61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
01.07.2021 Справа № 905/473/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
секретар судового засідання Романцовій О.О.
у справі за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)
до відповідача: Комунального підприємства «Тепломережа» Вугредарської міської ради» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, 53, код ЄДРПОУ 40175733)
про стягнення 9 926 837,71 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (в режимі відеоконференції «EasyCon»): Єфременко О.О. - за свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської ради» про стягнення 9 926 837,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 2584/18-ТЕ-6 від 09.10.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий природний газ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.04.2021.
30.03.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 6525/21 від 01.04.2021. У відзиві відповідач визнає, що розрахувався за отриманий природний газ згідно з договором купівлі-продажу від 09.10.2018 № 3584/18-ТЕ-6 не в повному обсязі. Відповідач звертає увагу на те, що згідно з карткою рахунку № 631 за період з 01.02.2021 по 25.03.2021 станом на 25.03.2021 сума боргу за вищевказаним договором складає 7 652 036,61 грн. і списання за даним договором, згідно з постановою КМУ № 217 від 18.06.2014 здійснюється щодня, відповідно, заявлена позивачем сума боргу у розмірі 9 926 837, 71 станом на 25.03.2021 є не актуальною. У відзив відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення.
Листом помічника судді від 12.04.2021 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання призначене на 12.04.2021, у вказаній справі не відбудеться, у зв'язку з захворюванням судді Сковородіної О.М. на COVID-19 під час відпустки.
Ухвалою суду від 26.04.2021 призначено підготовче засідання у справі № 905/473/21 на 17.05.2021 об 11:30 год.
Оскільки, у Господарському суді Донецької області з 19.04.2021 призупинено прийняття документів для відправлення за межі суду, у зв'язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати, судом було відправлено ухвалу від 26.04.2021 на офіційні електронні адреси сторін.
06.05.2021 на електронну пошту господарського суду з накладенням електронного цифрового підпису, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд поновити строк на подання відповіді на відзив; прийняти (долучити) до матеріалів справи відповідь на відзив та врахувати її при ухваленні рішення у справі. У відповіді на відзив позивач зазначив, що станом на момент подачі відповіді на відзив сума основного боргу складає 6 543 018, 74 грн.
Розглянувши клопотання позивача про відновлення строку на подання відповіді на відзив, господарський суд визнав поважними причини пропуску процесуального строку на подання позивачем відповіді на відзив. Ухвалою від 17.05.2021 позивачу було поновлено строк на подання відповіді на відзив у справі № 905/473/21; строк підготовчого провадження продовжено на 30 (тридцять) днів; підготовче засідання відкладено на 08.06.2021 о 12:00 год.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі № 905/473/21 та призначено розгляд справи на 01.07.2021 о 11:30 год. зал судового засідання № 302
У судове засідання 01.07.2021 в режимі відеоконференції «EasyCon» з'явився представник позивача. Господарським судом заслухано вступне слово позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час там місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за відсутності відповідача, яка не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, господарський суд встановив наступне.
09.08.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством «Тепломережа» Вугледарської міської ради» (далі - Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 2584/18-ТЕ-6 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 6 від 20.03.2019, Додаткової угоди № 8 від 15.04.2018) Постачальник передає споживачу з 01.10 2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 5 069,233 тис. куб. метрів (п'ять мільйонів шістдесят дев'ять тисяч двісті двадцять три куб. метрів, в тому числі по місяцях:
- жовтень 2018 - 141,006 куб. метрів;
- листопад 2018 - 840,081 куб. метрів;
- грудень 2018 - 1 031,670 куб. метрів;
- січень 2019 - 1 135,886 куб. метрів;
- лютий 2019 - 927,880 куб. метрів;
- березень 2019 - 809,1 куб. метрів;
- квітень 2019 - 89,159 куб. метрів.
Згідно з п. 3.7 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п. 4.2 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018) ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 копійка).
Згідно з п. 5.1 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до пп. 1-2 п. 5.3 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018) оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) Споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на Споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
2) в будь-якому випадку, Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункт 5.1 цього Договору;
3) з поточного рахунку Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природній газ, поставлений постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до п. 9.3 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018) строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, становить 5 років.
Відповідно до п. 11.1 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018) договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Господарський суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору позивачем та відповідачем було підписано, в тому числі, наступні акти приймання-передачі природного газу:
- б/н від 31.10.2018 у жовтні 2018 на суму 836 221,98 грн., у т.ч. ПДВ (141,006 тис. куб. м);
- б/н від 30.11.2018 у листопаді 2018 на суму 6 286 000,18 грн., у т.ч. ПДВ (840,081 тис. куб. м);
- б/н від 31.12.2018 у грудні 2018 на суму 7 719 586,32 грн., у т.ч. ПДВ (1 031,670 тис. куб. м);
- б/н від 31.01.2019 у січні 2019 на суму 8 499 394,21 грн., у т.ч. ПДВ (1 135,886 тис. куб. м);
- б/н від 28.02.2019 у лютому 2019 на суму 6 942 966,02 грн., у т.ч. ПДВ (927,880 тис. куб. м);
- б/н від 31.03.2019 у березні 2019 на суму 5 672 635,50 грн., у т.ч. ПДВ (758,109 тис. куб. м);
- б/н від 30.04.2019 у квітні 2019 на суму 669 820,98 грн., у т.ч. ПДВ (89,517 тис. куб. м).
Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого природного газу у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлена вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 9 926 837,71 грн.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 5.1 Договору у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018).
Відтак, зобов'язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:
- за поставкою жовтня 2018- 25.11.2018 включно;
- за поставкою листопада 2018 - 25.12.2018 включно;
- за поставкою грудня 2018 - 25.01.2018 включно;
- за поставкою січня 2019 - 25.02.2019 включно;
- за поставкою лютого 2019 - 25.03.2019 включно,
- за поставкою березня 2019 - 25.04.2019 включно;
- за поставкою квітня 2019 - 25.05.2019 включно.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, на момент подання позову сума основного боргу відповідача за неналежне виконання Договору становила 9 926 837,71 грн.
Відповідач у своєму відзиві просить господарський суд позовну заяву Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення з огляду на наступне.
1. Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим, що розрахунки за поставлений природний газ, відповідно до Договору, проводяться шляхом здійснення перерахунків сум коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом виконання згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки від 18.06.2014 № 217.
Так, відповідно до п. 8 Порядку усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті постачальником і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.
З огляду на вищевикладене, рахунок із спеціальним режимом використання передбачає, що усі кошти, що сплачуються споживачами відповідача надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання та розподіляються уповноваженим банком (ПАТ Державний ощадний банк України) щодня до 12 години згідно з визначеними нормативами.
На думку відповідача, державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, який усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні із спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Тобто, відповідач може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами Договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання, при цьому самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляють на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно з затвердженими постановами НКРЕКП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача.
Крім того, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами факт прострочення відповідачем оплати за газ з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП за поставлений природний газ.
Позивач, у свою чергу, у відповіді на відзив, спростовує вищевикладені доводи відповідача, посилаючись на п. 5.3 Договору (у редакції Додаткової угод № 4 від 30.11.2018), в якому сторони передбачили, що оплата за природний газ повинна своєчасно та в повному обсязі здійснюватися Споживачем в будь-якому випадку. З поточного рахунку Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природній газ, поставлений постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку.
Тобто, позивач і відповідач узгодили Договорі обов'язок останнього за відсутності або несвоєчасного надходження грошових коштів через рахунок зі спеціальним режимом використання, сплачувати грошове зобов'язання перед позивачем в строки, передбачені Договором.
Позивач у своїй відповіді на відзив посилається висновки Верховного Суду з аналогічних справ.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднано палати Касаційного господарського суду у справі № 902/517/18 від 19.08.2020 зазначено, що: «Порядок № 217, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 18.06.2014 № 217 є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, що визначає правовідносини між уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які відкрито відповідно до цієї постанови, постачальником природного газу для цілей виробництва теплової енергії, теплогенеруючими і теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії, а саме передбачає обов'язковим відкриття теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання гарячої води, з подальшим інформуванням уповноваженим банком НКРЕКП про переліки спеціальних рахунків таких організацій для розрахунків із гарантованим постачальником природного газу (пункти 3, 4, 5, 6 Порядку № 217); визначає порядок внесення споживачами, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого постачання гарячої води, вартості спожитих послуг на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів, а також процедуру перерахування уповноваженим банком грошових коштів споживачів згідно з реєстром нормативів, затверджених НКРЕКП, у частині вартості природного газу на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками (пункти 8, 9, 14 Порядку № 217).
Отже, положеннями Порядку № 217 визначено алгоритм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій зі спеціальним режимом використання для проведення уповноваженим банком розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів з гарантованим постачальником природного газу як ресурсу для виробництва теплової енергії.
Разом з тим, Порядок №217 не стосується договірних зобов'язань гарантованого постачальника природного газу та теплопостачальної організації, як споживача, в частині порядку та строків розрахунків за договором постачання та не змінює строків розрахунків за поставку природного газу, які було погоджено сторонами у договорі.
Водночас, положення Порядку № 217 не обмежують теплопостачальні організації у можливості виконати свої договірні зобов'язання з оплати за отриманий природний газ за договорами постачання, укладеними з гарантованими постачальниками природного газу, шляхом перерахування на такий спеціальний рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності».
У постанові Верховного Суду у складі об'єднано палати Касаційного господарського суду у справі № 903/918/19 від 19.08.2020 викладена тотожна правова позиція, а саме зазначено: «постанова Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 «Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ» та постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516 (Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - Алгоритм) не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання. Так, укладаючи Договір сторони чітко у ньому передбачили, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця, тобто сторони прямо погодили, що обов'язок відповідача, за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання, сплачувати власними коштами, в строки, узгоджені у Договорі.
Приписи Постанови № 792 самі по собі не змінюють строків розрахунків за Договором, не позбавляють відповідача можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами Договору.
Крім цього, варто враховувати, що в Договорі сторони чітко передбачили, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця».
Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду у складі об'єднано палати Касаційного господарського суду у справах № 910/16072/16 від 21.02.2018, № 918/1395/15 від 17.04.2018.
Таким чином, господарський суд не приймає до уваги аргумент відповідача, викладену у відзиві, щодо неможливості погашення заборгованості за Договором, з причин того, що останній не може вплинути на проведення розрахунків перед позивачем, оскільки всі кошти, які потрапляють на рахунок із спеціальним режимом використання відповідача, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно з затвердженим постановами НКРЕКП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача.
Господарський суд погоджується з твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив.
Так, умовами Договору прямо передбачено, що за наявності заборгованості за попередні періоди відповідач не позбавлений можливості перераховувати кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Отже, Договором встановлена можливість відповідача сплачувати грошове зобов'язання за Договором власними коштами, в строки, угоджені у Договорі.
Господарський суд враховує позиції Верховного Суду щодо того, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 «Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ» та постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516, на які посилається в своїх обґрунтуваннях відповідач, не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання та не позбавляють відповідача можливості своєчасно здійснювати розрахунки за Договором.
2. Відповідач у своєму відзиві зазначає, що з метою реалізації Закону України «Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», 16.06.2017 Комунальне підприємство «Тепломережа» Вугледарської міської ради» внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (наказ Міністерства регіону від 16.06.2017 № 152, № особового запису в реєстрі 32).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 вищезгаданого Закону, реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Господарський суд зазначає, що положення про реструктуризацію кредиторської заборгованості, яке передбачено Законом України «Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» не застосовуються в цьому випадку до відповідача, оскільки природний газ за Договором споживався відповідачем з жовтня 2018 по квітень 2019, що підтверджується матеріалами справи.
3. У своєму відзиві відповідач визнає, що не виконав зобов'язання з оплати отриманого природного газу в повному обсязі відповідно до Договору. Але, відповідно до картки рахунку № НОМЕР_1 , яка додається до відзиву, станом на 25.03.2021 сума боргу за Договором складає 7 652 036,61 грн. і списання за Договором, згідно з постановою КМУ № 217 від 18.06.2014 року здійснюється щодня, тому заявлена позивачем сума боргу у розмірі 9 926 837,71, станом на 25.03.2021 не є актуальною.
На підтвердження вищевказаних обставин відповідачем надаються платіжні доручення за період з 01.02.2021 по 25.03.2021, відповідно здійснено погашення заборгованості за Договором у розмірі 2 274 801, 10 грн.
Позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що станом на 06.05.2021 сума боргу відповідача складає 6 543 018,74 грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем. Цей факт підтверджений представником позивача у судовому засіданні 01.07.2021.
Отже, сума заявленої в позові заборгованості за Договором у розмірі 9 926 837,71 грн. у зв'язку з частковим її погашенням відповідачем, яке підтверджується матеріалами справи, зменшилась та складає 6 543 018,74 грн. та не спростовується сторонами.
Відповідно до платіжних доручень, які надані відповідачем та містяться в матеріалах справи, з 01.02.2021 по 12.03.2021 відбулося часткове погашення відповідачем заборгованості за Договором на загальну суму 1 404 834,22 грн.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Як вбачається з поштового конверту та опису вкладення, а також з інформації, що міститься на офіційному сайті «Укрпошта», оформлення відправлення позовної заяви у відділенні поштового зв'язку датоване 12.03.2021.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду зобов'язання відповідача щодо оплати заборгованості за постачання природного газу вже були виконанні частково, а тому у позивача станом на час направлення позову до суду не було правових підстав для заявлення до стягнення суми боргу у розмірі у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Розмір погашення боргу за постачання природного газу, яке було здійснено відповідачем після звернення позивача до суду, складає 1 978 984,75 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 978 984,75 грн. за Договором у зв'язку з погашенням заборгованості відповідачем після звернення позивача до суду та як наслідок відсутністю предмету спору.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, а відповідач взяті на себе за Договором обов'язки щодо оплати вартості поставленого позивачем природного газу виконав не в повному обсязі, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, позовні вимоги Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення суми основного боргу є правомірними та підлягають частковому задоволенню у розмірі 6 543 018, 74 грн.
Ст. 129 ГПК України передбачено, що витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки оплати суми основного боргу за Договором у розмірі 1 978 984,75 грн. були здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, спір в цій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -
Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Тепломережа» Вугредарської міської ради» про стягнення 9 926 837,71 грн. основного боргу - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» Вугредарської міської ради» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 6 543 018, 74 грн. - основного боргу, витрати на оплату судового збору в сумі 127 830,08 грн.
Закрити провадження у справі № 905/473/21 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором постачання природного газу № 2584/18-ТЕ-6 від 09.08.2018 у розмірі 1 978 984,75 грн.
В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 404 834,22 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.07.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021.
Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).
Відповідач: Комунальне підприємство «Тепломережа» Вугредарської міської ради» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, 53, код ЄДРПОУ 40175733).
Суддя О.М. Сковородіна