про залишення позовної заяви без руху
12 липня 2021 р. Справа № 120/7260/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вінницького обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08362793, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, 31, м. Вінниця, 21036) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
05.07.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та оформлення обчислених відомостей у визначений законодавством документ з повідомленням позивача про обставини подачі заяви на перерахунок пенсії в орган, який призначає пенсії.
Перевіривши вказаний позов та додані до нього матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 908,00 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру (про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання його до вчинення певних дій).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 908,00 грн.
Натомість до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору. Посилання на відповідний документ також відсутнє у додатках до позовної заяви.
Разом з тим, 06.07.2021 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. До таких осіб, зокрема, належать позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна (п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI) та учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI).
На думку позивача, соціальний захист щодо грошового забезпечення та пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пов'язаний з повною, частковою або тимчасовою втратою працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, але одночасно встановлює різний підхід до звільнення від сплати судового збору за ознаками соціального статусу.
Позивач вважає, що оскільки предмет спору у цій справі, пов'язаний з захистом його соціальних прав, тому суд може звільнити його від сплати судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується наступними мотивами.
Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.
Якщо компенсаційна функція судового збору лежить за межами судового процесу, то від виконання превентивної та соціальної функції судового збору безпосередньо залежить виникнення та розвиток судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу наведених норм чітко вбачається, що умови, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір", диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
При цьому визначальним є матеріальний стан заявника, який оцінюється судом в кожному конкретному випадку та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану заявника. Якщо залежно від рівня майнового стану особа позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення/ розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення заявника від його сплати у відповідності до положень ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Натомість позивач не надав суду жодних доказів, які окремо або у своїй сукупності давали змогу зробити висновок про те, що фінансове становище позивача стоїть на перешкоді сплати судового збору за подання цього позову, а сплата судового збору в розмірі 908,00 грн є надмірним тягарем для позивача, враховуючи його майновий стан.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland», № 28249/95, п. 55).
Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду («Urbanek v. Austria», № 35123/05).
З огляду на викладене і беручи до уваги, що позивач не обґрунтував неможливості сплати судового збору за подання позову та не надав суду відповідних доказів, які б доводили його незадовільне фінансове положення (як-от, отримання мінімального розміру пенсії, встановленого законом; непропорційність передбаченого законом розміру судового збору в порівнянні з розміром отримуваного доходу; необхідність несення витрат на лікування, тощо) і, як наслідок, перешкоджали реалізації права на доступ до правосуддя, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору.
Водночас суд наголошує, що сам по собі факт звернення до суду особи, яка отримує пенсію, в силу вимог чинного національного законодавства не є самостійною підставою для її звільнення від сплати судового збору, і законодавець визначив конкретний перелік категорій громадян, які мають пільги зі сплати судового збору.
Поряд з цим, доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", до позовної заяви (клопотання) не додано.
Відтак суд доходить висновку, що позивачу необхідно виконати вимоги ч. 3 ст. 161 КАС України та надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 132, 133, 60, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, -
1. Залишити без задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
4. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович