Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"08" липня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/196/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Білик М.П. дов. від 01.04.2021
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпіджі"
про стягнення 28 578,00 грн.
ТОВ "Альянс будівельників України" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Юпіджі" про стягнення 28 578,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням з боку відповідача укладеного між сторонами договору поставки №679-ДЗ-2019 від 05.08.2019 в частині проведення розрахунків за отриманий від позивача товар, в результаті чого утворилась заборгованість, яка є предметом спору.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 02.03.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №906/196/21, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечує факт поставки товару та існування заборгованості відповідача перед позивачем.
Враховуючи викладені у відзиві обґрунтування заперечень на позов, з огляду на викладені у позові обставини справи, ухвалою суду від 02.04.2021 призначено судове засідання по суті з повідомленням учасників справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та день розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
05.08.2019 між ТОВ "Альянс Будівельників України" (позивач/постачальник) та ТОВ "Юпіджі" (відповідач/покупець) укладено договір поставки №679-ДЗ-2019.
Згідно п. 1.1 договору у порядку та на умовах визначених даним договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, разом з товаро супровідною документацією, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.
Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у рахунках-фактурах та остаточно узгоджуються сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору ( 1.2 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником на підставі замовлення, що надається покупцем у порядку передбаченим цим договором, на умовах DDP склад -покупця (відповідно до ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року). У разі здійснення поставки товару третьою стороною (кур'єрською компанією) витрати на доставку покладаються на постачальника (п. 2.3 договору).
Згідно п. 2.4 договору, постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю не пізніше ніж через 5 календарних днів з моменту здійснення покупцем 50% попередньої оплати в порядку, визначеному даним договором.
Сторони підтверджують, що видаткова накладна, яка підписана уповноваженими представниками сторін, прирівнюється до специфікації та становить невід'ємну частину даного договору. В разі підписання сторонами специфікації на кожну окрему партію товару, ціна в ній не повинна відрізнятися від цін, що визначені у видатковій накладній ( п. 2.5 договору).
Передача товару постачальником та його приймання покупцем за кількістю , комплектністю, якістю та асортиментом здійснюється на підставі видаткової накладної відповідно до погодженого сторонами замовлення та/або виставленого рахунку/фактури ( п. 2.7 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору оплата за даним договором здійснюється в наступному порядку:
Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості партії товару, що визначена в рахунку-фактурі та/або специфікації ( п. 3.2.1 договору);
Залишок 50% покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з дати фактичного отримання товару ( п. 3.2.2).
Згідно п. 9.1 даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором, які виникли до моменту закінчення строку його дії.
Позивач стверджує, що на виконання умов договору № 679-ДЗ-2019 від 05.08.2019 та на підставі заявки від 24.09.2019, яка надійшла на електронну пошту позивача ТОВ "Альянс Будівельників України" передало відповідачу товар (щебінь, пісок) на загальну суму 28 578,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №9370 від 25.09.2019 на суму 25 818,00 грн, № 9446 від 26.09.2019 на суму 2 760,00 грн, товарно-транспортними накладними № 28724 від 25.09.2019, № 28725 від 25.09.2019, № 849252 від 25.09.2019, №025364 від 04.09.2019.
Також, на підтвердження поставки позивачем додана податкова накладна від 25.09.2019 №1218 на суму 25 818,00 грн, від 26.09.2019 №1264 на суму 2 760,00 грн та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН від 15.10.2019.
03.12.2020 за №341 позивачем був направлений супровідний лист відповідачу з додатками , а саме видатковими накладними № 9370 від 25.09.2019 та № 9446 від 26.09.2019 з проханням підписати , скріпити печаткою та один екземпляр вислати протягом 7 днів на адресу позивача.
20.01.2021 за № 389 позивачем повторно було направлено на адресу відповідача для підписання вказані видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.
Однак, за отриманий товар відповідач розрахунок не провів, підписані видаткові накладні позивачу не повернув.
17.04.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від за вих. №76 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 28 578,00 грн не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання цієї претензії. Також повідомлено, що у разі невиконання вказаних вимог позивач буде вимушений звернутися до суду та нарахувати штрафні санкції на суму основної заборгованості.
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Наведені обставини слугували підставою для пред'явлення позивачем позовних вимог до відповідача про стягнення 28 578,00 грн заборгованості за договором.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 679-ДЗ-2019 від 05.08.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як вбачається з умов п. 3.2 укладеного між сторонами договору, сторони погодили, що оплата за даним договором здійснюється в наступному порядку: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості партії товару, що визначена в рахунку-фактурі та/або специфікації ( п. 3.2.1 договору);
Залишок 50% покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з дати фактичного отримання товару ( п. 3.2.2).
Надаючи оцінку ступеню виконання зобов'язання позивачем щодо поставки товару, суд встановив, що в підтвердження поставки товару (щебеню, піску) надані видаткові накладні №9370 від 25.09.2019 на суму 25 818,00 грн, № 9446 від 26.09.2019 на суму 2 760,00 грн, товарно-транспортні накладні № 28724 від 25.09.2019, № 28725 від 25.09.2019, № 849252 від 25.09.2019, №025364 від 04.09.2019.
Також, на підтвердження поставки позивачем додані податкові накладні від 25.09.2019 №1218 на суму 25 818,00 грн, від 26.09.2019 №1264 на суму 2 760,00 грн та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН від 15.10.2019.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення № 88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно з п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Вказане свідчить про те, що накладна як належний доказ здійснення господарської операції - передачі товару, може прийматися судом лише в тому випадку, коли вона містить всі необхідні реквізити (обов'язкові).
При цьому, одними з необхідних реквізитів є посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, створює відповідні права і обов'язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.
Натомість, видаткові накладні №9370 від 25.09.2019 на суму 25 818,00 грн, № 9446 від 26.09.2019 на суму 2 760,00 грн не підписані уповноваженим представником відповідача, з вказаних видаткових накладних неможливо ідентифікувати особу, яка отримала товар, а відтак не можуть бути належними доказами на підтвердження поставки позивачем товару.
Подані позивачем на підтвердження здійснення поставки відповідачу товарно-транспортні накладні № 28724 від 25.09.2019, № 28725 від 25.09.2019, № 849252 від 25.09.2019, №025364 від 04.09.2019 також не містять обов'язкових реквізитів первинного документу, а саме: не містять посад осіб, які поставили свій підпис від імені вантажоодержувача, тобто не можливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Так, у товарно-транспортних накладних № 28724 від 25.09.2019, № 28725 від 25.09.2019, № 849252 від 25.09.2019 від імені вантажоодержувача міститься підпис та прізвище ОСОБА_1 , а у товарно-транспортній накладній №025364 від 04.09.2019 міститься підпис та прізвище - ОСОБА_2 .
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідача станом на 04.09.2019 та 25.09.2019 не працювали.
У товарно-транспортних накладних та матеріалах справи відсутні посилання на довіреності вантажоодержувача, які б підтверджували повноваження вказаних осіб на отримання від позивача товару.
Виходячи зі змісту п. 11 наказу № 4 від 12.01.2012 "Про порядок оформлення, рух та облік первинних документів", відвантаження товару без належного оформлення необхідних товаророзпорядчих документів не вважається поставкою товару, а матеріально-правова відповідальність при цьому покладається на представника продавця, тобто представника позивача.
Отже наявні в матеріалах справи видаткові накладні №9370 від 25.09.2019, № 9446 від 26.09.2019 та ТТН № 28724 від 25.09.2019, № 28725 від 25.09.2019, № 849252 від 25.09.2019 ТТН № 031203 від 15.05.2018, №025364 від 04.09.2019 не можуть вважатися доказом поставки товару за договором, оскільки надані накладні не відповідають обов'язковим вимогам до первинних бухгалтерських документів.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії податкових накладних від 25.09.2019 №1218 на суму 25 818,00 грн, від 26.09.2019 №1264 на суму 2 760,00 грн та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН від 15.10.2019 не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов'язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов'язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 Цивільного кодексу України, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність.
Посилання позивача на те, що ним були направлені видаткові накладні для підписання суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що сам факт направлення вказаних документів на адресу відповідача за відсутності доказів фактичної поставки товару не є безумовною підставою для задоволення даного позову.
Також, посилання позивача на електронне листування, як на підставу здійснення відповідачем заявки на поставку товару суд вважає необґрунтованим, оскільки саме лише електронним листуванням не може підтверджуватися факту поставки на замовлення відповідача на виконання умов договору. З наданих до суду електронного листування не можливо встановити, що листування здійснювалось саме за офіційними електронними адресами сторін договору.
Відповідно до част.1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).
За наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.07.21
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2- позивачу на юрид. адресу (рек.)
3- відповідачу (рек.)