вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4699/20
За позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області
до Товариства обмеженою відповідальністю "Гартен-Агро", с. Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 106 440 грн. 46 коп., за договором поставки від 08.04.2019 № 117/19-ДН
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням господарського суду від 13.05.2021 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства обмеженою відповідальністю "Гартен-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 54 524 грн. 93 коп. основного боргу, 998 грн. 06 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 9 992 грн. 78 коп. пені, 36 333 грн. 18 коп. 56% річних, 3 456 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 22 652 грн. 88 коп. штрафу, 2 266 грн. 80 коп. витрат зі сплати судового збору, у решті позову відмовлено.
До прийняття судом рішення по справі позивачем до суду подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів на підтвердження судових витрат позивача на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дати прийняття рішення по справі.
18.05.2021 на електронну адресу суду та 19.05.2021 засобами поштового зв'язку позивачем до суду подана заява про ухвалення додаткового рішення від 17.05.2021 № 1705/94, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити по справі додаткове рішення про стягнення Товариства обмеженою відповідальністю "Гартен-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 34 992 грн. 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У зв'язку із перебуванням судді Рудь І.А. у відпустці заявника листом від 18.05.2021 повідомлено, що вказана заяву буде розглянута після виходу судді з відпустки.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2021 розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення ухвалено здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу у строк протягом 5 днів з дати отримання ухвали суду надати письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 17.05.2021 № 1705/94.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 08.06.2021 завчасно надсилалась відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
На адресу суду повернувся конверт з копією ухвали суду від 08.06.2021, що направлялася відповідачу, з відміткою відділення поштового зв'язку: "Повертається за закінченням терміну зберігання".
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути заяву позивача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, 31.08.2020 позивачем до суду подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій повідомив про надання доказі понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Після прийняття рішення у даній справі, 18.05.2021 на електронну адресу суду та 19.05.2021 засобами поштового зв'язку позивачем до суду подана заява про ухвалення додаткового рішення від 17.05.2021 № 1705/94, відповідно до якої позивач просить суд ухвалити по справі додаткове рішення про стягнення Товариства обмеженою відповідальністю "Гартен-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 34 992 грн. 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, рішення у справі № 904/4699/20 ухвалено судом 13.05.2021, а заява позивача щодо розподілу витрат на правничу допомогу подана до суду 18.05.2021.
З огляду на викладене, позивачем в межах строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано документи в підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу.
Як встановлено судом, у позові та доданому до нього попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат позивачем вказано, що розмір очікуваних витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Спектр-Агро" становить 46 841 грн. 95 коп.
До позову долучені копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019, додатку №50 від 05.08.2020 до цього договору, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6846/10 від 05.09.2018, довіреності від 28.12.2019.
Позивачем вказано, що інші документи на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в ході розгляду справи в строки та в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
09.03.2021 позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог від 04.03.2021 № 0403/94 та, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача, в якому вказано, що розмір очікуваних витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Спектр-Агро" становить 51 010 грн. 89 коп.
Згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019 (далі - договір), підписаного адвокатом Боханом Сергієм Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” (далі - замовник), адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
У додатку №50 від 05.08.2020 до договору встановлено, що цей додаток визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гартен-Агро” на користь замовника заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 117/19-ДН від 08.04.2019. Адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів замовника у господарському суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області).
До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” про ухвалення додаткового рішення від 17.05.2021 № 1705/94 долучені - складений адвокатом детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Боханом С.О. при наданні професійної правничої допомоги у справі №904/4699/20; акт здачі - приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги № 49 від 17.05.2021, підписаний адвокатом та замовником.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро”, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено такий правовий висновок:
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем дотримано приписи частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікував понести у зв'язку із розглядом справи і який після уточнення позовних вимог становив 51 010 грн 89 коп.
18.05.2021 на адресу господарського суду засобами електронного зв'язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» від 17.05.2021 № 1705/94 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 34 992 грн. 84 коп., підписана електронним цифровим підписом до якої додано докази на підтвердження обґрунтованості заявлених сум (а.с. 102 -112).
В подальшому до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов оригінал зазначеної заяви і докази на підтвердження обґрунтованості заявлених сум (а.с. 150-158).
Як вбачається зі змісту опису вкладення (а.с. 156) та копії фіскального чеку (а.с.154) до накладної 0870302805959 (а.с.155) 17.05.2021 на адресу відповідача позивачем спрямовані копія заяви № 1705/94 від 17.05.2021 та додані до неї докази.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що розподілу між сторонами підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 34 992 грн 84 коп., які складаються із вартості наданих адвокатом Бохан С.О. послуг у розмірі 22 197 грн. 00 коп та оплати правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 12 795 грн. 84 коп.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України);
Відповідний правовий висновок викладено пунктах 4.8.3 та 4.8.4 постанови Верховного Суду від 30.11.20р. у справі № 922/2869/19.
Відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає встановленим, що відповідач не скористався можливістю, визначеною частинами 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо надання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3а положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ від 05.07.2012 встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ від 05.07.2012).
Згідно договору про надання правової допомоги від 21.01.2019 (далі - договір), підписаного адвокатом Боханом Сергієм Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” (далі - замовник), адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Відповідно до пункту 1.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
- надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах Прокуратури України, Національної поліції України та СБУ, в органах Державної виконавчої служби України, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.
- представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, підозрюваному, обвинуваченому (підсудному), потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, стягувачу та боржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачених даним договором.
- представляє інтереси замовника в судах, в органах прокуратури, в Національній поліції України та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника.
- представляти інтереси замовника в органах державної виконавчої служби України з усіма правами стягувача або боржника в виконавчому провадженні, в тому числі знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, подавати заяви, клопотання, пояснення, отримувати довідки, робити копії з матеріалів виконавчого провадження тощо.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що замовник зобов'язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числу, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеною додатками до цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги, визначаються сторонами в додатках до цього договору. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.
В пункті 2.1 договору вказано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
У додатку №50 від 05.08.2020 до договору встановлено, що цей додаток визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гартен-Агро” на користь замовника заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 117/19-ДН від 08.04.2019. Адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів замовника у господарському суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області).
В пункті 2 цього додатку визначено вартість послуг адвоката:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, година - 1098,50грн.;
- підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви), документ - 8000грн.;
- складання розрахунку позовних вимог, документ - 5000грн.;
- складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, документ - 2000грн.;
- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), година - 1098,50грн.;
- підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, година - 1098,50грн.;
- складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, документ - 2000грн.;
- участь у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив, інших процесуальних документів), судовий розгляд перша інстанція - 800грн.;
- участь у судових засіданнях, засідання - 3000грн.;
- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта, 10% від стягненої суми.
Відповідно до пункту 3 додатку №50 від 05.08.2020 до договору сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного додатку (2197грн. : 2 = 1098,50грн.).
Згідно з пунктом 4 додатку №50 від 05.08.2020 до договору оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.
Замовник також бере на себе зобов'язання з оплати судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо), а також компенсує витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги (пов'язані зі здійсненням поїздки до місцезнаходження суду, винаймання житла, харчування та ін.). Дані витрати сплачуються замовником адвокату протягом 3-х банківських днів з дня виставлення адвокатом рахунку на сплату вказаних витрат.
В пунктах 5, 6 додатку №50 від 05.08.2020 до договору передбачено, що сплата узгодженої сторонами вартості послуг здійснюється замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату вартості послуг.
Передбачувані витрати адвоката у зв'язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються замовником понад узгоджену суму вартості послуг.
Пунктом 8 додатку №50 від 05.08.2020 до договору встановлено, що правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).
До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» № 1705/94 від 17.05.2021 про ухвалення додаткового рішення долучені - складений адвокатом детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Боханом С.О. при наданні професійної правничої допомоги у справі №904/4699/20; акт здачі - приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2021 № 49, підписаний адвокатом та замовником.
Згідно з актом акт здачі - приймання від 17.05.2021 № 49 та детального опису робіт, виконаних адвокатом Боханом С.О. при наданні професійної правничої допомоги у справі №904/4699/20, загальна вартість послуг в розмірі 34 992 грн. 84 коп. складається з таких послуг:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 0,5год., вартість 549,25грн.;
- підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви) - 1документ, вартість 8000грн.;
- складання розрахунку позовних вимог - 1документ, вартість 5000грн.;
- складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 1документ, вартість 2000грн.;
- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) - 1год., вартість 1098,50грн.;
- підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 0,5год., вартість 549,25 грн;
- участь у судовому розгляді справи (складання заяви про збільшення позовних вимог з розрахунком) - судовий розгляд в першій інстанції, вартість 5000грн.
- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 10% від стягненої суми, вартість 12 795,84грн.
На відміну від попередньої редакції Господарського процесуального кодексу України, частина 2 статті 126 та частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають розподіл судом витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які не сплачені на момент їх розподілу, але обов'язково мають бути здійснені стороною в майбутньому.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання адвокатом Боханом С.О. правничої допомоги позивачу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідна правова позиція є сталою для Верховного суду і сформована у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (№ в ЄДРСР 87951334) Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
В пунктах 4.12 - 4.14 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 викладено наступні правові висновки:
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом, під час розгляду справи та після прийняття до розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.
Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права ( Пункт 4.16. постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19).
За встановлених обставин, господарський суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 22 197 грн. 00 коп., оскільки необхідність несення витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній сумі є наслідком звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права. Вказані дії зумовили потребу у представництві інтересів позивача в суді, а також виконання інших пов'язаних дій.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 22 197 грн. 00 коп. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо суми в розмірі 12 795 грн. 84 коп. (оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта) суд зазначає таке.
В пунктах 4.17 - 5.44 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 викладені наступні правові висновки:
4.17. У цій справі, що переглядається, суди під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов'язаність цих витрати з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункти 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшли висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
4.18. Суди, ураховуючи конкретні обставини справи, детально проаналізувавши всі докази, зазначили про наявність підстав для часткового задоволення вищезазначеної заяви і стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27079,51 грн. Іншу частину витрат нестиме позивач. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
4.19. У контексті наведеного відсутні підстави стверджувати, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають/суперечать висновкам, викладеним у пункті 6.1. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 щодо застосування норм статей 7, 13, частин 4, 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
4.20. Водночас, колегія суддів зауважує, що суди обох інстанцій помилково посилалися на висновок колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, оскільки у цій постанові прямо зазначено, що "суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою". Отже, у справі № 915/237/18, на відміну від справи, що переглядається, інша сторона висловила заперечення щодо співмірності судових витрат, що має суттєве значення для висновку про правильне застосування судом положень норми частин 4 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
4.21. Щодо посилання судів на висновок колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформульований у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, то слід враховувати, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу від 10.10.2019 справу № 902/347/18 разом із касаційною скаргою на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17.
4.22. За результатами розгляду справи № 902/347/18 22.11.2019 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову, у якій зазначила, що при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах має враховуватись правова позиція щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
5.34. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
5.35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження необхідності несення ним додаткових витрат у вигляді «гонорару успіху», в зв'язку із чим, господарський суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про ухвалення додаткового рішення в частині покладення на відповідача витрат з оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 12 795 грн. 84 коп. не відповідає критерію розумності і такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 904/4699/20 матиме надмірний характер, у зв'язку із чим обов'язок їх несення слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення від 17.05.2021 № 1705/94 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Гартен-Агро" (53230, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Дмитрівка, вул. Осипенко, буд. 20Г, код ЄДРПОУ 40383271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, код ЄДРПОУ 36348550) 22 165 грн. 74 коп. (двадцять дві тисячі сто шістдесят п'ять грн. 74 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
У решті заяви відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 12.07.2021
Суддя І.А. Рудь