ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
13 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/116/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області - Бортік Р.О. за ордером від 22.06.2021 року серія ВЕ № 1041810;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв - не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв - Д'яченко К.С. за ордером від 31.05.2021 року серія ВЕ № 1040119.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року, м. Миколаїв, суддя Смородінова О.Г., повний текст складено та підписано 09.04.2021 року
у справі № 915/116/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв
про стягнення 1777000,00 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м.Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв 743500,00 грн. - основної заборгованості за договором № 4/2020 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 15.10.2020 року, 743500,00 грн. - штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги на підставі п. 3.1 договору № 4/2020 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 15.10.2020 року, 145000,00 грн. - основної заборгованості за договором № 5/2020 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 12.11.2020 року, 145000,00 грн. - штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги на підставі п. 3.2 договору № 5/2020 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 12.11.2020 року, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 4/2020 від 15.10.2020 року та № 5/2020 від 12.11.2020 року в частині повернення поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим позивачем також було нараховано до стягнення штраф.
01.03.2021 року до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява вх. № 3172/21 про визнання позову, в якій відповідач просив суд прийняти визнання позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв; за результатами підготовчого провадження ухвалити відповідне рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі; вирішити питання щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
10.03.2021 року до Господарського суду Миколаївської області від ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області надійшла заява, в якій заявник просив суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Заява мотивована тим, що відповідно до статуту відповідача до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить укладання договорів позики, поруки, застави, фінансової допомоги, кредитних договорів та інших правочинів такого роду від імені Товариства, заявник є учасником відповідача із часткою в статутному капіталі більше 50%, а тому Загальні Збори Учасників не могли бути проведені без його участі, а отже, на думку заявника, такі збори взагалі не проводились. Вказане свідчить про те, що в разі задоволення позовних вимог, у заявника, як в учасника Товариства виникне обов'язок взяти участь у загальних зборах та приймати рішення про заходи, спрямовані на покращення фінансового стану відповідача, а тому рішення по справі може вплинути на права та обов'язки заявника.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі №915/116/21 (суддя Смородінова О.Г.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області від 10.03.2021 року вх. № 3637/21 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв грошові кошти в загальні сумі 1777000,00 грн., у тому числі: за Договором № 4/2020 від 15.10.2020 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги: 743500,00 грн. - основної заборгованості та 743500,00 грн. - штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги, за Договором № 5/2020 від 12.11.2020 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги: 145000,00 грн. основної заборгованості та 145000,00 грн. штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги; а також 13327,50 грн. судового збору; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв з Державного бюджету України 50 % судового збору у розмірі 13327,50 грн., який перераховано згідно з платіжним дорученням № 95 від 28.01.2021 року на суму 26655,00 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області про залучення його до участі у справі в якості третьої особи мотивовано тим, що укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв договорів, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, не є порушенням прав ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження саме юридичною особою власними майновими правами. Підписання вказаних договорів з порушенням, як стверджує ОСОБА_1 , м.Ясинувата Донецької області, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників.
Щодо суті позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до наданих суду позивачем доказів та вищезазначених обставин, що підтверджені відповідачем, останній дійсно порушив договірні зобов'язання в частині повноти та своєчасності повернення грошових коштів за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, з огляду на що задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області, який учасником справи №915/116/21 не був, з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи звернення із відповідною апеляційною скаргою скаржник зауважив, що у п. 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення суд вирішив відмовити скаржнику у задоволенні заяви про залучення його до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення міститься висновок, що укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв договорів, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, не є порушенням його прав на участь у товаристві та управлінні ним.
За таких обставин, на думку скаржника, оскаржуваним судовим рішенням були вирішені питання як про його право на участь у даній справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, так і про відсутність порушення його прав.
Також в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що згідно пп. 21 п. 7.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв, до виключної компетенції загальних зборів учасників належить укладання договорів позики, поруки, застави, фінансової допомоги, кредитних договорів та інших правочинів такого роду від імені товариства. Тобто, будь-який договір фінансової допомоги, є для відповідача значним правочином, згода на укладення якого повинна бути надана загальними зборами учасників товариства.
Оскільки розмір частки скаржника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв перевищує 50 %, то, виходячи з п. 7.19 Статуту Товариства, загальні збори учасників не могли бути проведені без його участі, а отже, вони не проводились. Матеріали справи не містять доказів подальшого схвалення вищевказаних договорів загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв, а отже, дані договори не створювали жодних прав та обов'язків для відповідача, зокрема, з повернення поворотної фінансової допомоги та сплати штрафу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі №915/116/21 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.
20.01.2021 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі №915/116/21. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.
У відзиві відповідач зазначає, що як правильно встановлено судом першої інстанції, повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати. припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (ст. 239 Цивільного кодексу України). Приписами ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Разом з тим, повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права. За договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому правовий статус (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників товариства жодним чином не змінюється. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18).
Відповідач зауважує, що укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв договорів, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, не є порушенням прав ОСОБА_1 на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження саме юридичною особою власними майновими правами. Підписання вказаних договорів з порушенням, як стверджує ОСОБА_1 , вимог чинного законодавства та відсутність відповідного схвалення цих договорів загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м.Миколаїв може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників.
Предметом позову у цій справі, як вказує позивач, є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв грошових коштів за Договорами № 4/2020 віл 15.10.2020 року та № 5/2020 від 12.11.2020 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги в загальні сумі 1777000,00 грн., при цьому вирішуючи спор у даній справі, суд першої інстанції не вирішував питання про будь-які права чи обов'язки скаржника, оскільки ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять жодних суджень чи висновків сулу саме про права та обов'язки скаржника.
11.06.2021 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання, в якому скаржник просив суд зупинити провадження у справі № 915/116/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/707/21.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2021 року було відкрито провадження у справі № 915/707/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м.Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв про визнання недійсними укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 15.10.2020 року №4/2020 та від 12.11.2020 року № 5/2020, з огляду на що, на думку скаржника, у разі визнання судом вищевказаних договорів недійсними, будуть відсутні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв у даній справі, тобто встановлення обставин у справі № 915/707/21, має значення і може суттєво вплинути на результати розгляду справи № 915/116/21.
15.06.2021 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі, в яких скаржник додатково навів низку постанови суду касаційної інстанції.
16.06.2021 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв надійшла заява, в якій останній просив суд залишити ОСОБА_1 , м.Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також у вказаній заяві позивач просив суд розгляд справи проводити за відсутності його представника, яке судовою колегією задоволено.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 року прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 до свого провадження колегією суддів у новому складі - головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Ярош А.І.
В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції та в якому оголошувалась перерва, представники скаржника та відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м.Миколаїв в судове засідання не з'явився, при цьому судовою колегією було задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.
Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №915/116/21 до вирішення спору щодо недійсності договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в рамках справи № 915/707/21, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати, як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
При цьому, сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду конкретної справи до прийняття рішення у іншій справі.
Так, у справі № 915/707/21 предметом розгляду якої є дійсність/недійсність договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 15.10.2020 року № 4/2020 та від 12.11.2020 року № 5/2020, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м.Миколаїв, тобто договорів, якими позивач у даній справі обґрунтовує свої позовні вимоги.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
З урахуванням викладеного, а також того, що правомірність вищевказаних договорів не є предметом розгляду даної справи, рішення суду у іншій справі, яким би вказані договори було визнано недійсними відсутнє, керуючись принципом презумпції правомірності правочину, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зауважує, що відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи, оскільки скаржником не доведена неможливість її розгляду до вирішення вказаної вище іншої справи, тому що суд наділений повноваженнями самостійно встановлювати обставини, що входять до кола доказування у справі, в тому числі і щодо правомірності підстав Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м.Миколаїв до суду з вимогами, що наразі є предметом апеляційного перегляду.
При цьому, враховуючи, що в даному випадку з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не є учасником справи, а також виходячи з обставин даної справи та доводів апеляційної скарги зазначеної особи, колегія суддів зазначає, що, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21, існує необхідність спочатку встановити наявність чи відсутність підстав для такого перегляду з огляду на наявність або відсутність обставин, які б свідчили про вирішення оскаржуваним рішенням суду питання порушення прав, інтересів та обов'язків скаржника, для того, щоб його можна було визначити учасником даної справи і в подальшому можливості розглядати її по суті.
Так, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 та дослідивши підстави, з яких вона подана, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
За змістом ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 пп 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Реалізація конституційного права, зокрема на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки (п. 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 904/897/19).
Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведену правову позицію викладено також Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 року у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 року у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 року у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 року у справі № 910/9254/18, від 22.09.2020 року у справі № 908/2913/19.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі № 921/730/13-г/3).
При цьому, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 року у справі № 908/2805/19.
У справі, яка переглядається, предметом розгляду є стягнення заборгованості та штрафу за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №4/2020 від 15.10.2020 року та № 4/2020 від 15.10.2020 року.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі №915/116/21 (суддя Смородінова О.Г.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області від 10.03.2021 року вх. № 3637/21 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв грошові кошти в загальні сумі 1777000,00 грн., у тому числі: за Договором № 4/2020 від 15.10.2020 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги: 743500,00 грн. - основної заборгованості та 743500,00 грн. - штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги, за Договором № 5/2020 від 12.11.2020 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги: 145000,00 грн. основної заборгованості та 145000,00 грн. штрафу за порушення строку повернення фінансової допомоги; а також 13327,50 грн. судового збору; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Нік Авто Центр", м. Миколаїв з Державного бюджету України 50 % судового збору у розмірі 13327,50 грн., який перераховано згідно з платіжним дорученням № 95 від 28.01.2021 року на суму 26 655,00 грн.
ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області, як особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення Господарського суду Миколаївської області. При цьому, за доводами апеляційної скарги, рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі №915/116/21 впливає на права та обов'язки скаржника, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв, розмір частки якого перевищує 50%, а тому Загальні Збори Учасників не могли бути проведені без його участі, а отже, на думку скаржника, такі збори взагалі не проводились, матеріали справи не містять доказів подальшого схвалення вищевказаних договорів загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", м. Миколаїв, а отже, дані договори не створювали жодних прав та обов'язків для відповідача, зокрема, з повернення поворотної фінансової допомоги та сплати штрафу.
Проте колегія суддів зауважує, що скаржник не обґрунтував власного юридичного інтересу у даній справі щодо предмета спору, не надав жодних доказів в підтвердження порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції його прав та обов'язків, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 509, 510 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі ст. 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (ст. 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.
Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Отже, укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Н Авто» договорів, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, без згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав скаржника - учасника товариства.
Вказана позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 року у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.
Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).
Отже заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області очевидно не є учасником спірних правовідносин, які існували або існують між учасниками даної справи, не має жодного відношення до цих правовідносин, а тому його права та законні інтереси не могли бути порушені оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги стосуються виключно корпоративних прав ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької, а в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції безпосередньо не зазначено стосовно таких прав та обов'язків скаржника та не міститься відповідних висновків щодо останнього, так само як і в її резолютивній частині відсутня вказівка щодо порушення таких прав скаржника.
Ураховуючи вказане у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької не довів свого права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21, оскільки самих лише тверджень скаржника про порушення його корпоративних прав недостатньо для вирішення питання про можливість оскарження рішення в апеляційному порядку не учасником справи, його залучення у якості третьої особи до справи на стадії її апеляційного перегляду та, відповідно, для скасування оскаржуваного судового рішення.
При цьому, судова колегія зауважує, що якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З наведених вище підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21 підлягає закриттю відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. 234, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - ОСОБА_1 , м. Ясинувата Донецької області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року у справі № 915/116/21.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.
Вступна і резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 13.07.2021 року.
Повний текст ухвали складено 13 липня 2021 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош