Провадження № 22-ц/803/4256/21 Справа № 185/7477/20 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення під час основної щорічної відпустки,-
27 жовтня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення під час основної щорічної відпустки.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що працює медичною сестрою загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини №5 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлоград» Павлоградської міської ради.
15.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради з заявою про надання їй допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки в розмірі посадового окладу.
16.06.2020 року директором підприємства було видано наказ № 82-л, відповідно до якого позивачу надано основну щорічну відпустку за період роботи з 26.11.2019 - 25.11.2020 р. тривалістю 24 дні з 01.07.2020 по 24.07.2020 р .
24.06.2020 року позивач отримала відповідь на свою заяву, у якій відповідач заперечував проти надання допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки в розмірі посадового окладу, посилаючись на те, що така допомога непередбачена законодавством, та відсутністю залишку коштів на виплату матеріальної допомоги.
ОСОБА_1 вважає, що відмова відповідача від надання допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки в розмірі посадового окладу є незаконною.
Враховуючи зазначене, позивач просила суд визнати неправомірною відмову Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради у наданні ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки за період роботи з 26.11.2019 - 25.11.2020 р. в розмірі посадового окладу.
Стягнути з відповідача на користь позивача допомогу на оздоровлення до основної щорічної відпустки за період роботи з 26.11.2019 - 25.11.2020 р в сумі 5270 гривень.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення під час основної щорічної відпустки - відмовлено.
Вирішено питання стосовно судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює сестрою медичною загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини №5 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлоград» Павлоградської міської ради.
15.06.2020 року позивач звернулась до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради з заявою про надання їй допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки в розмірі посадового окладу.
16.06.2020 року директором підприємства було видано наказ № 82-л, відповідно до якого позивачу було надано основну щорічну відпустку за період роботи з 26.11.2019 - 25.11.2020 р. тривалістю 24 дні з 01.07.2020 по 24.07.2020 р .
24.06.2020 року позивач отримала від Відповідача відповідь у якій Відповідач заперечував проти надання допомоги на оздоровлення до основної щорічної відпустки в розмірі посадового окладу, посилаючись на те, що така допомога непередбачена законодавством, та відсутністю залишку коштів на виплату матеріальної допомоги.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення є правом, а не обов'язком керівника центру, яка здійснюється за наявності коштів та у межах економії фонду оплати праці.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до третього абзацу пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з 1 січня 2012 р. медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Вказана постанова, регламентує виплату матеріальної допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам закладів охорони здоров'я, які функціонують в організаційно-правовій формі державного чи комунального закладу (установи) та відносяться до галузі бюджетної сфери.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» №2002-УІІІ від 06.04.2017 р., розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення концепції реформи фінансування охорони здоров'я» №1013-р від 30 листопада 2016 року, відповідно до рішення сесії Павлоградської міської ради «Про створення комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради шляхом реорганізації (перетворення) комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради» № 1313-39/УІІ від 18.09.2018 року, в результаті зміни організаційно-правової форми, комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради змінило свій статус з бюджетної установи на унітарне підприємство.
Про втрату статусу бюджетної установи та отримання статусу унітарного та автономного підприємства в свою чергу свідчить, пункт 1.1. Статуту комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради, та довідка УДК м. Павлограда № 02.06.-08/617 від 18.11.2020.
Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і формувати штатний розпис за вчасною потребою.
Комунальне некомерційне підприємство після перетворення комунального закладу (установи) набуває можливості, як унітарне підприємство в автономному режимі визначати напрям використання коштів, включаючи визначення розміру фонду виплати оплати праці та заохочень, шляхом формування фінансового плану.
Починаючи з 01.01.2019 року, комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Павлоградської міської ради фінансується за кошти Національної служби здоров'я в рамках державних медичних гарантій, на підставі укладених договорів про надання медичних послуг населенню.
Дані кошти не є бюджетними та повинні спрямовуватись виключно на потреби регламентовані договірними зобов'язаннями і пріоритетними є виконання зобов'язань пов'язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам, які уклали угоди з лікарями підприємства.
Невиконання зобов'язань тягне за собою можливість позбавлення фінансування та розірвання угод з боку Національної служби здоров'я України, яке виступає в якості замовника цих послуг.
Таким чином, комунальне некомерційне підприємство має право самостійно визначатись із системою оплати праці працівників у межах наявних коштів зафіксованих у власних локальних нормативних актах (колективний договір, накази).
На підставі ч. 2 ст. 97 КЗпП України, форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат в комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради встановлено Колективним договором на 2019-2021р., зареєстрованого виконкомом Павлоградської міської ради від 11 січня 2019 року №05/19.
Відповідно до п.5.5.1. Колективного договору комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда” Павлоградської міської ради від 26 листопада 2020 року, медичним працівникам - лікарям та середньому медичному персоналу Підприємства під час надання основної щорічної відпустки за рішенням Керівника Підприємства може виплачуватись матеріальна допомога на оздоровлення у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, у межах фонду заробітної плати.
Фінансовим планом комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради на 2020 рік в розділі заробітна плата та інші заохочення не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам підприємства через відсутність достатнього фінансування.
Відповідно до фінансового плану КНП «ЦПМСД м. Павлограда», на виплату заробітної плати з нарахуваннями, передбачено кошти в сумі 50253.9 тис.грн., місячний фонд заробітної плати з нарахуваннями складає 4541.04 тис. грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 станом на 01.11.2020 року, для утримання КНП «ЦПМСД м. Павлограда» надійшло 45664557.68 гривень, а витрачено станом на 01.11.2020 року суму в розмірі 45763826.72 гривень, в тому числі на заробітну плату НОМЕР_2 грн. Виплати матеріальної допомоги на оздоровлення потребують додаткового фінансування в сумі 1646282.00 гривень.
Відповідно до вищенаведених даних вбачається, що залишку коштів передбачених на заробітну плату не вистачить на виплату основної заробітної плати персоналу КНП «ЦПМСД м. Павлограда» на грудень місяць 2020 року, що підтверджує факт відсутності достатнього фінансування та необхідності у надходженні додаткових коштів і коригуванні фінансового плану на 2020 рік у грудні місяці, даний розрив коливався на протязі поточного року.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки виплата матеріальної допомоги на оздоровлення є правом, а не обов'язком керівника центру, яка здійснюється за наявності коштів та у межах економії фонду оплати праці.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: