Рішення від 02.07.2021 по справі 916/3811/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2021Справа № 916/3811/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання О.О. Зарудньої, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даксс" (65033, м. Одеса, вул. Онезька, буд. 5; ідентифікаційний код 37609167)

до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022)

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "В.С.Проект" (65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 3; ідентифікаційний код 35931274)

про стягнення 170 931, 59 грн

Представники сторін:

від позивача: Демченко В.К.

від відповідача: Зябко А.Л.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даксс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління про стягнення коштів у розмірі 170 931 грн 59 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "В.С. Проект". Судове засідання призначено на 28.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2021 відкладено судове засідання на 11.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2021 замінено відповідача Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, його правонаступником Міністерством оборони України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2021 матеріали справи № 916/3811/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даксс" до Міністерства оборони України, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "В.С. Проект" про стягнення коштів у розмірі 170 931, 59 грн передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 916/3811/20, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого її розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято справу № 916/3811/20 до свого провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.04.2021.

12.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що ціну договору про коригування проекту визначено суб'єктами господарювання приватної форми власності без погодження із замовником (Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням) та Міністерством оборони України, яке є правонаступником замовника. У зв'язку з цим, немає можливості перевірити правильність складання зазначеної вартості коригування. За таких обставин, відповідач відзначає, що вбачаються ризики завдання державі збитків у зв'язку із тим, що ціна договору про коригування проекту будівництва не передбачена у розрахунку ціни договору про будівництво, не погоджена замовником та не включена до запланованих витрат по об'єкту.

У підготовчому засіданні 21.04.2021, що проводилося в режимі відеоконференції оголошено перерву до 19.05.2021.

14.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 19.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 09.06.2021.

08.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2021.

У судовому засіданні 02.07.2021, що проводилось в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EasyCon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 02.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) та ТОВ "Даксс" (підрядник) за результатами проведеної управлінням процедури закупівлі робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони (ідентифікатор процедури на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель UA-2018-12-25-000155-b) був укладений договір генерального підряду № 16/19, предметом якого є будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області (Шифр - Д-2/280-3), яке підрядник зобов'язався виконати на свій ризик власними та залученими силами, здати об'єкт замовнику готовим до експлуатації.

Згідно п. 3.1, 3.2 договору договірна ціна є динамічною, визначається на підставі розрахунків вартості робіт (договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід'ємними частина договору) та становить 25 298 000,54 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4 216 333,42 грн.

При укладенні договору сторони визначили, що вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік становила 25 298 000, 54 грн (п. 3.4 договору).

За умовами п. 5.1. договору строк виконання підрядником робіт, які фінансуються у 2019 року - до 25.12.2019.

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами, за умови внесення підрядником забезпечення виконання договору передбаченого п. 4.7.3. договору і діє до 31.12.2019 (п. 19.1. договору).

В додатку 2 до договору сторонами складено та погоджено графік виконання робіт на 2019 рік, в якому зазначені найменування робіт та строки завершення кожного виду робіт.

В подальшому, додатковою угодою № 4 від 22.11.2019 до договору № 16/19 у зв'язку із затвердженням змін до Титульних списків на будівництво по замовнику Південне ТКЕУ встановлено порядок фінансування та вартість доручених Підряднику робіт: на 2019 рік - у розмірі 16 523 136,33 грн., на 2020 рік (та/або наступні роки в межах запланованих на дані роки асигнувань) - 8 774 864,21 грн., (п. 3.4, п. 15.1 та додатки № 1-3 до договору в редакції додаткової угоди № 4 від 22.11.2019 до нього).

Строк виконання робіт встановлено: тих, які фінансуються у 2019 році, - до 25.12.2019, які фінансуються у 2020 році - до 25.12.2020; строк дії договору - до 31.12.2020 (п. 5.1, п. 19.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 22.11.2019 до нього).

Додатковою угодою № 7 від 29.09.2020 до договору № 16/19 у зв'язку зі зміною обсягів фінансування замовника відповідно до Планів будівництва (реконструкції) та капітального ремонту на 2019-2020 роки, встановлено порядок фінансування та вартість доручених підряднику робіт: на 2019 рік - у розмірі 16 523 136,33 грн., на 2020 рік - 8 126 160,07 грн., на 2021 рік (та/або наступні роки в межах запланованих на дані роки асигнувань) - 648 704,14 грн. (п. 3.4, п. 15.1 та додатки № 1-3 до договору в редакції додаткової угоди № 4 від 29.09.2020 до нього).

Строк виконання робіт встановлено до 30.06.2021, строк дії договору - до 31 грудня 2021 року (п. 5.1, п. 19.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 29.09.2020 до нього).

Як про це вказує позивача, у визначеному договором порядку (розділ 4 договору № 16/19) підрядником представлені як виконані, прийняті та оплачені замовником роботи на суму 24 649 296,40 грн.

Забезпечення робіт по об'єкту проектною документацією покладається на замовника (п. 10.1. договору).

Виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті здійснювалось на підставі розробленої та розглянутої у 2018 році філією ДП "Укрдержбудексгіертиза" в Одеській області проектної документації по робочому проекту "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3" з наданням позитивного експертного звіту № 16-1556-18 від 10.08.2018.

Позивач вказує, що в подальшому, під час дії договору № 16/19 в процесі реалізації проектних рішень по проектній документації об'єкту задля дотримання функціональних та експлуатаційних характеристик об'єкту будівництва вимогам стандартів та нормативів у галузі будівництва виникла необхідність у додаткових обсягах робіт, які не увійшли до складу раніше затвердженої проектної документації, у зв'язку з чим Південним ТКЕУ прийнято рішення про коригування проектної документації по об'єкту будівництва.

У січні 2020 року Південним ТКЕУ було ініційовано внесення змін до проектної документації по об'єкту будівництва "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3" згідно затвердженого Південним ТКЕУ як замовником будівництва та погодженого генпроектувальником завданням на проектування від 13.01.2020 (копія листа Південного ТКЕУ № 514/8 від 08.01.2020 та завдання на проектування містяться в матеріалах справи.

Завданням на проектування передбачалось коригування робочого проекту з внесенням відповідних змін:

- заміна в розділі "Конструкції";

- коригування розділів "Вентиляція";

- коригування розділу "Електротехнічні рішення";

- заміна речовини для вогнезахисної обробки конструкції;

- коригування кошторисної частини.

У зв'язку з чим, позивачем задля забезпечення дотримання стадійності будівництва з урахуванням прийнятого замовником рішення про коригування проектної документації по об'єкту будівництва, та з огляду на відсутність фінансування Південного ТКЕУ для покриття витрат на виконання робіт з коригування проектної документації, ТОВ "Даксс", діючи в майнових інтересах відповідача, було укладено з ТОВ "В.С.Проект", яке є генеральним проектувальником об'єкту будівництва, договір № 13/01 від 13.01.2020 на виготовлення проектно-кошторисної документації стадії "РП" по об'єкту "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3. Коригування".

За умовами договору № 13/01 ТОВ "В.С.Проект" - виконавець - зобов'язаний виконати всі роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації стадії "РП" по об'єкту "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3. Коригування", результатом виконання робіт є створення проектної документації, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства (п. 1.1, 1.2 договору).

ТОВ "Даксс" як замовник зобов'язалось прийняти і сплатити такі роботи виконавцю в розмірах і терміни, передбачені договору (п. 1.3, 4.2 договору).

Загальна вартість робіт за договором визначається протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємним додатком до договору, та складає 170 931, 59 грн., у тому числі ПДВ 24 488, 60 грн. (п. 2.1, 2.3 договору).

Позивач зазначає, що про укладення договору № 13/01 ТОВ "Даксс" невідкладно повідомило Південне ТКЕУ листом за № 13/01/2020 від 13.01.2020.

Відповідно до умов договору № 13/19 щодо виконання робіт з виготовлення проектної документації на умовах попередньої оплати (п. 2.2. договору) ТОВ "Даксс" здійснило авансовий платіж у розмірі 60 000,00 грн згідно платіжного доручення № 1883 від 14.01.2020.

По закінченню дій з коригування документація за робочим проектом "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3. Коригування" з листом № 30/07/2020 від 30.07.2020 була передана Південному ТКЕУ з відповідним звітом про вчинені дії.

Як про це вказує позивача, виконані ТОВ "В.С.Проект" роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації стадії "РП" по об'єкту "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3. Коригування" були прийняті та оплачені ТОВ "Даксс" відповідно до умов договору № 13/01 згідно акту надання послуг № 55 від 12.10.2020 та платіжного доручення № 2746 від 12.10.2020.

Виконання додаткових робіт по об'єкту згідно отриманої коригованої проектної документації доручено ТОВ "Даксс" на підставі укладеного в порядку проведення переговорної процедури між Південним ТКЕУ та ТОВ "Даксс" договору генерального підряду № 7/20 від 23.09.2020.

Таким чином, позивач вказує, що Південне ТКЕУ отримало результат вчинених ТОВ "Даксс" в його майнових інтересах дій з укладення договору на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Листом від 20.04.2020 № 514/4/196 Південне ТКЕУ гарантувало компенсацію понесених ТОВ "Даксс" витрат на оплату робіт з коригування проекту, проте, до цього часу її не здійснило.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що оскільки, ним було вчинені дії в майнових інтересах Південного ТКЕУ, то за таких обставин у ТОВ "Даксс" виникло право на відшкодування фактично зроблених ним витрат на оплату робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації стадії "РП" по об'єкту "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеської області. Шифр - Д-2/280-3. Коригування" в розмірі 170 931, 59 грн, що були виправдані обставинами, за яких вони були вчинені у відповідності до ст. 1160 Цивільного кодексу України.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

- відповідачем - Міністерством оборони України, а також Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України означений договір не підписано, не погоджено. Листування Південного ТКЕУ не має зобов'язального характеру. Оплата здійснюється на підставі акту надання послуг;

- позивачем укладено договір № 13/01 від 13.01.2020 на виконання робіт з коригування проектної документації, в п. 2.3. якого зазначено, що розрахунок вартості робіт визначається Протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємним додатком до цього договору (додаток № 1), ціни між ТОВ "Даксс" та ТОВ "В.С. Проект", що суперечить вимогам п. 6.1. ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво;

- вбачаються ризики завдання державі збитків у зв'язку із тим, що ціна договору про коригування проекту будівництва не передбачена у розрахунку ціни договору про будівництво, не погоджена замовником та не включена до запланованих витрат по об'єкту.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зобов'язання, що виникають із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення врегульовано главою 79 ЦК України (статті 1158 - 1160 ЦК України). Правовим регулюванням глави 79 ЦК України охоплюються відносини щодо: 1) рятування чужого майна; 2) ведення чужих справ без доручення.

Оскільки діяльність без доручення іншої особи є втручанням у сферу її майнових інтересів, то ЦК встановлює, що це можливе лише за умови, що цим інтересам загрожує небезпека. Оскільки за наявності цих умов вчинення дій в чужих інтересах без доручення санкціонується ЦК, то така діяльність є правомірною дією. Саме ці правомірні дії є підставою виникнення зобов'язань внаслідок вчинення дій в інтересах іншої особи без її доручення.

Так, відповідно до приписів частини 1 та частини 2 статті 1158 ЦК України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Вказані зобов'язання виникають за таких умов:

1) майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків. При цьому правове значення має реальна, а не уявна небезпека майновим інтересам іншої особи. Реальна небезпека - це можливість настання невигідних для особи майнових наслідків, котра при відсутності запобіжних заходів може перетворитися у дійсність;

2) це повинні бути дії без доручення особи, в інтересах якої ці дії відбуваються;

3) дії повинні вчинятись на користь іншої особи, тобто спрямовані на попередження, усунення або зменшення невигідних для неї майнових наслідків.

Суб'єктами вказаного зобов'язання є особа, чиїм майновим інтересам загрожує небезпека (господар, домінус) та особа, яка вчинила дії в інтересах господаря без його доручення (гестор).

