вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2021 р. Справа№ 910/18826/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
секретар судового засідання Стародуб М.Ф.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2021 р. (повний текст складено 08.04.2021 р.)
у справі № 910/18826/20 (суддя - Ковтун С.А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенське-Терра"
до державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 22 442 783,33 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Воскресенське-Терра" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства (далі - ДП) "Гарантований покупець" про стягнення 22 442 783,33 грн., з яких: 20 039 267,10 грн. боргу, 888 229,94 грн. пені, 1 296 607,69 грн. штрафу та 218 678,60 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленої позивачем у березні-липні, жовтні 2020 року електричної енергії за договором № 16519/01 від 14.02.2019 (далі - Договір). Обґрунтовуючи настання строку оплати позивач посилається на Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), за яким протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2021 р. у справі № 910/18826/20 позов задоволено частково: стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Воскресенське-Терра" 18 481 634,79 грн. боргу, 265 873,85 грн. пені, 388 114,33 грн. штрафу, 218 182,67 грн. 3 % річних, 313 196,67 грн. судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов'язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії, та, відповідно дати виникнення прострочення зобов'язання з оплати електричної енергії.
Апелянт зазначив, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов'язані з оплатою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг ДП "Гарантований Покупець" із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, а оскільки ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з ДП "Гарантований Покупець", то це виключає фактичну можливість здійснення останнім розрахунків з позивачем.
Також, скаржник вважає, що виконання грошових зобов'язань ДП "Гарантований Покупець" перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.07.2020 "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", що набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості ДП "Гарантований Покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 р. апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 435 460,62 грн., надано скаржнику строк на усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 07.07.2021 р.
24.06.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
17.06.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли клопотання про залучення до участі у справі № 910/18826/20 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі № 910/18826/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020 р. та клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн.
У судовому засіданні 07.07.2021 р. представник апелянта підтримав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.
Колегія суддів відмовила у задоволенні вказаних клопотань скаржника, з тих підстав, що сторонами договору, за яким стягується заборгованість у даній справі, укладений (з урахуванням змін) між позивачем та відповідачем, зобов'язань або прав для Кабінету Міністрів України, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг він не створює, а відтак, прийняте у даній справі судове рішення, в силу статті 50 ГПК України, не вплине на їх права або обов'язки.
Також, у судовому засіданні 07.07.2021 р. представник відповідача підтримав своє клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Розглянувши клопотання про зупинення провадженні у справі, колегія суддів, відмовила у його задоволенні, з огляду на відсутність об'єктивної неможливості в розумінні п.5 ч.1 ст.227 ГПК України розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для перегляду оскаржуваного судового рішення та, які є предметом судового розгляду, а також враховано, що сторони у разі наявності підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставини не позбавленні права звернутися до суду з відповідними заявами.
До того ж, колегією суддів враховано, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
У судовому засіданні 07.07.2021 р. представник відповідач вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.02.2019 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Воскресенське-Терра» (ВАД) та державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) уклали договір № 16519/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАД продає ДПЕ електроенергію за встановленим регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 «Закону України «Про альтернативні джерела енергії».
Згідно із додатковою угодою № 224/1 від 30.06.2019 (далі - додаткова угода № 224/1) до Договору, в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від № 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» змінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець», що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».
Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 224/1) виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 188/1) виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 1 порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 224/1) передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Пункт 8.3 Порядку встановлює, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Порядку адміністратор комерційного обліку (надалі - «АКО») на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку.
Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку.
Зокрема, п. 10.1 Порядку передбачено, що:
- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;
- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глави 8 цього порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач підписали акти купівлі-продажу від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 3177395,02 грн., від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 476196,96 грн., від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 3757713,61 грн., від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 4279160,74 грн., від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 4776746,11 грн., 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 2426225,96 грн.
З огляду на положення п. 10.4 Порядку, гарантований покупець повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів в такі строки:
- до 04.05.2020 за березень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у березні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902);
- до 29.05.2020 за квітень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у квітні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995);
- до 26.06.2020 за травень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у травні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211);
- до 24.07.2020 за червень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у червні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435);
- до 21.08.2020 за липень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у липні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600);
- до 24.11.2020 за жовтень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у жовтні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 20.11.2020 № 2138).
Вказане спростовує доводи відповідача про ненастання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку.
Колегія суддів встановила, що відповідач порушив свої обов'язки щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 20039267,10 грн. боргу (за березень - 1694265,71 грн. + за квітень - 4534405,67 грн. + за травень - 3574308,00 грн. + за червень - 4112221,88 грн. + за липень - 4607765,67 грн. та за жовтень - 1516300,17 грн.
Утім, до звернення з позовом до суду відповідач погасив 1516300,17 грн. боргу за жовтень 2020 року, а сторони провели корегування актів на суму 41332,14 грн. (акти за червень - 19631,22 грн. та за липень - 21700,92 грн.).
Таким чином на день звернення з позовом до суду борг відповідача становив 18481634,79 грн. (за березень - 1694265,71 грн. + за квітень - 4534405,67 грн. + за травень - 3574308,00 грн. + за червень - 4092590,66 грн. + за липень - 4586064,75 грн.).
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що відповідачем не спростовано виникнення у нього зобов'язань з оплати електричної енергії, колегія суддів вважає, що позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції у сумі 18481634,79 грн.
Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку.
Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача у лютому-жовтні 2020
Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов'язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, ніж передбачених договором та Порядком.
При оцінці вказаних доводів скаржника колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 травня 2021 року у справі №910/11830/20.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за «зеленим» тарифом.
Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем пеня та штраф, з урахуванням здійснених оплат та коригувань, підлягають частковому задоволенню у сумі 886246, 21 грн. та 1293714, 44 грн. відповідно, тож вказані вимоги правомірно задоволено судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком колегії суддів до стягнення з відповідача підлягають 218182,60 грн. 3% річних, тож місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги у зазначеній частині.
У зв'язку із тим, що апелянт не наводить мотивів щодо неправомірності зменшення розміру пені та штрафу з 886246,21 грн. до 265873,85 грн. пені та з 1293714,44 грн. до 388114,33 грн. штрафу відповідно, колегія суддів не вбачає за можливе оцінювати правомірність висновків суду першої інстанції з вказаного питання.
Також, в суді апеляційної інстанції апелянтом було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань до 1 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
На переконання Державного підприємства "Гарантований покупець", з урахуванням специфіки спірних правовідносин, фінансового стану гарантованого покупця, характеру його діяльності, що не пов'язана з отриманням прибутку, а зумовлена виключно виконанням спеціальних обов'язків, дій позивача, що спрямовані лише на отримання додаткового прибутку за рахунок державного підприємства, а не грошових коштів за електричну енергію, штрафні санкції підлягають зменшенню до 1 гривні.
Колегією суддів встановлено, що заявляючи відповідне клопотання, відповідач лише посилався на складну ситуацію у державі та негативне економічне становище, вжиття гарантованим покупцем заходів по виконанню зобов'язання, неприбутковість Державного підприємства "Гарантований покупець", постійне здійснення оплати електричної енергії у спірний період.
Зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).
Так, враховуючи, що судом першої інстанції було здійснено дотримання балансу інтересів сторін з врахуванням чого зменшено суму пені та штрафу, зважаючи на відсутність інших підстав для зменшення розміру неустойки, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення неустойки до 1 грн.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2021 р. у справі № 910/18826/20 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2021 р. у справі № 910/18826/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/18826/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.07.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко