місцезнаходження: 09201, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Свято-Троїцька, буд. 22), датою їх фактичного надходження 27.01.2021.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицьке хлібоприймальне підприємство» (ідентифікаційний код: 42990575, місцезнаходження: 09201, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Свято-Троїцька, буд. 22) судовий збір у сумі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного тексту рішення - 12.07.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.