61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
07.07.2021 Справа № 905/1007/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
при секретарі судового засідання Табачникові В.Г.
у справі за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул. Левченка, буд. 1, Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129)
про стягнення 9 386,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення додаткових зборів і плат у сумі 9 386,28 грн., з яких: 505,92 грн. - плата за користування вагонами; 8 880,36 грн. - збір за охорону вантажу.
Позов обґрунтований тим, що з вини вантажовласника відбулися обставини затримки вагонів, у зв'язку з чим позивачем складено акти загальної форми, а також сформовані відомості щодо плати за користування вагонами на загальну суму 505,92 грн. Крім того, позивачем нарахований на підставі ст. 46 Статуту залізниць України, збір за охорону вантажу в сумі 8 880,36 грн. В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією, однак останнім вимог, викладених у претензії, виконано не було.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що затримка вагонів, зазначених у позові, сталася внаслідок подання залізницею вагонів у кількості, яка значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатаційній роботі станції комбінату та безпеки руху та порушення з боку залізниці умов Договору № 1/28 від 28.02.2017 в частині недотримання технологій обслуговування під'їзної колії відповідача. Також, посилаючись на ст. 46 Статуту залізниць України, відповідач наголошує, що звільнення станції Маріуполь-Сортувальна було здійснено своєчасно в період безоплатного зберігання - протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 23.06.2021 о 12:30 год.
Ухвалою господарського суду від 23.06.2021, враховуючи необхідність надання представнику позивача додаткового часу для подання відповіді на відзив, судове засідання відкладено на 07.07.2021 о 12:00 год.
30.06.2021 через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 151 від 29.06.2021, відповідно до якої з викладеними у відзиві запереченнями відповідача не погоджується, оскільки вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів та умовам укладеного між сторонами Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 1/28 від 28.02.2017. Позивач зазначає, що затримка спірних вагонів відбулася через не забирання власником колії вагонів з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій.
05.07.2021 через канцелярію господарського суду надійшли заперечення відповідача № 09/131 від 30.06.2021, в яких Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» просить господарський суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, спростовуючи доводи позивача, викладені у відповіді на відзив № 151 від 29.06.2021.
У судове засідання 07.07.2021 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Положеннями ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, господарський суд встановив наступне.
28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Власник колії, відповідач) укладений договір (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019) № 1/28 (далі - Договір) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018).
Строк дії договору про експлуатацію колії - до 31.12.2020 включно (п. 19 Договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019).
Заявою від 30.06.2020 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» приєдналося до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 00191129/2020-0001.
Відповідно до п. 1 Договору (у редакції Додаткової угоди від 17.07.2018), згідно зі Статутом залізниць України, правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору, експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, до станції Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою № 4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою № 18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою № 103 залізниці до колії № 30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою № 2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п. 5 Договору).
У п. 3 Договору зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь - Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
Відповідно до п. 5 Договору (в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018), придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15.
Згідно з абз. 2 п. 6 Договору (в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018) вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
За умовами п. 14 Договору Власник колії сплачує Залізниці плату, зокрема, за:
б) користування вагонами (контейнерами), згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва № 1;
в) інші збори і плати згідно з Статутом залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва № 1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.
Згідно з п. 15 Договору (в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018), при переданні на під'їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника Залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф. ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.
Господарський суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (ст. 908 ЦК України). Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 ЦК України).
Положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, п. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно зі ст. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у, тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Положеннями ст. 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання - замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
26.10.2020 о 21 год. 00 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції формування - Волноваха Донецької залізниці прибув потяг № 2107 (зі станції формування - Волноваха, де було сформовано натурний лист поїзда, вагони були відправлені до станції призначення у поїзді № 3001; на шляху прямування номер поїзду було змінено і на станцію призначення - Маріуполь-Сортувальний вагони прибули у складі поїзду під № 2107, що підтверджується календарним штемпелем станції призначення Маріуполь-Сортувальний із вказівкою номеру поїзда № 2107) у складі якого знаходилось 52 вагони.
6 вагонів - отримувач на місцях загального користування, 1 вагон - отримувач контрагент відповідача.
Факт подачі позивачем спірних вагонів потягу № 2107 на 4 колію станції Маріуполь-Сортувальний та прийняття їх відповідачем не заперечується і підтверджений пам'ятками форми ГУ-45 № 3277 та № 3278 про подавання вагонів, відповідно до яких передача 45 вагонів відбулась без зауважень щодо їх технічного стану.
Згідно з вищевказаними пам'ятками час передачі 44 спірних вагонів Залізницею та їх прийняття відповідачем - 26.10.2020 о 23 год.18 хв.; 1 спірного критого вагону - 27.10.2020 о 00 год.01 хв.
Враховуючи умови п. 6 Договору (редакції Додаткової угоди від 17.07.2018) відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Оскільки згідно з пам'ятками про подавання вагонів № 3277 та № 3278 приймально-здавальні операції були здійснені 26.10.2020 о 23 год. 18 хв. та 27.10.2020 о 00 год. 01 хв., то комбінат повинен був забрати спірні вагони не пізніше 27.10.2020 о 03 год. 18 хв. та о 04 год. 01 хв. відповідно.
Згідно з Актом про затримку вагонів форми ГУ-23 № 1-142 від 27.10.2020, який фіксує факт простою, потяг у кількості 46 вагонів прибраний з 4 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний частинами: 5 вагонів 27.10.2020 об 11 год. 30 хв., 41 вагон - 27.10.2020 о 16 год. 15 хв.
У зв'язку з викладеними обставинами, відповідно до розрахунку суми платежеві, який надається позивачем, відповідачу була нарахована плату за користування 45 власними вагонами, а саме за:
- 8 год. 12 хв. - користування 5 власними вагонами;
- 13 год. 00 хв. - користування 15 власними вагонами;
- 12 год. 00 хв. - користування 1 власним вагоном.
Плата за користування 24 вагонами власності філії ЦТЛ «АТ «Укрзалізниця» буде нарахована по закінченню відповідальності одержувача.
Збір за охорону вантажу нарахована позивачем відповідно до накопичувальна картка № 17111314 від 17.11.2020.
Позивачем пред'явлені Відомість № 17119246р плати за користування вагонами та накопичувальна картка № 17111314 від 17.11.2020 для підписання і оплати. Представник відповідача відомість і накопичувальну картку підписав із зауваженнями щодо відхилення вказаних нарахувань через їх розгляд у претензійному порядку.
31.12.2020 позивач звернувся з Претензією №-М Дон Філія-2007/5224 від до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з вимогою сплатити грошові кошти в сумі 9 386,28 грн., що складаються з плати за користування вагонами та плати охорону вантажу.
У Відповіді на претензію № 94/81 від 25.01.2021 відповідач наголошує на тому, що додаткові збори, нараховані позивачем, є безпідставно нарахованими та відхиляє їх.
У зв'язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за охорону вантажу. Підставою виникнення спору між сторонами стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Щодо вимог про стягнення плати за користування вагонами господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п. 119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, Залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які стались з вини Залізниці.
При розгляді господарським судом спору про стягнення Залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, де пп. 3, 6, 8-10, 12 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 864/5085 від 24.11.2000).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 165/3458 від 15.03.1999).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 165/3458 від 15.03.1999).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 165/3458 від 15.03.1999).
Згідно з абз. 2 п. 64 Статуту залізниць для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абзаци 1, 4 пункту 71 Статуту залізниць).
Перевіривши визначені залізницею вихідні дані, судом встановлено, що позивачем, в акті загальної форми № 6-613 правильно визначений час початку простою, відповідно до п. 6 Договору вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Відповідно загальний час простою також визначений правильно.
Внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.ст. 119-126 Статуту), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458.
Плата за користування вагонами нараховується згідно п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва № 1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», п. 1.5 (таблиця № 1) з урахуванням діючого коефіцієнта.
Застосований позивачем коефіцієнт зазначений в наказі Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 № 317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 № 205) «Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.04 2009 за № 341/16357.
Відповідно до положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03 2009 № 317 встановлені, зокрема, наступні ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника:
- за 8 годин - 8, 4 грн. у разі виконання однієї вантажної операції;
- за 13 годин - 14, 9 грн. у разі виконання однієї вантажної операції;
- за 12 годин - 13,6 грн. у разі виконання однієї вантажної операції.
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50 % від зазначених вище ставок.
Відповідно до доданого до позову розрахунку сум належних залізниці платежів, позивачем нарахована та заявлена до стягнення загальна грошова сума у розмірі 505,92 грн.(76,20 грн.+405,00 грн.+24,72 грн.) з ПДВ за користування спірними власними вагонами, які були забрані відповідачем частинами у різний час, наступним чином.
Плата за користування 5 власними вагонами.
- 8,4 грн. (ставка плати за користування) х 3,023 (коефіцієнт відповідно до збірника тарифів) = 25,3932 х 50% (для власних вагонів) = 12,70 грн. х 5 (кількість вагонів) = 63.50 грн., з урахуванням ПДВ - 76, 20 грн.
Плата за користування 15 власними вагонами.
- 14,9 грн. (ставка плати за користування) х 3,023 (коефіцієнт відповідно до збірника тарифів) = 45,0427 х 50% (для власних вагонів) = 22,50 грн. х 15 (кількість вагонів) = 337,50 грн., з урахуванням ПДВ - 405,00 грн.
Плата за користування 1 власним вагоном.
- 13, 6 грн. (ставка плати за користування) х 3,023 (коефіцієнт відповідно до збірника тарифів) = 41,1128 х 50% (для власних вагонів) = 20,50 грн. х 1 (кількість вагонів) = 20,60 грн., з урахуванням ПДВ - 24,72 грн.
Господарським судом перевірена і встановлена правильність вищезазначених розрахунків.
Аргументи відповідача щодо того, що затримка вагонів на станції призначення сталася з причин незалежних від відповідача в зв'язку з: 1) порушенням позивачем вимог щодо розташування вагонів та 2) перевищенням середньодобового вагонообігу по станції Маріуполь-Сортувальний, що призвело до ускладнення експлуатаційної роботи та безпеки руху не приймаються господарським судом з огляду на наступне.
1) Щодо порушенням позивачем вимог в частині технологій обслуговування під'їзної колії ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Відповідач у своєму відзиві наголошує, що згідно з п. 3.1 ЄТП роботи під'їзної колії ПрАТ «ММК ім. Ілліча» вагони вантажного двору повинні знаходитись в голові або у хвості потягу. Але, в порушення зазначених вимог, шість вагонів для вантажного двору станції Маріуполь-Сортувальний знаходились у середині потягу (№№ 12,15,16,17,18,19), що значно ускладнило експлуатаційну роботу на станції примикання комбінату.
Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів підтвердження вищевказаних обставин.
Тому господарський суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ГПК України, не доведено факту ускладнення експлуатаційних робіт внаслідок порушення Залізницею технологічного обслуговування під'їзної колії ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між таким порушенням та затримкою спірних вагонів на станції призначення.
2) Щодо перевищення середньодобової норми прибуття вагонів по станції Маріуполь-Сортувальний, що призвело до ускладнення експлуатаційної роботи під'їзної колії та безпеки руху.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на п. 16 Правил користування вагонами, в якому визначено перелік обставин, за наявності яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Відповідачем до господарського суду надані відомості про прибуття у жовтні 2020 вагонів на під'їзду колію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з Внутрішньої Диспетчерської Системи комбінату, аналіз інтервалів при прийнятті потягів у жовтні 2020 по станціям Сартана-2 та Рудна які, на думку відповідача, підтверджують факт збільшення середньодобової норми прибуття вагонів по станції Маріуполь-Сортувальне.
Вищевказані документи не є належними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки підтверджують лише факт прибуття вагонів на під'їзду колію комбінату у кількості, яка перевищує середньодобову норму прибуття вагонів по станції Маріуполь-Сотувальна. У той же час, до предмету доказування належить доведення відповідачем того факту, що перевищення середньодобової норми прибуття вагонів сталося саме з вини Залізниці, що потягнуло за собою ускладнення експлуатаційної роботи та безпеки руху.
Тобто, відповідачем не спростована належними та допустимими доказами відсутність його вини у затримці вагонів на станції призначення, що призвело до нарахування Залізницею додаткових зборів та платежів.
Натомість, позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що питання обсягів та кількості відправлення вантажів, що надходять на адресу одержувача, вирішуються між одержувачем та його контрагентами під час здійснення господарської діяльності та виконанні укладених договорів без участі Залізниці, яка не може і не повинна впливати на кількість, обсяг, періодичність направлення вантажів на адресу. Залізниця зобов'язана доставити прийнятий до перевезення вантажу у встановлений строк та видати його одержувачу.
Господарським судом досліджений договір № 1/28 від 28.02.2017 (з урахуванням додаткових угод) та встановлено, що він не містить умов максимальної переробної спроможності фронтів навантаження (вивантаження) та будь-яких обмежень щодо мінімальної або максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію відповідача.
Тобто, ні умови укладених між сторонами договорів, ні акт обстеження не встановлюють будь-яких обмежень щодо максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію відповідача.
З наданих відповідачем документів вбачається погодження лише середньодобової кількості вагонів, які передаються на під'їзну колію відповідача.
Відтак, посилання відповідача на п. 16 Правил користування вагонами є необґрунтованим, оскільки затримка спірних вагонів відбулася саме через не забирання власником колії вагонів з передавальних колій станція Маріуполь.
Суд також зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що час простою вагонів був викликаний необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і їх доставка на під'їзну колію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» загрожувала безпеці руху.
3) Зазначені у відзиві на позовну заяву посилання відповідача на те, що облік часу користування вагонами має здійснюватися з урахуванням безоплатного терміну зберігання згідно з положеннями ст. 46 Статуту залізниці України господарський суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 46 Статуту вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-2З. В матеріалах справи наявні: пам'ятки про подавання вагонів № 3277 та № 3278, згідно з якими вагони були передані Залізницею і прийняті відповідачем, Акт про затримку вагонів № 1-142 та Акт загальної форми № 6 -615.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Згідно з пп. 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 6 договору № 1/28, вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій. Отже, нарахування плати за користування вагонами здійснено на підставі пам'яток про подавання вагонів № 3277 та № 3278 та з урахуванням 4 годин, необхідних для вивезення прийнятого відповідачем вантажу з передавальної колії власним локомотивом
Відповідач у відзиві та запереченнях наголошує, що вантаж який знаходиться на коліях загального користування у безоплатному зберіганні не може вважатися затриманим та звертає увагу на те, що «в жодному нормативному документі не вказано з якого часу вагони вважаються затриманими. Через таку прогалину в законодавстві, позивач помилково вважає, що час затримки вагонів починається після зарахування цих вагонів в платне користування вантажовласника».
Господарський суд зазначає, що відповідно до вищевказаних норм, час користування вагонами обчислюється саме з моменту передачі їх вантажовласнику, факт чого фіксується у пам'ятках про подавання вагонів № 3277 та № 3278, Акті про затримку вагонів № 1-14 2 та Акті загальної форми № 6-615.
У п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
За своєю правовою природою плата за користування вагонами та плата за зберігання вантажу є різними видами зборів і плат, які стягується Залізницею з вантажоодержувача. Норми, які застосовуються для обрахування плати за зберігання вантажу, у тому числі положення щодо його добового безоплатного зберігання (ст. 46 Статуту), не застосовуються до обрахування плати за користування вагонами. Тобто, при здійсненні розрахунку плати за користування вагонами, час безоплатного зберігання вантажу протягом 24-годин не враховуються. Натомість, облік часу користування та нарахування плати за користування вагонами здійснюється на підставі Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-2З.
Жадних доказів, які б підтверджували, що вагони були вивантажені та передані після прибуття на станцію, відповідачем не надано. Навпроти, останній вказує, що вчасне повернення не відбулося через завантаженість колії.
Щодо вимог про стягнення плати за охорону вантажу господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до вимог п. 31.5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.
Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 6 до 10 включно встановлений у розмірі 18,00 грн. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно з п. 2 Наказу Міністерства оборони України від 20.01.1997 № 18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» вантажі, зазначені в Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, перевозяться в супроводі та під охороною відомчої воєнізованої охорони ПАТ «Укрзалізниця» або в супроводі провідників відправника.
Матеріалами справи не спростовано, що вантаж, адресований ПрАТ «ММК ім. Ілліча», який знаходився у 8 спірних вагонах, на які позивач нарахував збір за охорону вантажу, включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» № 18 від 20.01.1997, зареєстрованого в Мін'юсті України № 36/1840 від 20.02.1997, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 363 від 27.06.2012, зареєстрованого в Мін'юсті України № 1171/21483 від 12.07.2012, за кодами тарифної групи 214, зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом» № 106 від 22.02.1994.
За затримку вантажу, який охороняється з причин, не залежних від залізниці, відповідачу нарахований тариф за охорону вантажу: 18,00 грн. (встановлений тариф) х 12 вагонів х 17 год. 00 хв. х 3,023 (відповідно до збірника тарифів) = 7 400,30 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ - 8 880, 36 грн.
Перевіривши розрахунок позивача в цій частині вимог, господарським судом встановлено, що він є арифметично правильним, а тому задовольняє вимогу в цій частині у заявленому розмірі 8 880, 36 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерне товариство «Українська залізниця в особі в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про: 1) стягнення плати за користування вагонами в сумі 505, 92 грн. - задовольнити повністю; 2) стягнення збору за охорону вантажу в сумі 8 880,36 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами в сумі 505,92 грн., збір за охорону вантажу в сумі 8 880,36 грн. та судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( 84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216);
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129)
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя О.М. Сковородіна