Провадження № 11-кп/803/1554/21 Справа № 208/2193/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в м. Дніпро матеріали за апеляційними скаргами засудженої ОСОБА_7 та діючого в її інтересах захисника ОСОБА_8 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року про відмову у задоволенні подання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, незаміжню, раніше не судиму, засуджену:
23.06.2016 року Центральним районним судом м. Волгограда Російської Федерації за ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК РФ на строк 8 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і без штрафу. Зарахувати в строк відбуття час її затримання і попереднього ув'язнення від вартою - з 15.10.2015 року по 22.06.2016 року. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року - вирок Центрального районного суду м. Волгограда Російської Федерації від 23.06.2016 року приведено у відповідність із законодавством України. Вважати засудженою у відповідності із законодавством України за ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців, суд -
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року у задоволенні подання начальника Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що засуджена хоч і за формальними ознаками підлягає застосуванню ст.81 КК України після відбуття 3/4 частини строку покарання, проте це не свідчить, що засуджена довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення, так відповідно до довідки по заробітній платі, з вересня 2020 року по січень 2021 вбачається тенденція на зменшення заробітку. За весь час перебування в установі має тільки 2 заохочення «за сумлінну поведінку та ставлення до праці, яка є взірцем для інших засуджених». Має 16 стягнень, які хоч і погашені у встановленому законом порядку, проте не характеризують засуджену з позитивної сторони.
В апеляційних скаргах:
- засуджена ОСОБА_7 просить ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.04.2021 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 , від відбування покарання.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що вищевказана ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області є незаконною, необгрунтованою та такою, яка суперечить вимогам кримінального, кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Вказує на те, що всі порушення були нею допущені на першому році відбування покарання, в період адаптації до умов ізоляції на території іншої країни. Після утримання в СІЗО м. Волгоград, утримувалась в інших СІЗО та двох ВК (в одній з яких перебувала на лікуванні), де жодного разу не допускала порушень режиму утримання та встановленого порядку відбування покарання. В той же час, протягом 2017 року, відбуваючи покарання у ВК №28 м. Ленінськ, вона мала 6 заохочень, здебільшого за добросовісне відношення до праці та активну участь у підготовці святкових заходів.
Зауважує, що відбула частину покарання, яка передбачена ч.3 ст. 81 КК України.
Сумлінно ставиться до праці, відповідально відноситься до покладених на неї трудових обов'язків, проявляє працьовитість, додержується правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці і техніки безпеки, бережливо використовує робоче обладнання та інструменти.
Зазначає, що має сумлінну поведінку, дотримується вимог режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, додержується дисципліни, виконує вказівки адміністрації, а також бере участь у самодіяльних організаціях засуджених, має 8 заохочень.
Вважає, що висновки суду першої інстанції про умовно-дострокове звільнення її від відбування покарання є передчасним, необгрунтованими та помилковими.
- захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_7 просить ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.04.2021 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 , від відбування покарання.
Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги у своєму рішенні взагалі на те, що всі адміністративні стягнення на засуджену ОСОБА_7 були накладені з урахуванням загального строку покарання, протягом короткого проміжку часу - з 15 жовтня 2015 року по 22 червня 2016 року і є однотипні між собою та жодним чином не характеризують засуджену з негативного боку. Вказані стягнення всі погашені у встановленому порядку і припадають на період її перебування на території Російської Федерації в слідчому ізоляторі № 1 м.Волгоград під час її затримання та попереднього ув'язнення, де на громадянку України постійно чинився психологічний тиск.
Зазначає, що на протязі перебування в місцях позбавлення волі засуджена ОСОБА_7 поставлені завдання адміністрацією виправної колонії виконує завжди добросовісно, своєю поведінкою надає позитивний приклад іншим засудженим. У взаємовідносинах з іншими засудженими безконфліктна, на в свою адресу реагує спокійно. Дотримується ввічливих та правомірних взаємовідносин з персоналом установи, при спілкуванні щира, до виконання передбачених законом вимог ставиться сумлінно.
Захисник посилається на те, що ОСОБА_7 отримала всі адміністративні стягнення на початку строку відбування покарання, перебуваючи на території іншої держави, які погашені у встановленому порядку, в подальшому, прибувши для відбування покарання до виправної установи на території України виключно заохочення, залучається до праці, відвідує заходи виховного характеру та приймає участь в культурних заходах, а відтак, можливо зробити висновок, що вказані обставини, в розумінні 81 КК України, можуть слугувати підставами для умовно-дострокового звільнення засудженої від відбування невідбутої частини покарання, оскільки вони свідчать про фактичне виправлення засудженої, що підтверджується її сумлінною поведінкою і явленням до праці в процесі відбування покарання.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки та підтримує їх, зокрема, шляхом побаченнями та отриманням посилок протягом всього строку відбування покарання.
Засуджена та її захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно з матеріалами провадження та технічної фіксації судового розгляду, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув клопотання засудженого, дослідив необхідні матеріали провадження і прийшов до обґрунтованих висновків, що засуджений не довів своє виправлення, тому не може бути звільнений умовно-достроково.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Таким чином, з вищенаведеної статті вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Як слідує із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджена вироком Центрального районного суду м. Волгограда Російської Федерації від 23.06.2016 року за ч.3 ст.30, ч.5 ст.228 КК РФ до 8 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 року вказаний вирок приведено у відповідність до законодавства України, вважати засудженою за ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.
З матеріалів провадження також вбачається, що з 06.11.2016 року перебувала у виправній колонії № 28 м. Ленінськ Російської Федерації, під час перебування в якій характеризувалась задовільно, стягнень та заохочень не мала. З 24.05.2019 року відбуває покарання в державній установі «Кам'янська виправна колонія (№34)». По прибутті до установи була працевлаштована на швейному виробництві установи швачкою. На даний час засуджена працевлаштована в лабораторії установи швачкою II тарифного розряду. При виконанні дорученої роботи постійно проявляє зацікавленість, працює на результат. До роботи ставиться відповідально, сумлінна, допомагає недосвідченим швачкам у виконанні більш складних процесів при пошитті та розробленні лекал продукції, береться за складні процеси, зокрема нещодавно навчилася працювати за вишивальною машинкою. В своїй бригаді є однією із основних та ведучих швачок. Коефіцієнт трудової участі складає 1.0. Характеризується добре. Має 2 заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку. Вимог режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку дотримується свідомо. За весь період відбування покарання в установі не має жодного стягнення. Соціально-корисну ініціативу у житті відділення проявляє. Входить до складу самодіяльних організацій засуджених відділення, а саме є головою санітарно-побутової секції. До покладених обов'язків ставиться відповідально та старанно. Крім того засуджена цікавиться творчим життям відділення, допомагає у виготовленні костюмів для святкових заходів засуджених. У відділенні конфліктних ситуацій не створює, з усіма підтримує товариські взаємовідносини. За характером відповідальна, цілеспрямована, товариська, оптимістична, енергійна, виконавча. Залучена до програм виховного впливу, тематичні заходи відвідує регулярно, завдяки яким у засудженої значно змінився світогляд та властиві їй погляди. Засуджена висловлює позитивні наміри, готова до самокерованої соціально-правової поведінки. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов, а також отримує посилки. Вину у скоєному злочині визнає в повному обсязі, висловлює щире каяття. Питання побутового влаштування вирішено позитивно. З жовтня 2020 року була залучена до пілотного проекту «Взаємодія уповноважених органів з питань, пробації та установ виконання покарань при умовно-достроковому звільненні засуджених до позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким». До реалізації заходів в рамках проекту відноситься відповідально, є його активним учасником. За висновком, складеним територіальним органом Пробації засудженої низький рівень ризику вчинення повторного правопорушення та низький рівень ризиків небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Разом з тим, під час перебування в слідчому ізоляторі №1 м. Волгоград Російської Федерації характеризувалась негативно, мала 1 заохочення та 16 стягнень.
Більш того, засуджена хоч і за формальними ознаками підлягає застосуванню ст. 81 КК України після відбуття 3/4 частини строку покарання, проте це не свідчить, що засуджена довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення, так відповідно до довідки по заробітній платі, з вересня 2020 року по січень 2021 вбачається тенденція на зменшення заробітку. За весь час перебування в установі має тільки 2 заохочення «за сумлінну поведінку та ставлення до праці, яка є взірцем для інших засуджених». Має 16 стягнень, які хоч і погашені у встановленому законом порядку, проте не характеризують засуджену з позитивної сторони.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
В даному випадку, на думку колегії суддів, відсутні фактичні обставини, які б свідчили, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.
Оскільки умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, апеляційний суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що факт, того, що ОСОБА_7 виконує свої прямі обов'язки та претензій з боку працівників установи до неї немає, свідчить лише про те, що остання виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов'язком всіх засуджених, а умовно - дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально - виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, і з огляду на це такі дії засудженої не можна розцінювати як сумлінну поведінку та належне ставлення до праці, а отже суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що засуджена ОСОБА_7 своїм відношенням до праці та поведінкою ще не довела своє виправлення та перевиховання і обґрунтовано відмовив у задоволенні подання установи, оскільки в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, а тому доводи апелянтів про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення її від відбування покарання необґрунтовані. У зв'язку з чим ухвала суду є законною та обґрунтованою, а підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання умовно-достроково і вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги засудженої ОСОБА_7 та діючого в її інтересах захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року про відмову в задоволенні подання начальника Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№34)» про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженої ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4