Згідно ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Важливою передумовою виникнення у гестора права на відшкодування понесених витрат є виконання ним передбаченого частиною 2 статті 1158 ЦК України обов'язку при першій нагоді повідомити господаря про діяльність у його майнових інтересах. Якщо гестор не виконав свого інформаційного обов'язку, то він втрачає право вимагати відшкодування зроблених витрат (ч. 2 ст. 1160 ЦК України). Гестор усвідомлює спрямованість своїх дій щодо запобігання, усунення або зменшення невигідних наслідків майновим інтересам домінуса.

Таке обмеження пов'язане зі специфікою ведення справ іншої особи без її доручення, котре ґрунтується на засадах солідарності, врахування суб'єктів даних відносин. Необхідність ведення чужих справ виникає тоді, коли цивільним правам та інтересам іншої особи загрожує небезпека, тобто існує потреба у захисті майнових інтересів іншої особи. При цьому необхідність самоправного втручання у чужі справи зумовлюється не тільки існуванням небезпеки чужим майновим інтересам, а ще й тими обставинами, що гестор не може сповістити господаря й одержати від останнього згоду на зазначені дії. Отже, при можливості повідомити господаря про дії в його інтересах гестор має зробити це при першій нагоді, а той, хто не виконав цей обов'язок, втрачає право на відшкодування витрат, бо недостатньо врахував інтереси господаря.

Право на відшкодування витрат виникає за певних умов. По-перше, підлягають відшкодуванню витрати, які фактично вже були зроблені, а не лише планувалися на майбутнє. По-друге, відшкодування витрат можливе, якщо вони були необхідними, тобто, виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Це означає, що витрати, які не здійснив би за даних обставин сам господар, відшкодуванню, як правило, не підлягають.

Саме словосполучення "вчинення дій в майнових інтересах іншої особи" передбачає, що зобов'язання, врегульоване главою 79 ЦК України, виникає лише тоді, коли дії вживаються, виходячи з їхньої очевидної користі для заінтересованої особи. Оскільки, категорія "очевидної користі" є оціночною, то в кожному конкретному випадку вона повинна співвідноситися з загальними принципами (засадами) цивільного законодавства і передусім з принципами розумності та добросовісності. Іншими словами, особа, вживаючи заходів в інтересах іншої, по-перше, повинна робити це таким же чином, як заінтересована особа або інший розумний учасник цивільного обороту; по-друге, витрати, понесені у зв'язку з діями в чужому майновому інтересі, не повинні бути обтяжливими для заінтересованої особи, що визначається шляхом співставлення розміру витрат гестора і майнових втрат домінуса, яких би він зазнав, якби відповідні дії не були здійснені гестором.

Крім того, гестор, приступаючи до виконання дій без доручення іншої особи, має враховувати конкретні обставини, які дають можливість припустити існування або відсутність бажання домінуса щодо захисту своїх інтересів.

Суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконана передумова для застосування наслідків ст. 1158, 1160 ЦК України, а саме при першій нагоді повідомлено про вчинення дій в майнових інтересах відповідача без його доручення.

Водночас, суд вказує, що Південним ТКЕУ листом від 08.01.2020 за вих. № 514/4/8 повідомлено, що укладення договору з проектною організацією на виготовлення кошторисної проектної документації на даний час не представляється можливим у зв'язку з відсутністю у Південного ТКЕУ відповідного фінансування.

У поданому відзиві відповідач звертає увагу, що Міністерством оборони України, а також Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України договір № 13/01 від 13.01.2020 не підписано, та не погоджено.

Разом з тим, листування Південного ТКЕУ не має зобов'язального характеру. Оплата здійснюється на підставі акту надання послуг.

Згідно п. 18.1. договору генерального підряду № 16/19, внесення змін до договору підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.

Втім, зміни до договору № 16/19, що визначають кількісні характеристики виконуваних за договором робіт, в порушення його умов, у визначеному порядку не вносилися.

За умовами Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво (далі - Правила) ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 - встановлюються основні правила визначення вартості проектних, вишукувальних та науково-проектних робіт на будівництво, а також експертизи проектної документації на будівництво об'єктів, що реалізуються на території України.

Відповідно до п. 1.2. Правил, цей стандарт застосовується для використання суб'єктами містобудування, які виконують проектні, вишукувальні, науково-проектні роботи та експертизу проектної документації на будівництво, або є замовниками цих робіт при розрахунку кошторисної вартості, пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, і носить обов'язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.

Крім того, пунктом 6.1. ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правил визначено, що ціну пропозиції учасника конкурсних торгів (договірної ціни) на виконання проектно-вишукувальних робіт визначають виходячи з кошторисної вартості цих робіт, обґрунтованих розрахунків складових структури витрат, поточних цін на трудові та матеріальні ресурси. Форма договірної ціни наведено у додатку М зазначеного ДСТУ.

Таким чином, позивачем укладено договір № 13/01 від 13.01.2020 на виконання робіт з коригування проектної документації, в п. 2.3. якого зазначено, що розрахунок вартості робіт визначається Протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємним додатком до цього договору (додаток № 1), ціни між позивачем - ТОВ "Даксс" та ТОВ "В.С. Проект", що суперечить вимогам п. 6.1. ДСТУ Б Д.1.1 -7:2013.

Приписами ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Водночас, суд вказує, що ціну договору про коригування проекту визначено суб'єктами господарювання приватної форми власності без погодження із замовником (Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням) та Міністерством оборони України, яке є правонаступником замовника.

З огляду на що, суд погоджується з доводами відповідача, що в даному випадку відсутня можливість перевірити правильність складання зазначеної вартості коригування.

Підпунктом 23 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730, далі - Положення № 671), визначено, що Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності, проведення ремонту та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил.

Отже, вбачаються ризики завдання державі збитків у зв'язку із тим, що ціна договору про коригування проекту будівництва не передбачена у розрахунку ціни договору про будівництво, не погоджена замовником та не включена до запланованих витрат по об'єкту.

Правила застосовується для використання суб'єктами містобудування, які виконують проектні, вишукувальні, науково-проектні роботи та експертизу проектної документації на будівництво, або є замовниками цих робіт при розрахунку кошторисної вартості, пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, і носить обов'язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.

Міністерство оборони України, Південне ТКЕУ є бюджетними установами, фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, суд вказує, що в матеріалах даної справи відсутні докази передачі позивачем відкоригованої проектної документації замовнику (Південне ТКЕУ) чи його правонаступнику - Міністерству оборони України відповідно до наказу Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389 пункту 13.4. Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р генпроектувальник (проектувальник) передає замовнику на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальник - генпроектувальнику в п'ятьох примірниках на електронних носіях або у вигляді електронних документів. Необхідність виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях, а також формат електронних документів визначаються умовами договорів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вказує, що в матеріалах справи не тільки не міститься доказів передання відповідачу відкоригованої проектно-кошторисної документації, але й взагалі не міститься такої відкоригованої документації.

При цьому, суд відзначає, що позивачем, як до матеріалів позовної заяви, так і в ході розгляду даної справи, не представлено суду вірогідних доказів того, що майновим інтересам відповідача загрожувала реальна небезпека настання невигідних майнових наслідків.

Крім того, суд наголошує на тому, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань з наданням беззаперечних доказів існування обставин, які виправдовували б укладення договору № 13/01 від 13.01.2020 на виконання робіт з коригування проектної документації між ТОВ "Даксс" та ТОВ "В.С. Проект", та відповідно понесення витрат за даним договором в сумі 170 931, 59 грн, який у свою чергу був укладений в порушення п. 18.1. договору генерального підряду № 16/19 та фактично без документального погодження Міністерства оборони України, Південного ТКЕУ, які є бюджетними установами та фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Разом з тим, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, за висновком суду, позивачем не доведено наявності правових підстав, з якими закон пов'язує можливість виникнення у нього права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах відповідача без його фактичного доручення, що є необхідним для застосування до спірних правовідносин статей 1158, 1160 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Даксс" (65033, м. Одеса, вул. Онезька, буд. 5; ідентифікаційний код 37609167) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) про стягнення 170 931, 59 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 09.07.2021

Суддя Д.О. Баранов