12 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/11857/21
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в якому просить:
- визнати протиправною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сладь Т.П. від 27.05.2021 ВП №62995857 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сладь Т.П. від 27.05.2021 ВП №62995857 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що оскільки судове рішення у справі №240/8528/20 виконано в повному обсязі - на виконання судового рішення ГУ ПФУ в Житомирській області було здійснено нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 до моменту фактичної виплати боргу до квітня 2020 року. Сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно рішення суду від 15.07.2020 у справі №240/8528/20 становить 134,10 грн. З огляду на що для винесення постанови про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін на 25.06.2021 на 12:00 та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, 11.06.2021 судом винесено ухвалу про забезпечення позову.
18.06.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.30-32), відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №240/8528/20 нарахувало та виплатило на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2018 до 31.03.2020, однак відповідно до рішення суду компенсація втрати частини доходів мала б бути виплачена за період з 01.01.2016 до квітня 2020 року, отже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області безпідставно не виконується судове рішення в обсязі визначеному судом.
Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2021 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов, з підстав, що вказані у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2021 проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та надав на вимогу ухвали суду копію матеріалів виконавчого провадження ВП №62995857.
Представником позивача та представником відповідача у судовому засіданні 25.06.2021 подані клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.84-85).
Дослідивши докази у справі, суд, ухвалою постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, вирішив подальший розгляд справи продовжити у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 25.06.2021 (а.с.86-87).
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 у справі №240/3610/17 зобов'язано Головно управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 22.05.2017 №85/7429 та її виплату.
На виконання вищезазначеного рішення суду з 01.03.2018 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії згідно довідки від 22.05.2017 №85/7429 та виплачувалась пенсія у вказаному розмірі згідно рішення суду (а.с.9-10).
Сума заборгованості за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 становила 1089,36 грн та була нарахована в лютому 2018 року, а кошти зараховані на рахунок ОСОБА_1 і квітні 2020 року (а.с.7).
У зв'язку із виплатою пенсії із порушенням строків, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №240/8528/20 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному розмірі за період з 01.01.2016 року по момент фактичної виплати боргу по квітень 2020 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.01.2016 та по момент фактичної виплати боргу по квітень 2020 р (а.с.28-29).
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №240/8528/20 Головним управлінням ПФУ в Житомирській області було здійснено нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії (а.с.8).
Пунктом 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок), передбачено, що компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплаті проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частині доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п.5 Порядку, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплаті заборгованості за відповідний місяць.
Порядком визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції), у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області 01.06.2021 отримано постанову про накладення штрафу від 27.05.2021 ВП №62995857 (на звороті а.с.6) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сладь Т.П. при примусовому виконанні виконавчого листа від 09.09.2020 №240/8528/20, виданого Житомирським окружним адміністративним судом.
На думку позивача, рішення суду повністю виконано в межах наданих компетенції та фінансування, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Так, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває виконавче провадження ВП №62995857 з примусового виконання виконавчого листа №240/8528/20 від 09.09.2020, виданого Житомирським окружним адміністративним судом (а.с.59), про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.01.2016 та по момент фактичної виплати боргу по квітень 2020 р (постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2020 (а.с.60 на звороті).
27.05.2021 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу за не виконання рішення суду, так як станом на 27.05.2021 рішення суду не виконано (а.с.6 на звороті).
Відповідно до відповідей Головного управління ПФУ у Житомирській області від 04.11.2020, 13.11.2020, 12.10.2020 та згідно з витягами з реєстрів судових рішень та розрахунків доплати, боржником нараховано ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2018 до 31.03.2020 (а.с.63-65, 67-71).
Тобто боржником виконано рішення частково, оскільки відповідно до рішення суду від 15.07.2020 у справі №240/8528/20 компенсація має бути нарахована та виплачена за період з 01.01.2016 до квітня 2020 року. ГУ ПФУ в Житомирській області не здійснило нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 до 01.03.2018.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, у порушення вимог ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, не проведено позивачу нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.01.2016 до квітня 2020 року, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, чим допущено бездіяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 27.05.2021 ВП №62995857 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн, не було виконано рішення суду у повному обсязі.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідач довів правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу від 27.05.2021 ВП №62995857 в сумі 5100,00 грн, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, РНОКПП 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін