08 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4482/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - ГУ ДСНС України у Волинській області) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (далі - ТзОВ «Термінал») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, 150, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у період з 24 по 26 лютого 2021 року головним інспектором Ковельського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Волинській області проведено планову перевірку території, будівель та приміщень відповідача, що знаходяться за адресою: місто Ковель, вулиця Володимирська, 150, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Актом планової перевірки від 26 лютого 2021 року №60 встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБУ). У свою чергу, зауважень (заперечень) щодо проведеного планового заходу та складеного акту перевірки від суб'єкта господарювання не надходило.
Позивач зазначив, що після проведення попередньої перевірки у 2018 році стан пожежної та техногенної безпеки об'єкта не покращився, а погіршився, при цьому притягнення посадових осіб підприємства до відповідальності не спонукало до вжиття заходів для усунення виявлених порушень.
Оскільки за результатами цієї перевірки було виявлено, що при експлуатації будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію, належних ТзОВ «Термінал», грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, виникнення пожежі, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв'язку з відсутністю відповідних умов, то позивач просив застосувати заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації зазначених об'єктів до повного усунення виявлених порушень.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного cуду від 05 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.34-36). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на підставі угоди про співпрацю від 01 квітня 2014 року (зі змінами) ТзОВ «Термінал» передало в тимчасове користування на платній основі Товариству з обмеженою відповідальністю «Вантажний митний комплекс «Термінал» (далі - ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал») об'єкти нерухомого майна, серед них будівлю майстерні допоміжних дільниць, будівлю майстерні, будівлю кузовної дільниці, будівлю закритої мийки та будівлю профілакторію. Названі об'єкти ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» на підставі договору оренди нерухомого майна від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ передало в строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт Дизайн Профешнл» (далі - ТзОВ «Арт Дизайн Профешнл»). За умовами пункту 6.1.10 договору від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ орендар взяв на себе зобов'язання дотримуватись вимог чинного законодавства України в частині експлуатації інженерних мереж, будівель і споруд, технологічного обладнання, а також законодавства України про охорону праці та правил пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Відповідач, покликаючись на пункт 6 розділу І, пункти 1, 2 розділу II ППБУ, вважає, що у цьому випадку за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди. Тому діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» та ТзОВ «Арт Дизайн Профешнл», а у ТзОВ «Термінал» відсутній обов'язок забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
З урахуванням наведеного відповідач у задоволенні позову просив відмовити.
У відповіді на відзив ГУ ДСНС України у Волинській області не погоджується з доводами відзиву та підтримав доводи позову (а.с.47-48). Позивач зауважив, що в угоді про співпрацю жодним пунктом не визначено, що ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» зобов'язане забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки щодо нерухомого майна, яке передане в тимчасове користування на платній основі. Якщо відповідач, передавши своє майно в користування, не визначив угодою про співпрацю обов'язок щодо забезпечення вимог пожежної безпеки, то ці обов'язки він залишив за собою. Водночас за умовами договору оренди нерухомого майна від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ орендар на ТзОВ «Арт Дизайн Профешнл» покладено обов'язок дотримуватись вимог пожежної безпеки в частині експлуатації інженерних мереж, будівель і споруд, технологічного обладнання на об'єкті оренди. Тобто, орендодавець повинен був передати орендарю об'єкт оренди, який повністю відповідає вимогам пожежної безпеки, а орендодавець під час його експлуатації зобов'язаний утримувати передане майно в належному стані, що не є тотожним обов'язку, визначеному статтею 55 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Наказом Ковельського міськрайонного відділу УДНС України у Волинській області від 18 січня 2021 року №3 «Про проведення перевірок» визначено провести планові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ряду суб'єктів господарювання, серед них і відповідача (а.с.8-10).
