61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
12.07.2021 Справа № 905/1263/21
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Краматорськ Донецької області, б/н від 05.07.2021 про забезпечення позову,
без повідомлення заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи,
01.07.2021 до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Краматорськ Донецької області, до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м.Київ, відповідача-2: Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), м.Краматорськ Донецької області, про:
- заборону відповідачу-1 набуття права власності на нежитлове (офісне) приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, буд 2, на термін дії Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VII;
- заборону відповідачу-2 проводити будь-які дії щодо реалізації набуття Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” права власності на нежитлове (офісне) приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, буд 2, на термін дії Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VII.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами положень Закону України “Про іпотеку”, Закону України “Про виконавче провадження”, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що набрав чинності 16.06.2021, в частині продажу належного позивачу предмета іпотеки.
Ухвалою суду від 06.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви - п'ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
12.07.2021 через систему «Електронний суд» до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Краматорськ Донецької області, б/н від 05.07.2021 про забезпечення позову у справі №905/1263/21, у якій просить суд:
- заборонити Публічному акціонерному товариству “Державний ощадний банк України”, м.Київ набуття права власності на нежитлове (офісне) приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, буд 2, на час розгляду дійсної судової справи;
- заборонити Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), м.Краматорськ проводити будь-які дії щодо реалізації набуття Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” права власності на нежитлове (офісне) приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сакко і Ванцетті, буд 2, на час розгляду дійсної судової справи.
Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на аналіз положень закону заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов'язковим.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 139 ГПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 137 ГПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
Разом з цим, частиною 11 статті 137 ГПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Аналіз вказаних вимог закону свідчить про те, що є грубим порушенням положень частини 11 статті 137 ГПК України забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог.
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Краматорськ не може забезпечуватися шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “Державний ощадний банк України”, м.Київ набувати право власності на спірне нежитлове (офісне) приміщення; заборони Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), м.Краматорськ проводити будь-які дії щодо реалізації набуття Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” права власності на спірне нежитлове (офісне) приміщення, оскільки таке забезпечення є тотожнім позовним вимогам, тобто фактично заявник просить вирішити питання щодо позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.
Відтак суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у заявленому вигляді фактично спрямовані на виконання позовних вимог до винесення рішення по справі та може призвести до порушення прав та інтересів відповідачів.
Аналогічна за своєю суттю правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 922/2928/17 від 12.04.2018 та у справі № 922/599/19 від 05.08.2019.
Враховуючи вищенаведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Крматаорськ Донецької області, б/н від 05.07.2021 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВФ “ДОНРЕМПУТЬ”, м.Крматаорськ Донецької області, б/н від 05.07.2021 про забезпечення позову у справі №905/1263/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.07.2021, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя Ю.В. Макарова