ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" липня 2021 р. Справа № 300/3295/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Калуської міської ради, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати здійснити нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; зобов'язати здійснити нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, при визначені початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
За змістом позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати управління соціального захисту населення Калуської міської ради здійснити перерахунок та виплату допомоги до 05 травня, зокрема, за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога.
Згідно із частиною 4 статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду із позовними вимогами про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №389/1042/17, від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 14.05.2019 у справі №815/3087/18 та від 03.10.2019 по справі №577/3931/16-а.
Однак, до суду за захистом своїх прав із цією позовною заявою позивач звернувся 01.07.2021, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує із матеріалів адміністративного позову, позивач щодо поновлення строків звернення до суду зазначає, що 23.04.2021 дізнався про порушення своїх прав стосовно недоплати йому грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, отримавши відповідь управління соціального захисту населення Калуської міської ради за результатами розгляду звернення позивача від 30.03.2021, а тому вважає, що строки звернення до суду ним не порушені.
З цього приводу суд зазначає, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Щодо твердження позивача про те, що порушення його прав є триваючим суд зауважує, що оскаржуване порушення не можна вважати триваючим, оскільки допомога виплачена разово у визначеному відповідачем розмірі, а триваючим порушенням є порушення, пов'язане з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою та припиняється виконанням регламентованих обов'язків. Відповідач свої обов'язки щодо проведення виплати одноразової допомоги виконав. Належність виконання обов'язку може бути встановлена судом у випадку оскарження.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом в частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить зобов'язати здійснити нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Також зазначено, що позивач у квітні 2021 року отримав частину разової грошової допомоги за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.
В той же час, позивач не надав суду доказів отримання у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік саме у розмірі 1491,00 грн., а не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; доказів отримання у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік саме у розмірі 1491,00 грн., а не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.