61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
13.07.2021 Справа №905/829/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, код ЄДРПОУ 40150216,
до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, код ЄДРПОУ 00191129,
про стягнення 192 815,06 грн., -
Без виклику сторін
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №2022/493 від 09.04.2021 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення додаткових зборів і плати в сумі 192 815,06 грн., у тому числі:
- 53 494,56 грн. - плата за користування вагонами (без урахування вагонів ЦТЛ);
- 125 390,52 грн. - збір за зберігання вантажу,
- 13 929,98 грн. - плата за охорону вантажу,
на підставі положень Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, Закону України «Про залізничний транспорт», Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на затримку відповідачем вагонів з вини відповідача на коліях ст.Маріуполь-Сортувальний у кількості 53 вагони з 19.30год 17.01.2021 по 23:25год. 20.01.2021 та 1 вагону з 20:15год. 17.01.2021 по 23:25год. 20.01.2021, у зв'язку з чим виникли підстави для нарахування додаткових зборів і плат, а саме плати за користування вагонами (без урахування вагонів ЦТЛ), збору за зберігання вантажу та плати за охорону вантажу.
На підтвердження викладених обставин позивач надав розрахунок позовних вимог, натурний лист потягу №3317, пам'ятки про подавання вагонів №166 від 17.01.2021 та №168 від 17.01.2021, акт загальної форми №1-09 від 21.01.2021, акт про затримку вагонів №6-52 від 21.01.2021, відомість №24019030р плати за користування вагонами, накопичувальну картку зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №22010070 від 22.01.2021 та у копіях: заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №00191129/2020-0001 від 30.06.2020, повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-00191129/2020-0001 від 30.06.2020, договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» №1/28 від 28.02.2017 разом із додатковими угодами від 17.07.2018, 19.11.2019 та 29.10.2020 до нього, претензію регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №М Дон Філія-2007/778 від 23.02.2021 на ім'я генерального директора Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», відповідь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» №94/252 від 12.03.2021 на претензію на ім'я регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.11.2018 щодо Акціонерного товариства «Українська залізниця», витяг №Ц-46/513-2020 від 22.09.2020 з протоколу №Ц-45/77 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 17.09.2020., першу, другу, дванадцяту, тринадцяту, чотирнадцяту та двадцять четверту сторінки положення про регіональну філію «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та документи на підтвердження повноважень представників позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.46, 62, 119, 125 Статуту залізниць України, п.8 ч.1 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, та положеннями Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999.
03.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив №09/114 від 31.05.2021 (направлено засобами поштового зв'язку 01.06.2021, згідно відомостей, що містяться на поштовому конверті), за змістом якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що між залізницею і власником колії у Акті обстеження умов роботи на під'їзній колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і станцій примикання Маріуполь - Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16-17 травня 2018 визначена середньодобова кількість вагонів, яка передається на під'їзну колію відповідача, та яка становить 689 вагонів, а для станції Маріуполь - Сортувальний - 219 вагонів. 17.01.2021 на під'їзну колію комбінату прибуло 811 вагонів, із яких на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 275 вагонів, що перевищило середньодобове прибуття вагонів по станції Маріуполь-Сортувальний. Тобто, в добу 31.10.2020 на ст.Маріуполь-Сортувальний залізницею завезена кількість вагонів, яка перевищила місткість під'їзної колії відповідача визначену між сторонами. Зазначив, що до складу потягу №3317 входило 19 вагонів, які прибули за досильними накладними, із яких 10 СМГС прибули по досильним накладним, тому, згідно з р.8 Правил перевезення вантажу, для підтвердження факту прибутті по досильним накладним знадобився додатковий час для оформлення належної документації, у тому числі, митного оформлення накладних СМГС. Звернуто увагу на ст.121 Статуту залізниць України. Вказано, що посилання позивача на ст.119 Статуту в частині затримку потягу на підходах до станції призначення є недоречним, оскільки потяг знаходився на станції Маріуполь-Сортувальний, яка є станцією призначення згідно з перевізними документами. Щодо стягнення збору за зберігання вантажу відповідач заперечив вказавши, що позивач виконує розрахунок такого збору всупереч ст.46 Статуту залізниць України та п.8 р.7 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, а саме термін доби, протягом якої вантажі зберігаються безкоштовно, обчислюється з 24-ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача, в результаті чого термін зберігання вантажу у потягу №3317 завищено позивачем на добу, а відтак збір за зберігання вантажу у розмірі 41796,84грн. відхиляється як неправомірно нарахований, у зв'язку з чим надає контр розрахунок позовних вимог.
На підтвердження викладених обставин до відзиву додано копії: першої сторінки ухвали Господарського суду Донецької області від 14.05.2021, відомості про прибуття вагонів на під'їзну колію Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з внутрішньої диспетчерської системи комбінату за січень 2021 року, аналіз інтервалів при прийманні потягів на під'їзному шляху ПрАТ «ММК ім.Ілліча» по ст.Сартана 2 та по ст.Рудна за січень 2021 року та акт обстеження умов роботи на під'їзній колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і станцій примикання Маріуполь - Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16-17 травня 2018.
04.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду отримано другий екземпляр відзиву №09/114 від 31.05.2021, який надійшов до суду 03.06.2021, до якого додано докази його направлення на адресу регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
16.06.2021 від представників позивача через канцелярію Господарського суду Донецької області надійшла відповідь №2022/1162 від 09.06.2021 на відзив.
22.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду отримано заперечення №09/114 від 16.06.2021, у яких із вимогами позивача не погоджується, зауважує на ст.46 Статуту залізниць України, вважає помилковим відлік початку затримки вагонів після їх зарахування в платне користування вантажовласнику, оскільки вказаною статтею передбачено безкоштовне знаходження вантажу на станції призначення протягом доби; говорить про обґрунтування позивачем своїх заперечень на підставі недіючої редакції п.16 Правил користування вагонами, посилається на ст.121 Статуту залізниць України; наполягає на тому, що у будь-якому випадку, згідно ст.46 Статуту залізниць України, початком терміну безкоштовного зберігання є 24-а година дати вивантаження засобами залізниці або подачі під вивантаження; вказує, що фактично вагони знаходились на коліях станції призначення, обчислює термін безоплатного зберігання з 24-ї години дати подавання вагонів під вивантаження засобами одержувача, а саме з 24-ї години 17.01.2021 до 24-ї години 18.01.2021; підкреслює, що несвоєчасне звільнення колії станції призначення сталось виключно з причин, що залежали від залізниці; зазначає що сума позову повинна бути зменшена в частині нарахування суми збору за зберігання в розмірі 41796,84грн. з податком на додану вартість як безпідставно нараховану.
До заперечень відповідача додав копії першої сторінки відповіді №2022/1162 від 09.06.2021 на відзив, докази на підтвердження повноважень представника та направлення заперечень на адресу регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/829/21 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 14.05.2021 прийнято позовну заяву №2022/493 від 09.04.2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/829/21; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 11.06.2021; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 01.06.2021, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; роз'яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідь №2022/1162 від 09.06.2021 на відзив підписано представниками Акціонерного товариства «Українська залізниця» із дотриманням правила двох підписів Р.В. Чаруковським та Д.М. Лисаченко та направлено засобами поштового зв'язку 15.06.2021 згідно відомостей, що містяться на поштовому конверті.
У підтвердження повноважень начальника відділу претензійного-позовної роботи та представництва в судах юридичної служби регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Чаруковського Р.В. до матеріалів справи надано копію довіреності Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 27.11.2020, яка посвідчена приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігун В.В., зареєстровано в реєстрі за №5792, зі строком дії до 21.05.2021 включно.
У підтвердження повноважень провідного юрисконсульта відділу претензійного-позовної роботи та представництва в судах юридичної служби регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Лисаченка Д.М. до матеріалів справи надано копію довіреності Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 27.11.2020, яка посвідчена приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігун В.В., зареєстровано в реєстрі за №5806, зі строком дії до 21.05.2021 включно.
Так, станом на дату підписання відповіді №2022/1162 від 09.06.2021 на відзив, строк дії довіреностей у підтвердження повноважень представників Акціонерного товариства «Українська залізниця» Чаруковського Р.М. та Лисаченка Д.М. є таким, що сплинув.
Інших документів у підтвердження повноважень вказаних осіб до матеріалів справи не надано.
З огляду на таке, відповідь №2022/1162 від 09.06.2021 на відзив, підписану представниками Акціонерного товариства «Українська залізниця» без належного підтвердження повноваження останніх на момент її підписання, залишено судом без розгляду, як і додані до неї документи.
Відзив відповідача №09/114 від 31.05.2021 та заперечення №09/114 від 16.06.2021 разом із доданими до них документами судом прийнято і враховано під час розгляду справи по суті.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 17.07.2018, від 19.11.2019) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018).
Строк дії договору до 31.12.2020 включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019).
Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці:
- до колії насуву на непарну гірку власника колії - через стрілку №4 залізниці;
- до колії розпуску на парну гірку залізниці через стрілку №18 залізниці;
- до колії №30 залізниці через стрілку №103 залізниці;
- до парної горловини парка прибуття залізниці через стрілку №2 залізниці.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Межею під'їзної колії по станції Маріуполь-Сортувальний є:
- по колії насуву на непарну гірку - горочний світлофор Нг, який знаходиться у створі стику рамної рейки стрілки примикання №4;
- по колії розпуску на парну гірку - горочний світлофор Чг, який встановлено на відстані 126 м. відносно рамної рейки стрілки примикання №18;
- по колії №30 парного сортувально - відправочного парку ст.Маріуполь - Сортувальний - граничний стовпчик стрікли №103;
- по колії №31 непарного сортувально - відправочного парку ст.Сартана-ІІ власника колії - маневровий світлофор М2, який знаходиться в створі стика рамної рейки стрілки примикання №2.
У п.2 договору передбачено, що розгорнута довжина під'їзної колії складає 441775 метрів.
Пунктом 3 договору №1/28 визначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
За визначенням п.4 договору подача вагонів на під'їзну колію і зарахування їх в користування власнику колії здійснюється після виконання передавальних операції з певними інтервалами.
Пунктом 5 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) визначено номери колій непарного парку приймання по станції Маріуполь - Сортувальний на які подається вагони для під'їзної колії локомотивом залізниці.
У відповідності до п.6 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється:
- в маршрутах з доменним коксом окатишами залізорудними, порожніми хоперами під
навантаження - в кількості, що прибули;
- в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь - Сортувальний - не більше 228
осей (57 вагонів).
Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Пунктами 7 та 8 договору передбачено інтервали повернення вагонів та порядок здійснення.
Як слідує з п.10 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018), на під'їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
Згідно з п.14 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. «б»);
- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. «в»).
Збори і плати вносяться залізниці згідно з чинним законодавством.
У п.п.16.3, 16.4 договору передбачено, що зарахування вагонів в користування власнику колії і виключення їх із користування провадиться по пам'яткам про подачу/забирання вагонів (контейнерів) з підписами представників залізниці і власника колії.
Термін виконання передавальних операції з урахуванням визначення придатності вагонів для виконання подвійних операцій встановлюється 1,5 хвилини на вагон та обліковується з моменту вручення власнику колії паперових перевізних документів або надання електронних документів на прибулі вагони поїзду.
30.06.2020 Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) направило Акціонерному товариству «Українська залізниця» (перевізник) заяву №00191129/2020-0001 від 30.06.2020 про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
30.06.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» повідомлення №40-00191129/2020-0001 від 30.06.2020 про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яким засвідчив прийняття від відповідача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, повідомив про присвоєння відповідачу кодів відправника/одержувача 3134 та платника 8119897 з відкриттям особового рахунку 8119897.
Згідно з цим повідомленням код платника 3134 використовується для ідентифікації договірних відносин між замовником та перевізником як номер Договору.
За даними натурного листа потягу (ф.ДУ-1) 17.01.2021 о 13:15год. на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції формування (відправлення) Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3317. У складі потягу знаходилось 54 вагони.
Пам'ятками про подавання вагонів №166 та №168 підтверджується подача на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці 54 вагонів потягу №3317 на під'їзну колію з зазначенням її коду та найменування: 3134 ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», код і найменування вантажовласника визначено як: 3134 ПрАТ «ММК ім.Ілліча», ЄДРПОУ 00191129.
Згідно пам'ятки №166 місце подавання 53 вагонів потягу №3317 (04)4 17.01.21 13:15год., час передачі вагонів при подаванні - 17.01.2021 о 15:30год.
За відомостями, що містить пам'ятка №168, місце подавання 1 вагону потягу №3317 (04)4 17.01.21 13:15год., час передачі вагонів при подаванні - 17.01.2021 о 16:15год.
Пам'ятки підписано представниками позивача та відповідача без зауважень.
Обставини, зафіксовані у пам'ятках, відповідачем не заперечуються.
21.01.2021 позивачем у присутності представників вантажоодержувача складено акт про затримку вагонів №1-09 (ф. ГУ-23а), у якому зазначено наступне: 17.01.2021 прибув поїзд №3317 о 13:15год. на 5-у колію парка прибуття. Віднесення на відповідальність вантажоодержувача згідно договору 1/28 53 вагонів на 15:30год., 1 вагон на 16:15год. 17.01.2021. У кількості 54 вагонів були прибрані з 5-ої колії з парка прибуття ст.Маріуполь-Сортувальний 20.01.2021 в 23:25год. Залізницею зазначено, що вагони простоювали з вини вантажоодержувача.
Означений акт представником вантажоодержувача підписано із зауваженням такого змісту: «Провини одержувача у зазначених обставинах немає».
Згідно акта ф. ГУ-23а №1-09 від 21.01.2021 на 5-ій колії ст.Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці з вини вантажоотримувача ПрАТ ММК ім.Ілліча простоював поїзд №3317 в кількості 54 вагони. Вагони з 5-ї колії ст..Маріуполь-Сортувальний забирались локомотивом вантажовласником колії 23год. 25хв. 20.01.2021; термін затримки склав: 53 вагони (11 ЦТЛ, 42вл.) з 19год. 30хв. 17.01.2021 по 23год. 25хв. 20.01.2021; 1 вагон (ЦТЛ) з 20год. 15хв. 17.01.2021 по 23год. 25хв. 20.01.2021. За затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування: 75год. 55хв. (42 власних вагони) - 44578грн. 80коп., плата за користування 12 вагонів власності філії ЦТЛ буде нарахована по закінченню відповідальності вантажоотримувача, збір за зберігання вантажів (2879т., 3 доби) - 104438грн. 60коп., збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (1 вагон, 3 доби) - 53грн. 50коп. Термін затримки стрілка склав - з 15год. 30хв. 17.01.2021 по 23год. 25.хв. - 79год. 55хв. = 80год. За затримку вантажу в вагонах (63870984, 65232712), що охороняється, нараховано тариф за охорону: 80 годин = 11608грн. 32коп. Загальна сума - 160679грн. 22коп. (ПДВ 32135грн. 84коп.) 192315грн. 06коп.
Щодо наведених обставин позивачем у присутності комерційних агентів станції Маріуполь-Сортувальний Примак О.А. та Єреміної Т.Г. складено акт загальної форми (ф. ГУ-23) №6-52 від 21.01.2021.
Дійсність даного акта відповідачем не заперечується.
За час простою залізницею Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код платника 8213334) нарахована плата за користування 42 власними вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №24019030р у розмірі 44578.80грн. без ПДВ (53494.56грн. з ПДВ), а також нарахований збір за зберігання вантажів у вагонах (загальна вага 2879т., 3 доби) в сумі 104438,60грн. без ПДВ та збір за зберігання вантажів власного (орендованого) рухомого складу (1од., 3 доби) в сумі 53,50грн. без ПДВ (разом 125390,52грн. з ПДВ), а також плату за охорону вантажу (2 ваг., 80год.) у сумі 11608,32грн. без ПДВ (13929,98грн. з ПДВ) що внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №22010070 від 22.01.2021.
Відповідач нараховані суми не визнав, про що зазначив у відомості плати за користування вагонами №24019030р та накопичувальній картці №22010070 від 22.01.2021 із зауваженням, що суми 44578,80грн. та 116100,42грн. відхиляються, будуть розглянуті у претензійному порядку. Причини відхилення не зазначено.
Претензією №М Дон Філія-2007/778 від 23.02.2021 залізниця звернулась до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з вимогою сплатити кошти в сумі 192815,06грн., що є платою за користування 42 власних вагонів, збором за зберігання вантажу 53 вагонів, збором за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях на коліях станції 1 власного вагону та платою за охорону вантажу у разі затримки не з вини залізниці 2 вагонів.
Згідно відповіді №94/252 від 12.03.2021 на претензію, вимогу про сплату коштів у сумі 192815,06грн. (з ПДВ) відповідачем відхилено як безпідставно нараховані з підстав, аналогічним викладеним у представленому суду відзиві, при цьому визнаються у розмірі 115 669,65грн. (з ПДВ).
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч.5 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, п.8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Статтею 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №165/3458 15.03.1999, п.п.3, 4, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №567/6855 08.07.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у тому числі у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Отже, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження або інші операції - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Таким чином, необхідно перевіряти дотримання залізницею порядку оформлення затримки вагонів, які мають статус вантажу на станціях призначення та на підходах до неї, а саме: наявність і правильність складання пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 та актів про затримку вагонів форми ГУ 23-а, наявність актів загальної форми ГУ-23 про час закінчення затримки.
Відповідно до п.1.1 Інструкції зі складання натурного листа потягу, затвердженої на тридцять четвертому засіданні Ради по залізничному транспорту 12.02.2003, натурний лист вантажного потягу форми ДУ-1 - основний технологічний документ, що використовується для організації процесу обробки вагонопотоків на станціях залізниць. Він є першоджерелом для обліку наявності вагонів на залізничних станціях, переходу поїздів, вагонів і контейнерів з однієї залізниці або дирекції залізничних перевезень на інші, створення вагонної моделі, а також заповнення відповідних розділів маршруту машиніста про масу, склад і умовну довжину потягу. Натурний лист потягу призначений також для передачі інформації про прибуття та відправлення поїздів, про підхід поїздів і вантажів з метою оперативного планування поїзної і вантажної роботи на станціях і ділянках, для розшуку вагонів.
Відповідно до ст.42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.
Статтею 71 вказаного Статуту унормовано, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; подача і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст.46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №866/5087 24.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до ст.62 Статуту залізниць України, положення якої кореспондується з п.1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №864/5085 24.11.2000, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не встановлено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг (п.2.1 Правил).
Для зарахування платежів та обліку виручки залізниць від перевезень вантажів в установах банку, які обслуговують розрахункові підрозділи, відкриваються поточні рахунки зі спеціальним режимом використання (далі - розподільчі рахунки) (п.2.2 Правил).
Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору), згідно з яким залізниця відкриває рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника(п.2.3 Правил)
Після присвоєння коду розрахунковий підрозділ видає платнику довідку, у якій вказуються найменування платника і номер присвоєного коду. У всіх перевідних документах, накопичувальних картках, відомостях плати за користування вагонами та контейнерами, відомостях плати за подання, забирання та маневрову роботу проставляється код платника (п.2.4 Правил).
Відповідно до абз.3 п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №864/5085 24.11.200, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України та пов'язані з ним послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту України №317 від 26.03.2009 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №340/16356 15.04.2009 встановлює ставки плати за користування вантажними вагонами, розміри зборів за зберігання вантажів та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях та тарифи плати за охорону вантажів. Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
За час простою залізницею Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код платника 8213334) нарахована плата за користування 42 власними вагонами у розмірі 44578,80грн. без ПДВ (53494,56грн. з ПДВ), а також нараховано збір за зберігання вантажів у вагонах (загальна вага 2879т., 3 доби) в сумі 104438,60грн. без ПДВ та збір за зберігання вантажів власного (орендованого) рухомого складу (1од., 3 доби) в сумі 53,50грн. без ПДВ (разом 125390,52грн. з ПДВ), а також плату за охорону вантажу (2 ваг., 80год.) у сумі 11608,32грн. без ПДВ (13929,98грн. з ПДВ).
Матеріали справи містять пам'ятки №166 та №168 про подавання вагонів, акт загальної форми №6-52 від 21.01.2021 (ф. ГУ-23) та акт про затримку вагонів №1-09 від 21.01.2021 (ф. ГУ-23а).
Заперечень щодо правильності їх складання відповідачем не висловлено.
Доказів, що спростовують дійсність перелічених документів суду не представлено, з матеріалів справи не слідує.
Як убачається з представлених документів, спірні вагони, щодо яких нараховано заявлені до стягнення платежі, рахуються зі складу вагонів, що відображені у пам'ятках про подавання вагонів №166 (53 вагони) та №168 (1 вагон).
Доказів неповідомлення відповідача про прибуття вантажу або повідомлення пізніше ніж час, зазначений у вказаних пам'ятках матеріали справи не містять.
Як встановлено, передача 53 вагонів (11 власності ЦТЛ, 42 власних) потягу №3317, зі складу яких позивач нараховує плату за користування 42 власними вагонами, на відповідальність відповідача відбулась 17.01.2021 о 15:30год. та передача 1 вагону (власності ЦТЛ) потягу №3317 - 17.01.2021 о 16:15год. без зауважень щодо технічного стану вагонів.
Отже, вагони у вказаній кількості зараховані у користування відповідача відповідно до умов укладеного між сторонами договору №1/28 від 28.02.2017 та Правил.
З даного підтверджується факт використання вагонів відповідачем.
За визначенням п.12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, та п.п.14, 16 договору №1/28 від 28.02.2017 часом за який нараховується залізницею плата за користування вагонами є час затримки вагонів з вини вантажовласника (відповідача) та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні останнього.
Згідно з п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій, а саме 53 вагони не пізніше 17.01.2021 о 19:30год. та 1 вагон не пізніше 17.01.2021 о 20:15год.
Беручи до уваги дані, зафіксовані в акті загальної форми №6-52 від 21.01.2021 та акті про затримку №1-09 від 21.01.2021, увесь состав потягу у загальній кількості 54 вагони прибраний з 5-ї колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний о 23:25год. 20.01.2021.
Загальний час простою 53 вагонів (11 власності ЦТЛ, 42 власних вагони), склав 75год. 55хв., 1 вагону (власності ЦТЛ) - 75год. 10хв.
Таким чином, обставини вказують, що відповідачем не виконано п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 в частині своєчасного звільнення колій станції призначення Маріуполь-Сортувальний у кількості 54 вагони потягу №3317, наслідком чого є виникнення факту затримки.
Відповідач даний факт затримки вагонів не заперечує. При цьому, наполягає на відсутності вини, вказуючи, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення сталося з причин, що залежать від позивача, і в цій частині звертає увагу на ст.121 Статуту залізниць України та редакцію підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Слід зазначити, згідно ст.121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №13 від 25.02.1999 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку №540 від 12.09.2005) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема, у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником (підпункт «б»).
Відповідно до повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.03.2006, враховуючи підстави, визначені у повідомленні, та виходячи зі змісту повноважень Комітету, регламентованих ч.5 ст.28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дія окремих пунктів змін, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №540 від 12.09.2005 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України», а саме, зокрема до підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, зупиняється з 28 лютого 2006 року.
Редакція підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами до приведених змін визначала, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Аналізуючи ст.121 Статуту залізниць України та підпункт «б» п.16 зазначених Правил, підставою за якої вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами є перевищення узгодженої сторонами правовідносин максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів, яке винило внаслідок дій залізниці.
Задля застосування цих положень між сторонами первинно повинно бути узгоджено обмеження максимальної переробної спроможності, по-друге встановлено таке перевищення діями залізниці.
У п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) між сторонами узгоджено кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії, зокрема в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь - Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів).
Проте, укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача, тобто таке не узгоджено.
Акт обстеження умов роботи на під'їзній колії ПРАТ «ММК ім.Ілліча» і станції примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в частині визначення середньодобової кількості вагонів, яка подається на під'їзну колію (п.9 акту), не можна розцінювати, як визначення максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача за договором між залізницею і вантажовласником, оскільки не є таким по своїй суті.
З пам'яток №166 та №168 про подавання вагонів слідує передача вантажоодержувачу вагонів у загальній кількості 54. Заперечень відповідача щодо кількості вагонів, які здані, така не містить, як і будь-яких зауважень щодо наявності перешкод для своєчасного звільнення колій у зв'язку з передачею вагонів в означеній кількості.
Отже, 54 вагони прийняті вантажоодержувачем у кількості та в межах, визначених між сторонами у п.6 договору №1/28 від 28.02.2017, без зауважень щодо такого.
Відповідачем не доведено неспроможність забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій з причин, що залежали від залізниці.
З огляду на таке, твердження відповідача у цій частині судом відхиляються, як неспроможні.
Відтак, підстав для застосування ст.121 Статуту залізниць України та підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, судом не встановлено.
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо необхідності у додатковому часі для оформлення належної документації для підтвердження факту прибуття вантажу у зв'язку з тим, що 19 вагонів прибули за досильними накладним, із яких 10 вагонів СМГС прибули по досильним накладним.
За приписами п.35 Правил видачі вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №862/5083 24.11.2000 частина вантажу, яка прибула з досильним документом, видається на підставі основної накладної та комерційного акта, при цьому комерційний акт у одержувача забирається. Про видачу вантажу одержувачу станцією зазначається в основній накладній, досильному перевізному документі та комерційному акті. Остаточний розрахунок провізних платежів та зборів проводиться за основною накладною. Збори та платежі, що виникли з причин, не залежних від залізниці, під час перевезення вантажу за досильним перевізним документом та не зазначені в основній накладній, вказуються в досильному перевізному документі та стягуються з одержувача на станції призначення з наданням йому копій досильного перевізного документа та акта загальної форми, що засвідчує ці обставини.
Позивачем пам'ятками №166 та №168 про подавання вагонів підтверджено подавання 54 вагонів 17.01.2021 о 15:30год. зі складу яких, як зазначає сам відповідач,19 прибули за досильними накладними, з яких 10 вагонів СМГС прибули по досильним накладним. В акті загальної форми №6-52 від 21.01.2021 засвідчено обставини затримки цих 54 вагонів без будь-яких посилань з боку відповідача щодо вагонів, які прибули за досильними накладними та на потребу у додатковому часі.
Як зазначалось, спірні вагони повинні бути забрані власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Відповідачем не доведено, що погодженого сторонами часу не вистачило для оформлення документації пов'язаної з прибуттям 19 вагонів за досильними накладними, з яких 10 вагонів СМГС прибули по досильним накладним. Крім того, до суду не надано доказів повідомлення відповідачем позивача про наявність об'єктивних підстав, які зумовлювали б надання відповідачу додаткового часу для оформлення відповідної документації у зв'язку з прибуттям вагонів за досильними накладними.
Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності права залізниці нараховувати плату за користування 42 власними вагонам в період знаходження вантажу (поїзд №3317) на коліях загального користування, який знаходиться у безоплатному зберіганні, з посиланням на ст.46 Статуту залізниць України.
Положення Статуту залізниць України та Правила користування вагонами і контейнерами (ст.119 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 6, 8-10, 12 Правил) пов'язують визначення періоду нарахування плати за користування вагонами з моментом їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Отже, врахування часу безоплатного зберігання вантажу, визначеного ст.46 Статуту залізниць України, не застосовується при визначенні правомірності періоду нарахування плати за користування вагонами.
Поряд з цим, п.15 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків
З чого можна дійти висновку, підстави нарахування плати за користування вагонами, що належать підприємствам чи орендовані ними, у розглядуваному випадку, знаходяться в залежності від наявності факту перебування вагонів на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення і їх затримці з причин, що залежать від вантажовласника.
Суд звертає увагу відповідача, що заперечень з приводу знаходження спірних вагонів на станції призначення позивачем до суду не надано.
Як визнається сторонами, спірні вагони належать відповідачу, судом встановлено їх знаходження на станції призначення Маріуполь-Сортувальний, факт передачі вантажовласникові та затримки вагонів на вказаних коліях, з причин, що залежали від вантажовласника.
Відтак, з урахуванням вказання позивача, що плата за користування 12 вагонами власності філії ЦТЛ буде нарахована по закінченню відповідальності вантажоодержувача, вбачаються наявними підстави для нарахування та внесення плати в розмірі 50 відсотків за користування власними вагонами у кількості 42.
Щодо збору за зберігання вантажу.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.
Пунктами 4, 5 зазначених Правил передбачено, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п.46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно п.8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Відповідач говорить про те, що термін безоплатного зберігання обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача, а тому позивачем термін зберігання вантажу у потягу №3317 завищено на добу.
Проте, суд не може погодитись із таким твердженням, виходячи з такого.
Відповідно до ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За визначенням ст.6 вказаного Статуту Правила перевезення вантажів є нормативним актом, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.
Отже, Статутом залізниць України, визначено загальний порядок обчислення терміну безкоштовного зберігання, поряд з чим положення Правил, як спеціальні по відношенню до норм Статуту залізниць України, не суперечать йому, конкретизують його зміст.
Таким чином, п.8 Правил зберігання вантажів визначає випадки, за наявності яких засовується певне обчислення терміну безоплатного зберігання, а саме:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
За результатами аналізу даного положення Правил, слідує, що обчислення терміну з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження може мати місце у загальному порядку, за відсутності встановлення сторонами строків, зі спливом яких настає факт затримки.
При наявності факту затримки, обчислення терміну безоплатного зберігання рахується з моменту затримки, як то конкретизовано п.8 Правил зберігання вантажів.
Відтак, у розглядуваному випадку підлягає застосуванню обчислення терміну безкоштовного зберігання саме з моменту затримки.
Як слідує з матеріалів справи, 53 вагони (11 власності ЦТЛ, 42 власних вагони), які були передані 17.01.2021 о 15:30год., відповідач повинен був забрати у відповідності до п.6 договору у строк до 19:30год. 17.01.2021;
1 вагон (власності ЦТЛ), що був переданий 17.01.2021 о 16:15год., відповідач повинен був забрати у відповідності до п.6 договору у строк до 20:15год. 17.01.2021.
Таким чином, терміном безоплатного зберігання 53 вагонів є період часу з 19:30год. 17.01.2021 по 19:30год. 18.01.2021, а 1 вагону - з 20:15год. 17.01.2021 по 20:15год. 18.01.2021.
Відповідачем вагони у загальній кількості 54 (12 власності ЦТЛ, 42 власних вагонів) забрані о 23:25год. 10.01.2021.
Звідси відстежується, що 54 вагони зі складу потягу №3317 забрані відповідачем по закінченню терміну безкоштовного зберігання.
Тобто, є наявними підстави для нарахування та сплати збору за зберігання вантажу відносно 53 вагонів з вантажем та збору за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях на коліях станції відносно 1 вагону.
Щодо плати за охорону вантажу.
В затриманому потягу №3317, у відповідності до натурного листа потягу, знаходились 2 вагони з вантажем, які підлягають охороні. Щодо цих вагонів позивачем заявлено до стягнення плату за охорону вантажу.
Наявність таких вагонів у зазначеній кількості в складі потягу №3317 відповідач підтверджує, жодних доказів на підтвердження ненадання/неналежного надання залізницею послуг охорони спірного вантажу суду не надано.
Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт», охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною Акціонерного Товариства «Українська залізниця».
Згідно п.31.5 р.2 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл.4.
Відповідно до табл.4 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 1 до 5 включно встановлений у розмірі 24,00 грн.
Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
З викладеного слідує, що нарахування плати за охорону вагонів (вантажу) пов'язано з настанням факту затримки вантажу, що охороняється, та здійснюється безпосередньо за час такої затримки, який зазначається в акті загальної форми з моменту її виникнення та до закінчення.
Як зазначалось вище, термін затримки 53 вагонів, до складу яких входили 2 вагони з вантажем, що охороняється, - склав 75год. 55хв., а отже враховується як 76год.
З огляду на виникнення затримки вантажу, зокрема такого, що охороняється, з причин, не залежних від залізниці, є наявними підстави для справляння плати за охорону вагонів у заявленій кількості.
V. Висновки суду:
Перевіривши визначені позивачем вихідні дані, судом встановлено, що залізницею в акті загальної форми №6-52 від 21.01.2021 правильно визначений загальний час простою, із врахуванням п.6 договору, за яким вагони, що здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Нарахування плати за користування вагонами здійснено на підставі пам'ятки про подавання вагонів №166 та з урахуванням 4-х годин, необхідних для вивезення прийнятого відповідачем вантажу з передавальної колії власним локомотивом.
З посиланням на Правила користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №165/3458 від 15.03.1999 та Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №340/16356 15.04.2009 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №24019030р у розмірі 44578,80грн. без ПДВ (53494,56грн. з ПДВ).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами суд виходить з тих обставин, що плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та п.п.1-5, таблиці №1 розділу 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами перевізника» Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №340/16356 15.04.2009, з урахуванням діючого коефіцієнта з Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №341/16357 від 15.04.2009.
Згідно таблиці №1 розділу 5 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, при нарахуванні плати за користування вагонами за час затримки протягом 75год. 55хв. на коліях залізниці 42 власних вагонів враховується загальна сума ставки за 76 год., а саме за 45год. - 206,20грн., та понад 45год. - 16грн. за кожну годину за 1 вагон.
Розрахунок плати за 42 власних вагони складає:
1)((76год.- 45год.)х16) + 206,20грн. (ставка ТК №1) = 702,20грн. - 50% = 351,1грн. х 3,023 (коеф.) = 1061,3753грн.;
2)1061,3753грн. х 42 власних вагонів = 44577,76грн. + 20% ПДВ (8915,55грн.) = 53493,32грн.
Отже, розмір плати за користування 42 власними вагонами становить 53493,32грн. з податком на додану вартість.
Дослідив здійснений розрахунок позивача убачається допущення арифметичної помилки при вирахуванні сум за формулами.
Як зазначалось, за розрахунком суду сума плати за користування 42 власними вагонами становить 53493,32грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення більшу суму, а саме 53494,56грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення плати за користування вагонами є підтвердженими частково у розмірі 53493,32грн.
В частині нарахованої суми збору за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях.
За час знаходження вагонів на коліях станції відповідачу нараховано: збір за зберігання вантажу у 53 вагонах у розмірі 104438,60грн. без ПДВ та збір за зберігання вантажів власного (орендованого) рухомого складу 1 вагону в розмірі 53,50грн. без ПДВ (разом 125390,52грн. з ПДВ), які внесені до накопичувальної картки №22010070 від 22.01.2021 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу).
Розмір плати за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях визначається за тарифами, встановленими у п.2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів.
Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тону вантажу. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №341/16357 від 15.04.2009, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку збору за зберігання вантажу у 53 вагонах, з урахуванням інформації, яка міститься у натурному листі потягу №3317, та встановлено, що нарахування такого здійснено з дотриманням чинного законодавства.
Плата за зберігання 53 завантажених вагонів - 2879 тон (загальна вага нетто 53 завантажених вагонів) х 4,00гривень (розмір збору за зберігання однієї тони вантажів) х 3,023 (коеф.) х 3 (кількість днів платного зберігання з 19:30год. 18.01.2021 по 23:25год. 20.01.2021 з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної).
Плата за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях 1 вагону на коліях станції - 5,9 (розмір збору за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях) х 3,023 (коеф.) х 3 (з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної).
З огляду на таке, суд дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині у повному розмірі, а саме в сумі 125390,52грн.
В частині нарахування плати за охорону вагонів (вантажу) суд встановив, що останнє не відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а саме неправильно визначено початок перебігу часу, за який справляється плата за охорону вантажу - як з моменту передачі вагонів на відповідальність вантажоодержувача.
З огляду на зміст ч.2 ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт», п.31.5 р.2 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 та відповідно до табл.4 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, початком терміну, за який справляється плата за охорону вагонів (вантажу) є момент виникнення затримки.
Беручи до уваги таке, судом проведено перерахунок у цій частині вимог та встановлено, що їх розмір складає: 24,00грн. х 76год. х 2 вагон х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 11027,90грн. (без ПДВ), з урахуванням ПДВ 13233,48грн.
Позивачем заявлено до стягнення 13929,98грн., а відтак позовні вимоги в цій частині є підтвердженими частково у розмірі 13233,48грн.
За викладених обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях, а також плати за охорону вантажу підлягають частковому задоволенню, а саме у загальному розмірі 192117,32грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України та відносяться на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, 236-238, 240-241, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях, а також плати за охорону вантажу в сумі 192815,06грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129, банківські реквізити не зазначено) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680 м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити не зазначено) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька область, Краснолиманський район, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216, банківські реквізити не зазначено) 192117,32грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2881,76грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
6.Повний текст рішення складено 13.07.2021.
Суддя О.В. Кротінова