"12" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1055/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт” до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал” про стягнення 21 623,13 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт” (далі по тексту - ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал” (далі по тексту - Водоканал) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 21 623,13 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 19 198,25 грн., збитків від інфляції у розмірі 1 547,36 грн., 3% річних у розмірі 877,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, в частині оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою суду від 12.05.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 9 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
Водоканал був повідомлений судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі від 12.05.2021р. на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, 1.
31.05.2021р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 12.05.2021р. була вручена відповідачеві 26.05.2021р. Оскільки Водоканалом не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” на виконання досягнутої із Водоканалом домовленості було поставлено відповідачу товар (труби) загальною вартістю 26 198,25 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ЕТП ОД 1912/004 від 19.12.2019р. на суму 17 996,89 грн., № ЕТП ОД 1912/003 від 19.12.2019р. на суму 6 134,24 грн., № ЕТП РТ 1912/006 від 19.12.2019р. на суму 2 067,12 грн.
24.03.2020р. ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” звернулось до Водоканалу із претензією №138/2020, відповідно до якої позивач просив оплатити вартість отриманого за вище перерахованими накладними товару у розмірі 26 198,25 грн. у строк до 31.03.2020р.
На підставі платіжних доручень №42252669 від 02.04.2020р., №42252677 від 03.04.2020р. Водоканалом було перераховано на рахунок ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” грошові кошти у загальному розмірі 2000,00 грн. із зазначенням наступного призначення платежу: за труби згідно претензії №138/2020 від 24.03.2020р. Крім того, на підставі платіжного доручення №42253803 від 30.10.2020р. Водоканалом було перераховано на рахунок ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. із зазначенням наступного призначення платежу: за труби згідно претензії №138/2020 від 24.03.2020р.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Водоканалу, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору поставки товару, укладеного у спрощений спосіб, зобов'язань так і не було оплачено у повному розмірі вартості поставленого товару, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд першочергово вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
При цьому, положеннями ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В силу положень ч. ч. 1,5 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов наступного висновку. Так, правочини між суб'єктами господарювання належить вчиняти в письмовій формі, що втім не виключає можливості досягнення усної домовленості між сторонами з подальшим обов'язковими переданням відповідних письмових документів, які повинні підтверджувати факт укладання правочину між сторонами. З урахуванням викладеного вище, а також приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи видаткові накладні, господарський суд доходить висновку, що між сторонами по справі було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону Водоканалом не було у повному обсязі оплачено на користь позивача вартості товару, отриманого на підставі видаткових накладних: № ЕТП ОД 1912/004 від 19.12.2019р. на суму 17 996,89 грн., № ЕТП ОД 1912/003 від 19.12.2019р. на суму 6 134,24 грн., № ЕТП РТ 1912/006 від 19.12.2019р. на суму 2 067,12 грн., в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 19 198,25 грн.
З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” до Водоканалу про стягнення 19 198,25 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано Водоканалу до сплати 3% річних у розмірі 877,52 грн., які були нараховані на суму основного боргу у розмірі 877,52 грн. протягом періоду з 20.12.2019р. по 01.04.2021р., а також збитки від інфляції у розмірі 1 547,36 грн., які були нараховані на суму основного боргу протягом періоду з січня 2020р. по лютий 2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Торгівельний дім „Євротрубпласт” до Водоканалу шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 877,52 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1 547,36 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Євротрубпласт” до комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 19 198,25 грн., збитків від інфляції у розмірі 1 547,36 грн., 3% річних у розмірі 877,52 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал” /67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, 1; ідентифікаційний код 20937068/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євротрубпласт” /93009, Луганська обл., місто Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1; ідентифікаційний код 33090871/ заборгованість у розмірі 19 198,25 грн. /дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім грн. 25 коп./, збитки від інфляції у розмірі 1 547,36 грн. /одна тисяча п'ятсот сорок сім грн. 36 коп./, 3% річних у розмірі 877,52 грн. /вісімсот сімдесят сім грн. 52 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 липня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна