12 липня 2021 року Справа № 280/3686/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» (69083, м.Запоріжжя, вул.Заполярна, буд.9-А; код ЄДРПОУ 39150710),
до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393),
Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663),
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» (далі - позивач, ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати:
- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578394/39150710 від 19.04.2021;
- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578383/39150710 від 19.04.2021;
- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2376025/39150710 від 04.02.2021, винесені відповідачем 2;
2) зобов'язати відповідача 1 зареєструвати:
- податкову накладну №26 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 14.07.2020 року;
- податкову накладну №27 від 19.06.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх направлення, а саме 14.07.2020 року;
- податкову накладну №35 від 20.11.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх направлення, а саме 14.12.2020 року.
Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Шонія М.В., яка діє на підставі ордеру серія АР №1033093 від 11.01.2021.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складені податкові накладні, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Реєстрація податкових накладних зупинена з підстав того, що платник податків відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав неподання додатків до договорів, документів щодо транспортування товару, складських документів, довіреностей. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Просить зобов'язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
31.05.2021 представник відповідача 1 та відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація направлених позивачем податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України у зв'язку з тим, що платник податків відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв'язку з відсутністю додатків до договорів, документів щодо транспортування товару, складських документів, довіреностей. Вважає, що були законні підстави для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, такі рішення є правомірними. Крім того, зазначає, що відповідн до встановленого порядку при вирішенні питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної на підставі відповідного рішення суду контролюючий орган зобов'язаний провести повторну перевірку всіх поданих платником документів, у зв'язку з чим належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних ТОВ «ТАЄРС КЛАБ». Просить відмовити в задоволенні позову.
У відзиві заявлено клопотання про заміну ГУ ДПС у Запорізькій області, яке є самостійним територіальним органом ДПС України, на правонаступника - ГУ ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Заявлене клопотання не підлягає задоволенню як очевидно безпідставне, оскільки відповідачем 2 у справі є ГУ ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, а тому підстави для заміни сторони відсутні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» зареєстровано як юридична особа 26.03.2014, номер запису: 11031020000036094, перебуває на податковому обліку у відповідача 2 (Олександрівське управління у м.Запоріжжя) з 26.03.2014, здійснює такі види діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Між позивачем (Постачальник) та ТОВ «МІКС ЮА» (Покупець) укладено Договір поставки №28/11/19-01 від 28.11.2019, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількістю згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов зазначеного Договору було складено:
- рахунок на оплату №264 від 11.06.2020 товару шина нова 195/60 R15 88 V ENERGY XM2+ у кількості 2 шт. на загальну суму 2 848,04 грн, у тому числі ПДВ 474,67 грн., товар отримано за видатковою накладною №292 від 23.06.2020 на підставі довіреності вих№3 від 03.01.2020, товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями №846 від 19.06.2020, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 11.06.2020 - 26.06.2020;
- рахунок на оплату №263 від 10.06.2020 товару шина нова 195/55 R15 85 V ENERGY XM2+ у кількості 2 шт. на загальну суму 3 603,96 грн, у тому числі ПДВ 600,66 грн., товар отримано за видатковою накладною №291 від 23.06.2020, товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями №845 від 19.06.2020, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 11.06.2020 - 26.06.2020;
- рахунок на оплату по замовленню №С00000324 від 19.11.2020 на товар автошина в асортименті у кількості 10 шт. на загальну суму 30 952,02 грн, у тому числі ПДВ 5 158,67 грн., товар отримано за видатковою накладною №С00000475 від 20.11.2020, товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №310 від 20.11.2020, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 20.11.2020.
На виконання вимог ПК України за правилом першої події позивачем складені та направлені до ЄРПН податкові накладні:
- №26 від 19.06.2020 на загальну суму 2 848,04 грн, у тому числі ПДВ 474,67 грн.;
- №27 від 19.06.2020 на загальну суму 3 603,96 грн, у тому числі ПДВ 600,66 грн.;
- №35 від 20.11.2020 на загальну суму 30 952,02 грн, у тому числі ПДВ 5 158,67 грн.
Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанції до податкових накладних: від 14.07.2020 до податкової накладної №26 від 19.06.2020; від 14.07.2020 до податкової накладної №27 від 19.06.2020; від 14.12.2020 до податкової накладної №35 від 20.11.2020, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунків коригування для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивач скористався своїм правом та направив на адресу відповідача 2 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено, а саме: повідомлення №95 від 15.04.2021 до податкових накладних №26 від 19.06.2020 та №27 від 19.06.2020; повідомлення №68 від 01.02.2021 до податкової накладної №35 від 20.11.2020. До повідомлень позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарської операції.
Комісією відповідача 2 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прийнято рішення:
- №2578394/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 19.06.2020. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). В розділі «Додаткова інформація» у вказаних рішеннях зазначено: «відсутні документи транспортування, довіреність»;
- №2578383/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 19.06.2020. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). В розділі «Додаткова інформація» у вказаних рішеннях зазначено: «відсутні документи транспортування, довіреність»;
- №2376025/39150710 від 04.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 20.11.2020 Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). В розділі «Додаткова інформація» у вказаних рішеннях зазначено: «Відсутні первинні документи щодо реалізації товарів: договори (дод. до Договорів), документи щодо транспортування, складські документи».
Позивач оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку, однак позитивного результату не отримав, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація податкових накладних №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020 зупинена у відповідності до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку, пунктом 8 яких визначено: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
У відзиві на позовну заяву наявне посилання на те, що позивач здійснює реалізацію товару на підприємства, які в свою чергу проводили операції з реалізації товарів/послуг іншої номенклатури, відмінної від номенклатури товарів/послуг придбання, і саме це стало відставою для висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Натомість квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять жодної мотивації підстав та причин для висновків про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним» з посиланнями на відповідні документи, зокрема, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для таких висновків, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Під час судового розгляду даної справи відповідачі також не надали жодних відповідних доказів на підтвердження наявної податкової інформації, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
Таким чином, всупереч положенням частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
Крім того, позивач у позовній заяві наголошує на тому, що запропонувавши подати підтверджуючі документи щодо реальності господарських операцій, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та у подальшому не обґрунтував неможливості розблокування податкових накладних/розрахунків коригування на підставі поданих позивачем документів.
Суд зазначає, що дійсно зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування слідує, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд звертає увагу, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яких зупинено.
Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності із наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарської операції за податковими накладними.
При цьому, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарської операції, а також на безпідставне віднесення позивача до категорії ризикових, що має наслідком протиправне зупинення реєстрації податкових накладних, та враховуючи те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладинх №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення №2578394/39150710 від 19.04.2021, №2578383/39150710 від 19.04.2021 та №2376025/39150710 від 04.02.2021 прийняті необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
При цьому, суд звертає увагу, що за змістом наведених норм підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду саме про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає законодавчим положенням.
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020 датою їх подання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 6 810,00,00 грн.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню.
Крім цього, 27.05.2021 представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:
- Договір про надання правової допомоги №01 від 04.01.2021 (далі - Договір), відповідно до умов якого адвокат Шонія М.В. надає усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги Клієнту (ТОВ «ТАЄРС КЛАБ») у справі щодо нереєстрації Державною податковою службою України податкових накладних, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором. Відповідно до п.5.1 Договору детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат пов'язаних із виконанням договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору;
- Додаток №24 до Договору, яким сторони узгодили вартість послуг адвоката щодо правової допомоги, пов'язаної з відмовою в реєстрації податкових накладних №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020, зокрема, ознайомлення з документами пов'язаними з відмовою в реєстрації податкових накладних пов'язаної з відмовою в реєстрації податкових накладних №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020, збір та ознайомлення з документами, необхідними для підготовки позовної заяви, виготовлення копій у 3 екз., підготовка та подання позовної заяви, становить 1500,00 грн.;
- Акт надання послуг з правової (правничої) допомоги №Д1/24 від 06.05.2021, згідно з яким Адвокатом була надана правова допомога згідно Договору стосовно відмови в реєстрації податкових накладних №26 від 19.06.2020 , №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020, ознайомлення з документам, необхідними для підготовки позовної заяви, підготовка та подання позовної заяви, загальний розмір гонорару (вартість послуг) 1 500 грн.;
- платіжне доручення №4898 від 07.05.2021, відповідно до якого ТОВ «ТАЄРС КЛАБ» платило ОСОБА_1 кошти в сумі 1 500,00 грн. за призначенням платежу «сплата за надання адвокат.послуг зг.Акту №Д1/26 від 06.05.2021 без ПДВ».
Таким чином, надані до суду письмові докази доводять факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн у зв'язку з розглядом справи №280/3686/21.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Разом з тим, аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а тощо.
04.06.2021 представник відповідачі подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування посилається на положення статті 134 КАС України та зазначає, що представником позивача не надано до суду достатніх доказів щодо обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, посилається на позицію Верховного Суду з питань відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та практику Європейського суду з прав людини.
Суд відхиляє такі доводи та зазначає, що представник відповідачів не навів жодних обґрунтувань щодо недостатності поданих до позовної заяви доказів на підтвердження понесених витрат, а зазначивши про не надання до суду достатніх доказів щодо обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не сказав, яких саме доказів на його думку не вистачає. Крім того, навівши загальні посилання на правові позиції Верховного Суду з питань відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та практику Європейського суду з прав людини, представник відповідачів не обґрунтував їх релевантність щодо обставин даної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 грн є обґрунтованим, а тому відповідне клопотання підлягає задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у Запорізькій області та про необхідність зобов'язання ДПС України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача з обох відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: витрати зі сплати судового збору по 3 405,00 грн. з кожного, витрати на професійну правничу допомогу по 750,00 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №2578394/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №2578383/39150710 від 19.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 19.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №2376025/39150710 від 04.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 20.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» податкові накладні №26 від 19.06.2020, №27 від 19.06.2020 та №35 від 20.11.2020 датою їх подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС КЛАБ», місцезнаходження: 69083, м.Запоріжжя, вул.Заполярна, буд.9-А; код ЄДРПОУ 39150710.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663.
Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.
Повне судове рішення складено 12.07.2021.
Суддя М.О. Семененко