На підставі наказу від 18 січня 2021 року №3 та посвідчення від 15 лютого 2021 року №53 (а.с.11) головним інспектором Ковельського міськрайонного відділу УДНС України у Волинській області Гіруком С.В. у період з 24 по 26 лютого 2021 року проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ТзОВ «Термінал» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 26 лютого 2021 року №60 (а.с.12-21). Перевіркою виявлено такі порушення:
- у будівлі майстерні допоміжних дільниць для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу IІ ППБУ; приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу IІ ППБУ; приміщення не очищено від пролитих мастильних матеріалів, що є порушенням пункту 2.1 глави 2 розділу ІIІ ППБУ; не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00-1.32-01 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу ІIІ ППБУ; зменшено мінімальні протипожежні відстані від тимчасового вагончика до будівлі, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу ІIІ ППБУ; не облаштовано електропроводку у будівлі відповідно до вимог Правил улаштування електропроводок (далі - ПУЕ), що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу ІV ППБУ; з'єднання, відгалуження та окінціювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ; не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів з'єднувальні коробки, що є порушенням пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ; здійснюється експлуатація тимчасових електромереж у побутовому приміщенні на живлення нагрівальних приладів, що є порушенням пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ; електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ; вимикачі, перемикачі та інші апарати влаштовано на горючій основі, що є порушенням пункту 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ; здійснюється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ; здійснюється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи у піднавісі та складському приміщенні з мастилами, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ; допускається використання світильника без захисного суцільного скла (ковпака) у складському приміщенні з мастилами, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ; пристрої блискавкозахисту будівлі не підтримуються у стані необхідної справності і надійності, що є порушенням пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ; влаштовані та використовуються у будівлі тимчасові печі, що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ; не обладнано приміщення будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім частково будівлі адміністративно-побутового корпусу), що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; робоче місце комірника у складському приміщенні з мастилами виконано з горючих матеріалів, що є порушенням підпункту 9 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ; допущено зниження рівня пожежної безпеки, установленого законодавством, яке було чинне на момент початку використання об'єкта (внутрішній протипожежний водопровід будівлі несправний), що є порушенням пункту 22 розділу II ППБУ;
- у будівлі майстерні для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу II ППБУ; приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу II ППБУ; приміщення не очищено від пролитих мастильних матеріалів, що є порушенням пункту 2.1 глави 2 розділу III ППБУ; не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ; зменшено мінімальні протипожежні відстані від будівлі тимчасового вагончика, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ; не облаштовано електропроводку відповідно до вимог ПУЕ, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу IV ППБУ; електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ; влаштовані та використовуються у будівлі тимчасові печі, що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ; не обладнано приміщення будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім частково будівлі адміністративно-побутового корпусу), що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;
- у будівлі кузовної дільниці для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу II ППБУ; приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу II ППБУ; не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1- 36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ; електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ; не захищено будівлю від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ; не обладнано приміщення будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім частково будівлі адміністративно-побутового корпусу), що є порушенням пункту 11.2 глави 1 розділу V ППБУ; допущено зниження рівня пожежної безпеки, установленого законодавством, яке було чинне на момент початку використання об'єкта (внутрішній протипожежний водопровід будівель несправний), що є порушенням пункту 22 розділу II ППБУ;
- у будівлі закритої мийки для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу II ППБУ; територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу II ППБУ; зменшено мінімальні протипожежні відстані від будівлі до тимчасового вагончика, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ; не облаштовано електропроводку у будівлі відповідно до вимог ПУЕ, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу IV ППБУ; електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ; вимикачі, перемикачі та інші апарати у будівлі влаштовано на горючій основі, що є порушенням пункту 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ; здійснюється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування у допоміжному приміщенні, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ; влаштовані та використовуються у будівлі тимчасові печі, що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ; не обладнано приміщення будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім частково будівлі адміністративно-побутового корпусу), що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;
- у будівлі профілакторію для кожного приміщення об'єкта не розроблено та не затверджено керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу ІІ ППБУ; територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу ІІ ППБУ; приміщення будівлі не очищено від пролитих мастильних матеріалів, що є порушенням пункту 2.1 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01, що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ; електрощити, групові елекгрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ; влаштовані та використовуються у будівлі тимчасові печі, що є порушенням пункту 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ; не обладнано приміщення будівлі системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (окрім частково будівлі адміністративно-побутового корпусу), що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; допущено зниження рівня пожежної безпеки, установленого законодавством, яке було чинне на момент початку використання об'єкта (внутрішній протипожежний водопровід будівель несправний), що є порушенням пункту 22 розділу ІІ ППБУ (а.с.18-20зворот).
Примірник акта перевірки від 26 лютого 2021 року №60 надіслано ТзОВ «Термінал» поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26 лютого 2021 року, у зв'язку з тим, що уповноважена особа від ТзОВ «Термінал», яка брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), відмовилась від підписання цьго акта (а.с.23).
У зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки ГУ ДСНС України у Волинській області звернулось з адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення відповідачем експлуатації будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, 150, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації зазначених об'єктів суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697).
Як встановлено статтею 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Положення №1052).
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V також передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Статтею 68 Кодексу цивільного захисту України обумовлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, ГУ ДСНС України у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Згідно з частиною другою вказаної статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У свою чергу згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 розділу І ППБУ особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Пунктом 6 цього ж розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Термінал» як орендодавцем та ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» як орендарем укладено угоду про співпрацю від 01 квітня 2014 року (а.с.37-38), відповідно до якої у тимчасове користування передано зони для митного контролю та площадки для стоянки транспортних засобів у місті Ковелі по вулиці Володимирській, 150. Додатковою угодою від 20 жовтня 2019 року №4 до угоди про співпрацю від 01 квітня 2014 року змінено предмет угоди та передано в тимчасове користування на платній основі ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» нерухоме майно за вказаною адресою, зокрема, приміщення у вигляді адміністративних, виробничих та складських будівель загальною площею 8907,8 кв.м у такому складі: частка будівлі АПК площею 1058,9 кв.м; складські приміщення загальною площею 2570,0 кв.м; майстерня допоміжних дільниць площею 1742,2 кв.м; кузовна дільниця 639,0 кв.м; профілакторій площею 563,5 кв.м; майстерня площею 433,7 кв.м; закрита мийка площею 303,3 кв.м; трансформаторна підстанція 36,0 кв.м; АЗС 15,2 кв.м; шиноремонтна дільниця 42,0 кв.м; незавершене будівництво 1504,0 кв.м.
04 червня 2019 року ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» як орендодавець уклало договір оренди нерухомого майна №01/06/2019-ОНМ із ТзОВ «Арт Дизайн Профешнл». Об'єктом оренди є, у тому числі майстерня допоміжних дільниць площею 1742,2 кв.м; кузовна дільниця 639,0 кв.м; профілакторій площею 563,5 кв.м; майстерня площею 433,7 кв.м, закрита мийка площею 303,3 кв.м (а.с.41-45).
Пунктом 6.1.10 договору оренди від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ визначено, що орендар зобов'язаний дотримуватися вимог законодавтва України в частині експлуатації інженерних мереж, будівель і споруд, технологічного обладнання, а також законодавства про охорону праці та правил пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку забезпечити виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки з огляду на передачу нерухомого майна в оренду третім особам, суд виходить із того, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи він є власником, чи користувачем такого об'єкта.
Така правова позиція викладена у пункті 49 постанови Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №826/1024/18,
Питання розподілу обов'язків із забезпечення пожежної безпеки, які покладаються на власників або орендарів згідно з договорами найму, впливає на господарські правовідносини між суб'єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Суд погоджується із відповідачем, що саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди відповідно до пункту 6 розділу І ППБУ.
Такий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №640/21249/18.
Натомість договірний обов'язок сторін щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди угодою про співпрацю від 01 квітня 2014 року та додатковою угодою №4 від 20 жовтня 2019 року не визначений, а в договорі оренди нерухомого майна від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ йдеться про дотримання вимог законодавства в частині експлуатації інженерних мереж, будівель і споруд, технологічного обладнання, законодавства про працю та правил пожежної безпеки на об'єкті оренди. Водночас суд вважає слушними зауваження позивача, що дотримання правил пожежної безпеки «в частині експлуатації інженерних мереж, будівель, споруд, обладнання» є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю «забезпечення пожежної безпеки» у розумінні статті 55 Кодексу цивільного захисту України. Дотримання правил пожежної безпеки в частині експлуатації будівель, споруд, обладнання означає використання об'єкта оренди, який повністю відповідає нормам пожежної безпеки та утримання його у такому стані.
Оскільки забезпечення пожежної безпеки об'єктів нерухомого майна укладеними угодою про співпрацю угодою про співпрацю від 01 квітня 2014 року та договором оренди нерухомого майна від 04 червня 2019 року №01/06/2019-ОНМ не покладено безпосередньо на ТзОВ «Вантажний митний комплекс «Термінал» або ТзОВ «Арт Дизайн Профешнл», то такий обов'язок має забезпечити власник (ТзОВ «Термінал»), який за таких обставин і є відповідальною особою за дотриманням законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Відтак суд відхиляє доводи ТзОВ «Термінал», що саме на орендарів покладений обов'язок щодо усунення порушень, виявлених у ході перевірки, зокрема у належних відповідачу будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію за адресою: місто Ковель, вулиця Володимирська, 150.
При цьому такі висновки суду висновуються ще й з таких міркувань. Виявлені порушення норм монтажу та експлуатування електромереж та електроустановок, наявність не закритих розподільчих коробок кришками з негорючих матеріалів, використання тимчасових електромереж, відсутність схем підключення споживачів, влаштування вимикачів та розеток на горючій основі, підвішування світильників на струмопровідних проводах та використання світильників без захисних ковпаків, експлуатація проводів і кабелів електромережі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил яких виконані в «скрутку», є тими порушеннями, які призводять до утворення іскор та загоряння ізоляції проводів та горючої основи під ними, загоряння горючих матеріалів, що є причиною пожежі та впливу небезпечних факторів - продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур і створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, отримання травм, загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Так само відсутність пристроїв блискавкозахисту або їх несправність створює загрозу проходження електричного розряду - блискавки через об'єкт, що може призвести до можливого ураження людини електричним струмом, а також до виділення теплоти на шляху проходження струму блискавки через об'єкт - виникнення пожежі/вибуху, що в свою чергу також створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Системи пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Відсутність цих систем може призвести до значного поширення пожежі без інформування людей про загрозу пожежі, яка несе загрозу життю та/або здоров'ю людей, призведе до завдання значних матеріальних втрат, отримання травм, загибелі людей.
Несправний внутрішній протипожежний водопровід унеможливлює гасіння пожежі на ранній стадії без залучення спеціальної техніки, а отже призведе до безперешкодного розвитку пожежі на початковій стадії, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, може призвести до отримання травм, загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Влаштування тимчасових печей в місцях перебування людей може призвести до вибуху, оперативно поширити загорання, що в подальшому призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів, що несе загрозу життю та/або здоров'ю людей, призведе до завдання значних матеріальних втрат, отримання травм, загибелі людей.
Обов'язок щодо влаштування системи пожежної сигналізації, пристроїв блискавкозахисту, монтажу електропроводки відповідно до чинних норм і правил, ремонту протипожежного водопроводу не покладено цивільно-правовими угодами на третіх осіб та є сферою відповідальності відповідача. Виявлені порушення у цій частині, на думку суду, самі по собі є достатніми для того, щоб зупинити екплуатацію будівель, про які просить позивач, до усунення цих порушень.
Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.
Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 розділу І ППБУ).
Суд зазначає, що в контексті наведених норм законодавства настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд дійшов висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд вважає, що наявність такої значної кількості порушень, які були виявлені під час планової перевірки, при подальшій експлуатації будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, виникнення пожежі, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв'язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що ряд порушень зазначених в акті перевірки, не усувались відповідачем протягом досить тривалого часу. Так в матеріалах справи наявний припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 20 липня 2018 року №173, яким ТзОВ «Термінал» відповідно до статті 67 Кодексу цивільного захисту України було зобов'язано усунути виявлені порушення (а.с.24). Наведене свідчить, що позивачем вживались заходи реагування щодо усунення порушень вимог пожежної безпеки для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей та відповідачу неодноразово надавалась можливість добровільно усунути наявні порушення. З урахуванням положень статті 11 Закону №877-V виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов'язком суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Разом з тим, плановою перевіркою, проведеною у лютому 2021 року встановлено, що відповідач не вжив заходів щодо усунення порушень пожежної безпеки. Доказів усунення всіх виявлених порушень станом на дату розгляду справи в суді відповідач також не надав.
Суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію ТзОВ «Термінал», які розташовані по вулиці Володимирській, 150 у місті Ковелі, при такій кількості порушень пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, а застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. І відповідач, і орендарі будівель повинні усвідомлювати й розуміти, що пріоритет над майновими інтересами перш за все слід надати усуненню виявлених порушень, які несуть загрозу для життя і здоров'я людей.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №826/13896/16.
Також згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями.
Оскільки відповідачем не усунуті порушення вимог пожежної безпеки в будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію, призначених для перебування людей, суд вважає недопустимою їх експлуатацію до повного усунення виявлених перевіркою порушень.
На думку суду, зупинення експлуатації будівель відповідача є пропорційним та повним заходом реагування на виявлені порушення та спрямоване на збереження безпеки та здоров'я людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, а тому позов належить задовольнити. При цьому суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону №877-V відновлення відповідачем повної експлуатації будівлі можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення ним про усунення усіх порушень.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертизи.
Отже, судовий збір у сумі 2270,00 грн, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову, йому не відшкодовується (з відповідача не стягується).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38592652) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Ліскова, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 32687895) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал» зупинити експлуатацію будівлі майстерні допоміжних дільниць, будівлі майстерні, будівлі кузовної дільниці, будівлі закритої мийки та будівлі профілакторію за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, 150, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк