61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
08.07.2021 Справа № 905/2072/20
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Аксьонової К.І., Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: фізичної особи-підприємця Гребенюк Тимофія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Комерційна, будинок 8; код ЄДРПОУ 31018149)
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_2 )
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії,-
за участю представників сторін:
від позивача: Каменюк Л.М. (ордер АН №1027276 від 08.02.2021)
від відповідача: Дем'яненко О.І. (свідоцтво ДН№5073 від 27.06.2018, довіреність №116/2021 від 22.03.2021)
від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явився
від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Гребенюк Тимофій Анатолійович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 19.03.2019 придбали у ОСОБА_4 об'єкт нерухомості "Тепличний комплекс", який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . В подальшому, на підставі рішення Маріупольської міської ради між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою був укладений додатковий договір про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки від 22.08.2014. Споживання електричної енергії на об'єкті нерухомості "Тепличний комплекс" здійснювалося на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №204214 від 01.01.2019, укладеного між ДТЕК "Високовольтні мережі" та ОСОБА_4 . З моменту набуття права власності на вищезазначений об'єкт нерухомості ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 неодноразово зверталися до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, проте на час подачі позову до суду договір досі не укладений.
Позивач під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У поясненнях по справі (а.с. 131-134) представник позивача наполягав на тому, що ОСОБА_3 звертався до відповідача для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з метою здійснення постійної діяльності з вирощування овочів для наступної реалізації, що свідчить про його спрямованість на реалізацію своїх прав як фізичної особи-підприємця, оскільки об'єкт «Тепличний комплекс» не може використовуватися ним для іншої діяльності. Враховуючи, що за вказаним об'єктом був оформлений паспорт точки розподілу, оператор системи розподілу не мав права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. З моменту набуття права власності на об'єкт «Тепличний комплекс» ФОП Гребенюк Т.А. споживає електричну енергію та відповідно сплачує відповідачу за послуги з надання електричної енергії. Також, на думку позивача, безпідставною є пропозиція відповідача збільшення обсягу приєднаної потужності.
Представник відповідача під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву (а.с. 92-94) представник відповідача наголошував на тому, що позивач просить визнати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії укладеним між ним саме як фізичною особою, та між відповідачем. На думку відповідача, провадження у справі має бути закрито з огляду на відсутність підстав та предмету позову через те, що ОСР не відмовляє позивачу ані в укладенні договору на розподіл електричної енергії, ані договору на технічне приєднання до електричних мереж. Так, позивачем було отримано проект договору розподілу електричної енергії, який ним не було підписано. Також позивачу роз'яснювалось його право та можливість збільшити дозволену потужність відповідно до умов Кодексу систем розподілу, зокрема, шляхом укладення нового договору приєднання до електричних мереж, проект якого також був наданий позивачу із дозволеною потужністю 11,5 кВт та приєднаною потужністю 100кВт. На думку відповідача, відмова позивача від підписання вказаних проектів свідчить про небажання останнього укласти відповідний договір.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
01.11.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" (далі - постачальник) та фізичної особою-підприємцем Чанаях Євгеном Михайловичем (далі- споживач) було укладено договорі про постачання електричної енергії № 2 0042 014, відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії споживачу встановлюються на межі балансового розподілу електричних мереж постачальника та основного споживача ВАТ «МК Азовсталь».
Пунктом 2.2.2. вищезазначеного договору було передбачено, що постачальник зобов'язується, зокрема, забезпечити отримання споживачем на рівні дозволеної потужності 11,5 кВт, на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕЕ.
Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.
22.08.2014 між фізичною особою-підприємцем Чанаях Євгеном Михайловичем (далі - орендар) та Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 № 6/40-4652, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер 1412300000:01:016:0010).
Згідно п. 2.1. договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 5,0328 га.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди його укладено на 10 (десять) років (з 10.07.2014 року до 10.07.2024).
Згідно п. 5.1. договору оренди земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для овочівництва, декоративного садівництва та вирощування продукції розсадників (експлуатація та обслуговування теплиць).
Відповідно до п. 14.2 договору оренди він набувє чинності відповідно до ст. 3,4,5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після його підписання сторонами та Державної реєстрації.
Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речовх прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 210378958 від 27.05.2020 вищезазначений договір зареєстрований державним реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 03.09.2014, номер запису про інше речове право 6887206.
В подальшому, 19.03.2019 між громадянином ОСОБА_4 (далі - продавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - покупці) було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), відповідно до п. 1 якого громадянин ОСОБА_4 продав, а гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили в рівних долях нежиле приміщення (тепличний комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею - 5,0328 га, кадастровий номер 1412300000:01:016:0010, яка належить Маріупольській міській раді.
На вищезазначеній земельній ділянці розташовано: сторожка - літ. А-1, основні будівлі літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. з - 1, літ. К-1, ганок - літ. б, навіс - літ. В-1, теплиці - літ. Л-1, літ. М-1, літ. Н-1, огорожа № 1, ворота № 1, мостіння І, загальною площею 948,3 кв.м.
Згідно п. 3 договору вищезазначене нежиле приміщення (тепличний комплекс) продано за - 1 426 300,00 грн. (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч триста гривень), які продавець одержав від покупців до підписання цього договору.
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень та зареєстровано приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В. 19.03.2019 в реєстрі за № 523.
10.03.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою було укладено додатковий договір про заміну сторони до договору оренди земельної ділянки від 22.08.2014, відповідно до якого замінено особу орендаря на ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 210378958 від 27.05.2020 станом на 27.05.2020 орендарями земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:016:0010 на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.08.2020 є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до відповідача із заявою № 09-869 від 27.04.2020, в якій просили вирішити питання щодо укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ДТЕК «Високовольтні мережі» з ними як новими власниками нерухомого майна (тепличного комплексу) на тих самих умовах, на яких він був укладений з попереднім власником вказаного майна - ОСОБА_4 (а.с. 44).
У відповідь на вищевказаний лист відповідач листом № 08-29/929/1-вих від 22.05.2020 (а.с. 103) повідомив заявників про те, що 03.09.2019 за №9082 та № 9083 на адресу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» надійшли заяви щодо укладання договору споживача про надання з розподілу (передачі) електричної енергії та про узгодження укладання договору споживача про надання з розподілу (передачі) електричної енергії без укладання договору про приєднання до електричних мереж, у зв'язку з чим відповідно до п. 4.1.24 розділу IV Кодексу систем розподілу спеціалістом відділу по роботі з договорами були підготовлені не публічні додатки до договору та надані заявникам для підписання зі своєї сторони, які до теперішнього часу не повернуті. Також у вказаному листі зазначено про те, що 14.04.2020 на адресу ТОВ «ДТЕК «Високовольтні мережі» надійшло звернення щодо внесення змін до договору в частині дозволеної потужності на підставі наданого листа ПрАТ «МК «Азовсталь» за № 025/472 від 05.12.2019, згідно якого дозволена потужність на об'єкт була збільшена з 11,5 кВт до 150 кВт, у зв'язку з чим товариством було зазначено про необхідність звернення до департаменту з технічних приєднань для укладення договору про приєднання до системи розподілу та отримання технічних умов або повернення раніше виданих додатків, які були підготовлені відповідно до існуючої потужності 11,5 кВт.
Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка зареєстрована ТОВ ДТЕК «Високовольтні мережі» 04.06.2020 за № 09-1188 (а.с. 45), в якій заявники наголошували на тому, що листом ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» від 27.04.2020 за № 08-29/815 їм було запропоновано звернутися до Департаменту з технічних приєднань для укладення договору про приєднання до системи розподілу та отримання технічних умов згідно листа основного споживача - ПрАТ «МК Азовсталь», а також запропоновано звернутись із заявою про збільшення дозволеної потужності, проти збільшення якої заявники заперечують. Також у вказаній заяві зазначено, що вказані особи просили укласти з ними договір про спільне використання технологічних мереж, необхідності укладати договір про приєднання до системи не має. Електроустановки об'єкта «Тепличний комплекс» приєднані до електричних мереж системи розподілу, первинне підключення електроустановок об'єкта до електричних мереж системи розподілу відбулось.
У відповідь на вищевказаний лист відповідач листом № 08-29/1308/1-вих від 26.06.2020 (а.с. 47-49) повідомив заявників про те, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» та фізичною особою-підприємцем Гребенюк Т.А. буде укладено тільки після підписання з обох сторін договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Також у вказаному листі зазначено про те, що для збільшення наявної потужності до 150 кВт по об'єкту «Тепличний комплекс», розташований за адресою: АДРЕСА_4 (лист Основного споживача - ПрАТ «МК «Азовсталь» від 05.12.2019 за № 025/472) заявнику необхідно звернутися до Департаменту з технічних приєднань для укладення договору про приєднання до системи розподілу та отримання нових технічних умов (збільшення дозволеної потужності до 150 кВт) чи повернути на адресу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» раніше видані додатки, які були підготовлені відповідно до існуючої потужності 11,5 кВт.
Посилаючись на те, що незважаючи на відсутність категоричної відмови в укладенні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, проте враховуючи відсутність факту укладення договору, позивач вважає таку пасивну поведінку відповідача такою, що не узгоджується із виконанням обов'язку укласти договір, що фактично розцінює як відмову.
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ст. 20 Господарського кодексу України закріплене право кожного суб'єкта господарювання та споживача на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом встановлення, зміни і припинення господарських правовідносин, незважаючи на наявність/відсутність типової форми договору, затвердженої уповноваженими органами, зокрема, на постачання природного газу.
Верховний Суд України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" роз'яснив, що у зобов'язаннях з укладення господарських договорів можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку закріплюється законодавчо. Поряд із цим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. по справі №910/268/16, від 10.05.2016 р. по справі № 920/1837/14).
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання в випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 6 цієї статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст. 184 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ч. 3 вказаної статті укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору. При цьому згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до частин 2, 4 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
Таким чином, за наявності відмови в укладенні договору споживач вправі звернутися до господарського суду із позовною заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до укладення договору на постачання електричної енергії.
У свою чергу правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ).
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, Кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно із п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги Оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до пункту 2.1.2 глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (2.1.3. ПРРЕЕ).
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (2.1.4. ПРРЕЕ).
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Перелік документів, необхідних для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який заявник має надати оператору системи у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки, визначений пунктом 2.1.7. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п.3.2.5. глави 3.2. розділу 3 ПРРЕЕ).
Разом із заявою-приєднанням споживач також надає документи, перелік яких визначений пунктом 3.2.10 глави 3.2. розділу ІІІ ПРРЕЕ. У змісті вказаних документів, зокрема, мають міститися дані про найменування оператора, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявами про укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ТОВ «ДТЕК «Високовольтні мережі».
Проте ані після цього звернення, ані на момент розгляду справи доказів укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії сторонами суду не надано. Водночас відповідачем неодноразово надавалася відповідь, що заявнику необхідно звернутися до Департаменту з технічних приєднань для укладення договору про приєднання до системи розподілу та отримання нових технічних умов відповідно до п. 4.1.1 розділу ІV КСР для збільшення наявності потужності, або повернути раніше видані додатки, які були підготовлені відповідно існуючої потужності 11,5 кВТ. Також відповідачем неодноразово було наголошено на тому, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та заявником буде укладено тільки після підписання з обох сторін договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Положення п.2.1.7. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначають перелік документів, необхідних для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який заявник має надати оператору системи розподілу у разі зміни форми власності чи власника електроустановки.
Оскільки відповідно до наявних у справі доказів об'єкт нерухомості було придбано позивачем у попереднього споживача електричної енергії - фізичної особи-підприємця Чанаях Є.М., фізична особа-підприємець Гребенюк Т.А. згідно вимог п.2.1.7. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ повинен був подати відповідачу як оператору системи розподілу такі документи:
1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;
2) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;
3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача);
4) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
5) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
6) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).
Під час розгляду даної справи ані позивачем, ані відповідачем не заперечувався той факт, що позивачем під час первісного звернення 03.09.2019 було надано усі документи для укладення спірного договору, зазначені в п. 2.1.7. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ та перелік документів, які надсилалися позивачем відповідачу для укладення спірного договору.
Разом із тим, суд наголошує на тому, що у матеріалах справи відповідна заява відсутня, а є лише посилання на такі реквізити заяви у листі ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», відтак неможливим є достовірне встановлення змісту вказаної заяви позивача, зокрема, прохальної частини заяви.
Відповідно до п. п.2.1.9. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ у разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в паперовій формі оператор системи оформлює два примірники договору та надає їх споживачу для підписання.
Як вбачається зі змісту наданих позивачем та відповідачів листів відповідача, зокрема, № 08-29/929/1-вих від 22.05.2020 (а.с. 103), № 08-29/1308/1-вих від 26.06.2020 (а.с. 47-49), відповідачем було підготовлено непублічні додатки до договору відповідно до існуючої потужності 11,5 кВт та надіслано їх на адресу позивача. Вказаний факт не заперечується ані позивачем, ані відповідачем по справі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач наголошує на тому, що на заяву позивача про укладення договору на розподіл електричної енергії позивачу було надано 2 примірники договору, підписані з боку відповідача, проте позивачем не було повернуто жодного підписаного зі свого боку примірника договору, що на думку відповідача свідчить про небажання позивача укласти договір на розподіл електричної енергії. Крім того, прохання відповідача до позивача про звернення до Департаменту з технічних приєднань із заявою про укладення нового договору приєднання до електричних мереж із бажаними параметрами зумовлено п. 4.1.24 Кодексу систем розподілу, з метою надання позивачу можливості збільшити дозволену потужність за об'єктом.
Відповідно до п. 4.1.1. розділу IV Кодексу систем розподілу він регулює відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж та під час зміни технічних параметрів електроустановок замовників.
Для реалізації вимог цього розділу ОСР видає відповідний наказ, який регламентує дії персоналу щодо розподілу прав та обов'язків під час здійснення заходів з приєднання та підключення електроустановок замовників та забезпечує реалізацію принципу «єдиного вікна» для замовника.
Відповідно до п. 4.1.24. розділу IV Кодексу систем розподілу у разі зміни замовника (сторони договору) до договору про приєднання вносяться лише ті зміни, що стосуються зміни замовника (сторони договору), за умови, що він підтвердив незмінність технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання об'єкта забудови, визначених у договорі про приєднання (з усіма додатками, включаючи технічні умови).
У випадку зміни (за ініціативою замовника) комплексу умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника, визначених у договорі про приєднання, а саме типу електроустановки (споживання/генерація), функціонального призначення об'єкта, точки (точок) приєднання, рівня напруги в точці приєднання, у встановленому законодавством порядку відбувається розірвання існуючого договору про приєднання та після звернення замовника із заявою про приєднання у порядку, встановленому главою 4.4 цього Кодексу, укладається новий договір про приєднання за цим об'єктом.
В свою чергу, відповідно до п. 2.1.10. ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема:
1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;
2) щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта;
3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо);
4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності;
5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об'єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).
Проаналізувавши умови договору про постачання електричної енергії № 2 0042 014 від 01.11.2008, укладеного із попереднім власником спірного нерухомого майна - ФОП Чанаях Є.М., судом встановлено, що сторонами було узгоджено приєднану потужність у розмірі 100 кВт, а дозволену потужність на рівні 11,5 кВт.
Разом із тим, зі змісту наданого позивачем проекту договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та паспорт точки/точок розподілу електричної енергії (додаток 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) вбачається, що позивач просить узгодити приєднану потужність у розмірі 100 кВт та дозволену потужність у розмірі 150 кВт.
Отже, позивач фактично просить змінити розмір дозволеної потужності з 11,5 кВт на 150 кВт., тобто технічні параметри об'єкту приєднання, порядок зміни якої передбачено п. 4.1.24. розділу IV Кодексу систем розподілу.
Пунктом 4.5.7 Кодексу системи розподілу передбачено, що у випадку якщо за однією адресою відбувається виділ частки майна (приміщення) співвласників із спільної сумісної власності, внаслідок чого кожен із співвласників набуває права власності на окрему частку такого майна, перерозподіл потужності між власниками не потребує розробки та видачі технічних умов, якщо не збільшується величина сумарної приєднаної потужності об'єкта архітектури та/або не змінюється категорія надійності електропостачання електроустановки. У цьому випадку роботи, що забезпечують перерозподіл потужності та облік електричної енергії, здійснюються ОСР після внесення кожним із власників (співвласників) плати за монтаж (демонтаж) додаткових елементів мережі та встановлення окремих вузлів обліку.
Згідно з пунктом 4.1.2 Кодексу систем розподілу оператор систем розподілу не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу.
Таким чином, умова дотримання замовником вимог Розділу IV Кодексу систем розподілу у процесі укладення договору та доведення ним дотримання таких вимог в судовому процесі є обов'язковою умовою для реалізації його права на укладення договору та, відповідно, права на судовий захист.
Технічні умови на приєднання самі по собі є лише невід'ємним додатком до договору про приєднання, але не є обов'язковою передумовою для його укладення.
Як вбачається зі змісту листа ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» № 08-29/375-вих від 18.02.2020, позивач звертався до відповідача з вимогою про надання технічних умов та іншої документації для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії третій особі (а.с. 101).
В матеріалах справи наявний лист ПрАТ «МК «Азовсталь» № 025/472 від 05.12.2019, згідно якого дозволена потужність об'єкту ПП «Гребенюк» становить 150 кВт, приєднана потужність становить 100 кВт. Дозволена та приєднана потужність ПП «Гребенюк» залишається незмінною (а.с. 50).
Також в матеріалах справи наявний лист ПрАТ «МК «Азовсталь» № 06/04-145 від 07.05.2020, згідно якого для ПП ОСОБА_4 величина дозволеної потужності становить 11,5 кВт. Для ФОП Гребенюк Т.А. величина дозволеної потужності становить 150 кВт без врахування субспоживача ТОВ «СТО ІНВЕСТ». Також зазначено, що електроустановки ФОП Гребенюк Т.А. підключені за існуючою схемою ПП ОСОБА_4 від підстанції « 19Біс» пр. 13 та 18 . Таким чином, загальна дозволена потужність по приєднанням пр. 13 та 18 підстанції « 19 БІС» становить 260 кВт (а.с. 51).
Проаналізувавши п. 4.1.24. розділу IV Кодексу систем розподілу суд дійшов висновку, що у разі бажання споживача змінити договірну потужність за об'єктом укладається новий договір на технічне приєднання. Разом із тим, з огляду на приписи ПРРЕЕ та Кодексу систем розподілу, така зміна можлива лише за умови наявності укладеного договору на приєднання до електричних мереж за об'єктом в межах діючої дозволеної потужності. Таким чином, споживач повинен спочатку приєднатися до електричних мереж на тих самих умовах, які були у попереднього споживача, а у випадку необхідності зміни технічних умов споживач повинен розірвати існуючий договір та укласти новий договір про приєднання за цим об'єктом в порядку, передбаченому п. 4.1.24. розділу IV Кодексу систем розподілу.
Як свідчать матеріали справи, позивач ані скористався можливістю збільшити договірну потужність об'єкту у встановленому чинним законодавством порядку, ані підписав отримані від відповідача примірники договору із величиною дозволеної та договірної потужностями, визначеними відповідно до договору на постачання електричної енергії із попереднім власником. Водночас, як встановлено судом, позивач фактично просить змінити розмір дозволеної потужності з 11,5 кВт на 150 кВт., тобто технічні параметри об'єкту приєднання, всупереч вимогам п. 4.1.24. розділу IV Кодексу систем розподілу, яким передбачено укладання нового договору приєднання зокрема у випадку зміни технічних параметрів об'єкту, визначених у договорі про приєднання (з усіма додатками, включаючи технічні умови).
Наведені обставини, за висновками суду, свідчать про те, що позивачем не було дотримано вимог Розділу IV Кодексу систем розподілу у процесі укладення договору. Також в матеріалах справи відсутні докази відмови постачальником електроенергії позивачу в укладенні окремого договору на постачання електроенергії.
Інші обставини, на які посилається позивач у своїх додаткових поясненнях, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не впливають на умови та підстави укладення відповідного договору, саме в цій справі.
Підсумовуючи викладене, та ураховуючи, що позивачем не надано доказів дотримання порядку укладення договору на постачання електроенергії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Під час розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки позивачем не надано жодних документів на підтвердження свого статусу суб'єкта господарювання. Крім того, позивач жодним чином не змінив позовні вимоги, вимагаючи визнати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії укладеним з ним саме як фізичною особою, та між відповідачем.
Під час розгляду даної справи представник позивача неодноразово наголошував на тому, що позивач є фізичної особою-підприємцем, а укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкті необхідно для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 20.12.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець, а видами його підприємницької діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
Наведені обставини зумовлюють відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу, суд, -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Гребенюк Тимофія Анатолійовича до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії - відмовити.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 08.07.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2021.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Ю.В. Бокова
Суддя К.І. Аксьонова
Суддя Е.В. Зекунов