про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
12 липня 2021 рокум. Ужгород№ ЗП/260/61/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Закарпатського окружного адміністративного суду до пред'явлення позову звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач) з заявою про забезпечення позову.
Згідно вказаної заяви позивач просить суд зупинити дію індивідуального акта - Розпорядження Голови Свалявської РДА від 25.02.2011 року №78 «Про створення громадських пасовищ» в частині створення громадського пасовища за межами села Лопушанка, урочище «Голиця» - номер контуру НОМЕР_1 , площа 5.5 га, та заборонити відповідачу вчинити будь-які дії щодо даної земельної ділянки до вирішення справи по суті в суді.
Розглянувши вищевказану заяву позивача, суд встановив наступне.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
П.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Таким чином, судовий збір складає 681 грн. 00 коп..
До вказаної заяви позивачем не надано документів, які б підтверджували сплату судового збору. Водночас, позивач вказує, що є звільненим від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. На підтвердження свого статусу позивач додає копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.02.1996 року.
Визначаючись щодо процесуального питання, пов'язаного із застосуванням пільги із сплати судового збору, враховую таке.
Із долученої до матеріалів заяви копії посвідчення встановлено, що позивач володіє правовим статусом учасника бойових дій.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни регулюється ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо оскарження рішень районної ради про передачу з суспільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району у комунальну власність майна.
При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 року по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 року по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 року по справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 року по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 року по справі № 9901/311/19.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Наявний у справі предмет спору не стосується захисту порушення прав та пільг саме учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем заявлено не було.
Враховуючи, що при поданні заяви про забезпечення позову судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у нього пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, відповідно заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути заявникові заяву про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та ст. ст. 152, 154, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 повернути заявникові без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я. М. Калинич