Провадження № 11-сс/803/1022/21 Справа № 932/4627/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів одруженого та зі слів маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2021 року задоволено клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його фактичного затримання та обмеження його свободи строком до 05 серпня 2021 року з визначенням застави у розмірі 68 100 грн. Зафіксовано скаргу ОСОБА_7 на незаконне затримання та доручено територіальному підрозділу ДБР провести відповідне розслідування за викладеними фактами.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що про причетність підозрюваного ОСОБА_7 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема: протокол допиту потерпілої та протокол пред'явлення для впізнання, згідно яких потерпіла опізнала підозрюваного, як особу, що викрала її майно, відеозаписом з камер відеоспостереження з місця злочину, протоколом допиту підозрюваного, показаннями підозрюваного, який в судовому засіданні не заперечив фактів заволодіння майном потерпілої, просить його пробачити, обіцяє такого не повторювати.
Зазначає, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, перебуває на іспитовому строці, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Вказує, що оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, а тому переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою, на даній стадії провадження, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.
Також зазначає, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про застосування якої просить орган досудового розслідування, буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Також вказує, що в судовому засіданні підозрюваний вказав, що він утримувався працівниками поліції з 07.06.2021 року, як в приміщенні відділу поліції, так і невідомому для нього хостелі. До суду його доставили теж працівники поліції. Зазначає, що весь період часу він перебував під контролем та у розпорядженні осіб, які його цілодобово оточували.
Підозрюваний досить детально описав вказані обставини, його показання щодо цього є достатньо правдоподібними та не викликають сумнівів.
При цьому, органом досудового розслідування підозрюваний не затримувався, протокол його затримання в матеріалах клопотання відсутній.
Хоча, з участю підозрюваного 08.06.2021 року о 00 год. 30 хв. проведено огляд місця події (незрозуміло якої події, оскільки огляд проводився в приміщенні кабінету слідчого) під час якого ОСОБА_7 видав мобільні телефони. Після цього, з підозрюваним проведено ще ряд слідчих дій. Відтак, доводи підозрюваного, що він фактично був позбавлений волі з 22 год. 00 хв. 07.06.2021 року є достатньо переконливими.
Відтак, строк затримання підозрюваного слід рахувати саме з цього часу.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить витребувати всі необхідні документи для підтвердження його доводів, забезпечити судовий розгляд на російській мові, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що лише тяжкість покарання не може бути вирішальною для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що слідчий суддя не прийняв до уваги те, що він має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки; в нього відсутні грошові заощадження щоб пересуватися по державі.
Також зазначає, що він просив перекладати документи та проводити всі слідчі дії судові процеси на російській мові, чого зроблено не було.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів провадження, в провадженні СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021041640000431 від 08.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, у справі “Москаленко проти України”, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, перебуває на іспитовому строці офіційно не працевлаштований.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
При цьому, колегія суддів враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, проте з урахуванням вищевказаних обставин, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На думку колегії суддів, слідчий суддя навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Доводи апелянта про те, що він просив перекладати документи та проводити всі слідчі дії судові процеси на російській мові, чого зроблено не було, не є обґрунтованими, оскільки останній є громадянином України.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він, всупереч доводам захисника, довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2021 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4