Постанова
Іменем України
12 липня 2021 року
м. Харків
справа № 641/10271/20
провадження № 22-ц/818/3553/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.,
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року, ухвалене суддею Онупко М.Ю., -
У грудні 2020 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В обгрунтування позову зазначає, що 01 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та КП «ХТМ» був укладений договір №11678 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в нежитловому приміщенні відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , які належать останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 липня 2007 року, який посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24 липня 2007 року. КП «ХТМ» здійснювало подачу теплової енергії відповідачу за особистим рахунком №17300-9912 на підставі чого відповідачу по справі були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. В свою чергу відповідач не сплачував рахунки за надані послуги, чим завдав збитки КП «ХТМ», а саме станом на 01 травня 2020 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 44386,06 грн., яку підприємство просить стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року позов КП «ХТМ» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в розмірі 24 516,15грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 156,10грн.
В іншій частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в розмірі 24 516,15грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення йому рахунків-фактур, які визначають розраховані позивачем обсяги теплоспоживання, а тому вимога про стягнення з нього простроченої заборгованості з грудня 2017 року по квітень 2020 року є передчасною.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Позивачем рішення суду не оскаржується.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 липня 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період з грудня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 24 516,15грн., тому в іншій частині рішення суду не переглядається.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованості за за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період з грудня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 24 516,15грн., суд першої інстанції виходив з того, що КП «ХТМ» надавало відповідачу вказаі послуги, що також останнім не заперечувалось. Оскільки відповідач не відмовився від надання вказаних послуги у встановленому законом порядку, тому підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач є власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 9, 9б, 10, 11, 11а, 12, 13, 14, 14а площею 43,4 кв.м. у будинку літ. «А-5», що знаходиться в АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської нотаріальної контори 10 липня 2007 року та зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 24 липня 2007 року. Реєстрацію права власності відповідача на об'єкт нерухомості за реєстраційним номером 8226032 здійснено КП «Харківське міське бюро інвентаризації» 24 липня 2007 року, номер запису 935 в книзі 1.
01 вересня 2007 року між КП «ХТМ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 11678, особистий рахунок № НОМЕР_1 , згідно умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Матеріали справи свідчать про те, що нежитлові приміщення, які розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , обладнані системою опалення, яка є єдиною із системою опалення будинку. Будинок за вказаною адресою підключався до центрального опалення та відповідно відключався в неопалювальний період, а отже, і зазначені нежитлові приміщення також були підключені до центрального опалення. Вказані обставини підтверджуються актами
що підтверджується актами про відключення/відключення споживача №173/8763 від 26 жовтня 2015 року, №173/9710 від 05 квітня 2016 року, №173/12024 від 24 жовтня 2016 року, №173/13286 від 03 квітня 2017 року, №173/14542 від 18 жовтня 2017 року, №173/19396 від 10 квітня 2018 року,№173/20150 від 01 листопада 2018 року, №173/20896 від 10 квітня 2019 року, №1733/22681 від 16 листопада 2019 року, №173/25693 від 09 квітня 2020 року.
Отже, відповідач є споживачем послуг які надає йому КП «ХТМ».
Згідно п.5, 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послу.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Пунком 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Законом України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, визначено споживача теплової енергії як фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно п.40 вказаних правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (надалі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Пунктами 3.2.6, 6.1 та 6.10 договору №11678 від 01 вересня 2007 року встановлено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.
Споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим отримує від теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3 , документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт звіряння розрахунків. По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації через 10 днів після їх отримання.
Частиною 1 ст.26 Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановленому законом чи договором розмірах.
Як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим за ним утворився борг, згідно наданого КП «Харківські теплові мережі» розрахунку за період з грудня 2017 року по червень 2020 року в сумі 24 516,15грн.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розрахунок наведений позивачем відповідачем не заперечується.
Разом з тим, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення йому рахунків-фактур, які визначають розраховані позивачем обсяги теплоспоживання, а тому вимога про стягнення з нього простроченої заборгованості з грудня 2017 року по квітень 2020 року є передчасною.
Між тим, матеріли справи свідчать, що КП «ХТМ» надавало відповідачу зазначені вище послуги, що також не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Згідно з пунктом 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Доказів відключення нежитлових приміщень, які належать відповідачу від мереж централізованого опалення, або ненадання таких послуг за період з грудня 2017 по червень 2020 року, відповідачем не надано.
Також, апеляційним судом встановлено, що КП «ХТМ» на адресу відповідача направлялися листи № 21 від 21 березня 2018 року, № 69 від 10 грудня 2019 року, та від 12 травня 2020 року, якими повідомляв відповідача про наявну у нього заборгованість.
На підтвердження факту направлення вказаних листів відповідачу позивачем надано квитанції про оплату поштових відправлень ПАТ «Укрпошта».
Відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем визевказаних листів з рахунками не спростовує висновку суду щодо наявності вищевказаної заборгованості у відповідача перед позивачем, не відповідача від обов'язку щодо сплати комунальних послуг, в даному випадку послуг з теплопостачання, та не не позбавляє КП «ХТМ» права отримати оплату за надані житлово-комунальні послуги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що оплату за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 11678 від 01 вересня 2007 року не здійснює з 2011 року, а тому посилання відповідача щодо необґрунтованості та передчасності позовних вимог позивача в частині стягнення з нього заборгованості за період з грудня 2017 року по квітень 2020 року в розмірі 24 516,15 грн. є необгрунтованими.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявінсть правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період з грудня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 24 516,15 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
С.С. Кругова