ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/132/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ - Чеботарьов В.В. за ордером від 07.07.2021 року серія АІ № 1130282;
від Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області - Касьянов М.Г. на підставі витягу з ЄДРЮОФОПГФ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року, м.Миколаїв, суддя Смородінова О.Г., повний текст додаткового рішення складено та підписано 31.05.2021 року
у справі № 915/132/21
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ
до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ, Миколаївської обл.
про стягнення 6086984,42 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
У лютому 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн.; 3 % річних та інфляційні збитки за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року, у розмірі - 195319,50 грн., що складається з 3 % річних у розмірі 61260,15 грн. та інфляційних збитків у розмірі 134059,35 грн.; судові витрати у розмірі 140229,79 грн., що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі - 90229,79 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року, а в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.
05.04.2021 до Господарського суду Миколаївської від Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ надійшла заява за вх. № 5038/21 про уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн.; 3 % річних та інфляційні збитки за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 266984,42 грн., що складається з 3 % річних у розмірі 49552,91 грн. та інфляційних збитків у розмірі 217431,51 грн.; судові витрати у розмірі 141304,77 грн., що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі - 91304,77 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн. Вказано заява була прийнята судом до розгляду.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі №915/132/21 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м.Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн., 3 % річних у розмірі 49552,91 грн., інфляційні збитки у розмірі 217143,56 грн., а також 91300,45 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання в частині пової та своєчасної оплати отриманого товару, з огляду на що дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про помилковість розрахунку інфляційних втрат, оскільки позивачем були допущені помилки при округленні значень сукупного індексу інфляції, з огляду на що задовольнив позовні вимоги в цій частині частково.
05.05.2021 року до Господарському суду Миколаївської області від Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ надійшла заява про підтвердження розміру суми судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 (суддя Смородінова О.Г.) стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49997,63 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами у справі доведено понесені ним витрати на правову допомогу, з огляду на що заява позивача підлягає до задоволення частково, з огляду на пропорційність задоволених судом позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що він вважає, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності. Позивачем відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, які б довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін, а отже вони не підлягають стягненню з відповідача.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21, справу призначено до судового розгляду.
12.07.2021 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 з огляду на те, що скаржником будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи надано не було. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники учасників справи підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області не потребує задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 є правомірним, виходячи з наступного.
Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
У лютому 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн.; 3 % річних та інфляційні збитки за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року, у розмірі - 195319,50 грн., що складається з 3 % річних у розмірі 61260,15 грн. та інфляційних збитків у розмірі 134059,35 грн.; судові витрати у розмірі 140229,79 грн., що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі - 90229,79 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.
На підтвердження витрат, які позивач планує понести в зв'язку із розглядом справи, останнім до позовної заяви було додано:
- копію договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року, укладеного між Адвокатським Бюро «Володимира Чеботарьова» та Товариством з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ. Зі змісту наданого договору вбачається, зокрема, що Адвокатське Бюро зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта (п. 2.1.1); Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар Адвокатському Бюро в розмірі та в строк погоджені між ними (п. 2.3.1); цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 03.01.2022 року (п. 3.1); гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.2);
- копію додаткової угоди № 2 від 15.01.2021 року до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року, відповідно до п. 1 якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги ДТВ «Комплітех» у справі про стягнення за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429. Бюро зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Миколаївської області).
Згідно із п. 2 додаткової угоди вартість послуг: вивчення матеріалів справи; написання та подання позовної заяви про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних збитків - 35000,00 грн.; представництво, правове супроводження господарської справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, клопотання тощо) -15000,00 грн.; інші послуги, які безпосередньо пов'язані з наданням правової допомоги у спорі передбаченому п. 1 Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, зокрема участь адвоката у судовому засіданні - алгоритм визначення ціни наданої послуги: 1 год. (година) = 2000,00 грн.
Оплата послуг, передбачених п. 2 даної угоди сплачується Клієнтом в період судового розгляду спору передбаченого даною додатковою угодою судом першої інстанції, але не пізніше 2-х днів з моменту ухвалення рішення по справі (п. 3.1 додаткової угоди);
Згідно п. 7.1. додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Відповідно до п. 7.2. додаткової угороди бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце);
- копію ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 1083902 від 27.01.2021 року, виданого Адвокатським Бюро «Володимира Чеботарьова» адвокату Чеботарьову В.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Чеботарьову В.В. 19.04.2019 року.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі №915/132/21 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м.Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн., 3 % річних у розмірі 49552,91 грн., інфляційні збитки у розмірі 217143,56 грн., а також 91300,45 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
05.05.2021 року до Господарському суду Миколаївської області від Товариства з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м. Київ надійшла заява про підтвердження розміру суми судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, до якої заявником було надано такі документи:
- копію рахунку № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року (у відповідності до п. 2 додаткової угоди № 2 від 15.01.2021 року) на суму 50000,00 грн., відповідно до якого: Оплата вартості послуг, що передбачені додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року (вивчення матеріалів справи, написання та подання позовної заяви) - 35000,00 грн.; представництво, правове супроводження господарської справи у суді першої інстанції (відповідь на відзив, клопотання тощо, участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду - 15000,00 грн.
- копію платіжних доручень про сплату грошових коштів Товариством з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ Адвокатському Бюро «Володимира Чеботарьова» №30 від 28.01.2021 року на суму 25000,00 грн. (призначення платежу: «Часткова оплата за юридичні послуги по рах. № 1 до дог. про надання правової допомоги від 03.01.2021р., без ПДВ») та № 201 від 29.04.2021 року на суму 25000,00 грн. (призначення платежу: «Часткова оплата за юридичні послуги по рах. № 1 до дог. про надання правової допомоги від 03.01.2021р., без ПДВ»);
- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.04.2021 року на загальну суму 50000,00 грн.
Також матеріали справи містять клопотання Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області від 22.02.2021 року вх. № 2682/21, яким відповідач просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правовому допомогу, а саме, доказів на підтвердження виконаних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, і тому це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат; вартість послуг на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - наявна мінімальна кількість підготовлених документів, які подані до справи; - проведено мінімум аналітичної роботи адвоката; - витрати на правову допомогу не співмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надані послуги, ціною позову, значенням справи для сторони; - незначна складність справи; - відсутній публічний інтерес до справи.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 (суддя Смородінова О.Г.) стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49997,63 грн.
При цьому, судова колегія зазначає, що Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, окрім вищевказаного додаткового рішення у справі, також оскаржило основне рішення, за результатами апеляційного перегляду якого постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі № 915/132/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі № 915/132/21 - без змін.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Надалі об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.
З матеріалів справи вбачається, що представником Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ в суді був адвокат Чеботарьову В.В. відповідно до ордеру АІ № 1083902 від 27.01.2021 року, виданого Адвокатським Бюро «Володимира Чеботарьова» адвокату Чеботарьову В.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року.
Так, 03.01.2021 року між позивачем у справі та Адвокатським Бюро «Володимира Чеботарьова» було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокатське Бюро зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
15.01.2021 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року, відповідно до п. 1 якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги ДТВ «Комплітех» у справі про стягнення за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429. Бюро зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Миколаївської області).
Судовою колегією перевірено та встановлено, що позовна заява підписана та направлена до суду адвокатом Чеботарьовим В.В., вказаним адвокатом під час розгляду справи в суді першої інстанції також було складено та направлено до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідь на відзив, заяву про уточнення розміру позовних вимог. Крім того, з матеріалів справи вбачається що вищевказаний адвокат приймав участь у всіх судових засідання в суді першої інстанції.
За фактами надання правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача суді при розгляді даної справи 30.04.2021 року між Адвокатським бюро «Володимира Чеботарьова» та позивачем було складно та підписано акти приймання-передачі наданої правової допомоги року на загальну суму 50000,00 грн.
Також матеріли справи містять копію рахунку № 1 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року (у відповідності до п. 2 додаткової угоди № 2 від 15.01.2021 року) на суму 50000,00 грн., відповідно до якого: оплата вартості послуг, що передбачені додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 року (вивчення матеріалів справи, написання та подання позовної заяви) - 35000,00 грн.; представництво, правове супроводження господарської справи у суді першої інстанції (відповідь на відзив, клопотання тощо, участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду - 15000,00 грн.
Вказаний рахунок Товариством з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ оплачений в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 30 від 28.01.2021 року на суму 25000,00 грн. та № 201 від 29.04.2021 року на суму 25000,00 грн.
Проаналізувавши вказані докази, судова колегія вважає, що обсяг та час, витрачений на виконання робіт адвокатом фактично є обґрунтованим та не завищеним, а вартість виконаних робіт відповідно до часу, витраченого на їх виконання, відповідає умовам укладеного між клієнтом та адвокатським об'єднанням договору про надання правової допомоги, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн. не перевищує 10 % від суми заявлених та задоволених позовних вимог, а також узгоджується з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, з огляду на що судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження фактичного понесення Товариством з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.
Отже, у зв'язку із розглядом даної справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Комплітех», м. Київ фактично та обґрунтовано понесло витрати на правничу (правову) допомогу адвоката, виплативши винагороду за представництво його інтересів в суді, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням у загальній сумі 50 000,00 грн.
При цьому, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі №915/132/21 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Товариство з додатковою відповідальністю “Комплітех”, м.Київ суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 року у розмірі - 5820000,00 грн., 3 % річних у розмірі 49552,91 грн., інфляційні збитки у розмірі 217143,56 грн., а також 91300,45 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
З огляду на що, ухвалюючи додаткове рішення у справі, місцевий господарський суд правомірно задовольнив заяву позивача про відшкодування судових витрат частково, а саме пропорційно задоволеним вимогам та стягнув з відповідача у справі витрати на правничу допомогу у розмірі 49997,63 грн., тобто 99,99 % від заявленої суми, яка пропорційна розміру задоволених позовних вимог позивача (з урахуванням закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог).
Що стосується клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн., яке було заявлено в суді першої інстанції, та мотиви якого є наразі доводами апеляційної скарги, судова колегія зазначає таке.
Обґрунтовуючи таке клопотання, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правовому допомогу, а саме, доказів на підтвердження виконаних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, і тому це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат; вартість послуг на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - наявна мінімальна кількість підготовлених документів, які подані до справи; - проведено мінімум аналітичної роботи адвоката; - витрати на правову допомогу не співмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надані послуги, ціною позову, значенням справи для сторони; - незначна складність справи; - відсутній публічний інтерес до справи.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що матеріли справи містять всі необхідні докази на підтвердження обсягу та вартості послуг адвоката з надання правової допомоги позивачу. При цьому, що стосується співмірності наданих послуг їх вартості, слід наголосити, що відповідно до ч. 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач лише послався на неспівмірність заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не надав жодних доказів невідповідності заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.
З урахуванням викладеного судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки як вірно зауважив місцевий господарський суд посилання відповідача стосовно неспівмірності / нерозумності визначених та понесених позивачем витрат на правничу допомогу є лише декларативними, що унеможливлює задоволення такого клопотання.
З огляду на це колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції вірно, з урахуванням процесуальних норм, надано оцінку усім доказам у справі та зроблено висновки щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання позивача про стягнення на його користь з відповідачів суми понесеним ним витрат на професійну правничу допомогу, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області не підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 відповідає вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування з доводів та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 року у справі № 915/132/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 12.07.2021 року.
Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош