Провадження № 22-ц/803/3914/21 Справа № 204/5142/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті залиття квартири,-
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті залиття квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Його квартира розташована на четвертому поверсі дев'ятиповерхового будинку. Поверхом вище проживає відповідач ОСОБА_3 , якій належить вказана квартира. В ніч з 09 на 10 травня 2020 року його квартира була залита водою, про що йому повідомила його родичка, яка тимчасово мешкала в його квартирі, бо він знаходився з родиною на дачі.
10 травня 2020 року комісією в складі голови ОК ЖБК-219, членів кооперативу було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин і розміру заподіяної йому шкоди. Згідно Акту огляду кв. АДРЕСА_1 залиття відбулося внаслідок пошкодження (гнилості) труби при перекритті каналізації у вбиральні квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку. Власником цієї квартири є відповідач.
Згідно Акту огляду квартири, в результаті обстеження квартири за вищевказаною адресою виявлено наступне: коридор площею 9,5 м2: залиття всієї площі стелі (оздоблена шпалерами ) та стін (шпалери), пошкодження електропостачання; ванна кімната площею 2,0 м2: залиття стелі (водоемульсійне фарбування) та стін під стелею (оздоблені кафельною плиткою); туалетна кімната площею 1,0 м2: залиття стелі (водоемульсійне фарбування) та стін під стелею (оздоблені кафельною плиткою); кухня площею 7,6 м2: залиття стелі (оздоблена шпалерами) та стіні під стелею (оздоблені шпалерами); спальна кімната площею 12,2 м2: залиття частково стелі (оздоблена шпалерами) та стін, що межують з кухнею та коридором (оздоблені шпалерами).
Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири він звернувся з заявою до судового експерта МЮУ Івченко В.В. з проханням провести судове будівельно-технічне дослідження. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження № 1302 від 08.05.2020 року розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 становить 70 998,00 грн.
Відповідно до рахунку оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором № 1302 від 15.05.2020 року становить 6 200,00 грн. Зазначив також, що внаслідок залиття квартири йому, як інваліду, було завдано моральну шкоду, яка виразилась у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що він змушений змінювати свій уклад життя, вирішувати питання щодо проведення ремонту, бо використання квартири у такому стані неможливе по причині плісняви і поганого запаху. Таким чином, через залиття було порушено звичний та розмірений спосіб його життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного часу для вирішення проблем пов'язаних з усуненням наслідків залиття. Відповідач добровільно завдану шкоду відшкодувати не бажає.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду у сумі 70 998 грн., та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. Вирішити питання стосовно судових витрат (а.с. 3-7).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті залиття квартири - відмовлено (а.с. 126-129).
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів (а.с. 133-137).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 03 травня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2633, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 10), що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10813534 від 01 червня 2006 року, виданим Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 11).
Над квартирою позивача в будинку АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 (попереднє прізвище - « ОСОБА_4 ») на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25 листопада 2013 року, виданого державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Янковою І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-2061, та підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 225806664 від 28 вересня 2020 року, номер запису про право власності - 3521679 (а.с. 65-66).
09 травня 2020 року відбулося залиття належної позивачу квартири. Вказаний факт визнавався сторонами.
ОСОБА_1 звернувся до голови Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 219» Трофімова І.О. з письмовим зверненням від 12 травня 2020 року, в якому просив створити комісію для складання акта обстеження про залиття його приміщення (його квартири) (а.с. 46).
Згідно акту, складеного членами правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 219» Кодрян З.М., ОСОБА_5 , членами кооперативу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підписаного головою кооперативу - ОСОБА_8 , представником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , представником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , який не містить дати його складання, засвідчено витік холодної води між квартирою АДРЕСА_2 до квартири АДРЕСА_4 , 09 травня 2020 року (а.с. 13).
Крім того, згідно Акту залиття, складеного комісією у складі голови правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 219» ОСОБА_8 , члена правління ОСОБА_9 , членів кооперативу ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , який не містить дати його складання, 09 травня 2020 року, о 22.00 год., відбулось залиття квартири АДРЕСА_4 , в якій мешкає ОСОБА_1 . Залиття відбулось внаслідок того, що у квартирі АДРЕСА_2 , в якій мешкає ОСОБА_11 , яка знаходиться над квартирою АДРЕСА_4 , старі прогнилі труби в перекритті каналізації у вбиральні. У результаті цього біля дверей з зовнішньої сторони залита стіна, з внутрішньої сторони відвалилася штукатурка, шпалери ті відійшла лутка дверей. Шпалери на кухні і коридорі відійшли від кількості води, яка зібралась і просочується з перекриття. В ванній і туалеті відбулося відшарування краски на стелі. Стіни, стеля у кухні і коридор вкриваються плісенню та грибком. Вказаний акт був підписаний також мешканцем квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 , а мешканцем квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_11 не підписаний (а.с. 15).
15 травня 2020 року позивач звернувся до судового експерта ОСОБА_12 з метою проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження квартири, пошкодженої залиттям. Згідно висновку експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження № 1302-06 від 08 червня 2020 року, складеного судовим експертом ОСОБА_12 розмір завданої матеріальної шкоди квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , яка виникла після залиття, що відбулось 09 травня 2020 року, на час проведення досліджень становить 70 998,00 грн. (а.с. 16-37).
06 серпня 2020 року комісією у складі ОСОБА_13 (мешканець будинку 23), ОСОБА_14 (мешканка будинку АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_8 (голова ОК ЖБК № 219) було складено Акт № 3 від 06 серпня 2020 року про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , в якому зазначено, що даною комісією було обстежено квартиру за адресою: АДРЕСА_5 на предмет залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . Квартира розташована на 4 поверсі дев'ятиповерхового будинку, 1975 року побудови і складається з двох кімнат. На день обстеження комісія встановила: під час залиття квартири АДРЕСА_4 постраждали: коридор, санвузол, ванна, кухня. (Вказати причину залиття) - тріснутий трійник труби до унітазу. Акт складений за зовнішнім оглядом. Для підтвердження даного акту була запрошена потерпіла сторона - ОСОБА_1 , про що міститься його підпис у вказаному акті (а.с. 14).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення коштів, оскільки позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили наявність винності відповідача у заподіянні шкоди позивачеві та що ці дії були неправомірними, що між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Згідно статті 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику майна.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і її майну або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка завдавача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини завдавача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності своєї вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що обставини залиття квартири встановлені актом залиття. В Акті зазначено,що залиття відбулось внаслідок того, що у квартирі АДРЕСА_2 , в якій мешкає ОСОБА_11 , яка знаходиться над квартирою АДРЕСА_4 , старі прогнилі труби в перекритті каналізації у вбиральні (а.с. 15).
Вартість спричиненої майнової шкоди складає 70 998,00 грн., що підтверджується висновком експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 1302-06 від 08 червня 2020 року.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини залиття квартири позивача відповідачем не спростовані.
Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність вини відповідача.
Відповідно до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічного дослідження № 1302-06 від 08 червня 2020 року вартість спричиненої майнової шкоди складає 70 998,00 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт за договором № 1302-06 висновку № 1302-06 від 08 червня 2020 року ціна експертизи складає 6200 грн.
Відповідно до розрахункової квитанції № 1302-06/1 від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 сплачено за проведення експертизи грошову суму в розмірі 6200 грн.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що зазначені витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених вимоги позивачем на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач мотивував спричинену йому моральну шкоду тим, що він зазнав душевних страждань, оскільки отримав негативні емоції та переживав з приводу пошкодження майна, порушення звичного способу життя, оскільки був позбавлена можливості нормально користуватись майном та вимушений був докладати додаткових зусиль для його нормалізації.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем позивачу залиттям квартири та з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати.
Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4414, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року- скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83 612,2 грн, з яких: 70 998 грн - майнова шкода; 6200 грн - витрати за проведення експертного будівельно-технічного дослідження; 1 000 грн - моральна шкода; 4414, 20 грн - судовий збір.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: