про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 липня 2021 р. Справа №120/6826/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №60-РС від 06 серпня 2020 року його звільнено з військової служби в запас.
На виконання вимог цього наказу командиром військової частини НОМЕР_2 23 серпня 2019 року видано наказ №150, яким позивача виключено зі списків особового складу військової частини з 30 серпня 2019 року та направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького обласного військового комісаріату Вінницької області.
21 жовтня та 27 листопада 2020 року військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачеві індексацію грошового забезпечення та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки.
Відтак, остаточний розрахунок при звільненні позивача з військової служби проведено відповідачем 27 листопада 2020 року.
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, проте листом від 15 червня 2021 року військова частина повідомила позивача про відсутність для цього правових підстав.
Позивач вважає такі дії військової частини НОМЕР_1 протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 30 серпня 2019 року по 25 листопада 2020 року.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено дії відповідача, що полягають у невиплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Такий спір пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, який в даному випадку слід обчислювати з 28 листопада 2020 року (адже 27 листопада 2020 року позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки).
На необхідності застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до адміністративного суду йдеться у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.
Водночас, з позовною заявою позивач звернувся до суду 29 червня 2021 року, тобто у строк, що перевищує місяць з дня, коли позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів відповідачем (адже такий строк сплив 28 грудня 2020 року).
При цьому, разом із позовною заявою позивач не подав заяву про поновлення пропущеного строку, а також доказів поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 4, 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович