79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" липня 2021 р. Справа № 907/83/17
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників сторін:
від позивача (скаржника) - Борусевич С.Й.
від відповідачів-1,2,3 - не з'явились
від третьої особи (Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос") (скаржника) - Фляшовський В.А.
від третіх осіб - не з'явились
від прокуратури - Рогожнікова Н.Б.
розглянувши апеляційні скарги:
- Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", б/н від 03 березня 2021 року;
- Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, б/н від 04 березня 2021 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року (підписане 09.02.2021), головуючий суддя Пригара Л.І., судді: Ремецькі О.Ф. та Ушак І.Г.
у справі №907/83/17
за позовом Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегове, Закарпатська область
до відповідача-1 Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України, м. Київ
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта, м. Берегове, Закарпатська область
до відповідача-3 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" агропромислового комплексу України, м. Київ (в подальшому перейменоване в Громадську організацію "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна служба геології та надр України, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд державного майна України, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К", м. Мукачево, Закарпатська область
за участю прокурора, який вступив у справу на підставі заяви від 21.02.2017
про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів
У січні 2017 року Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" агропромислового комплексу України, Державна служба геології та надр України та Фонд державного майна України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К" про визнання недійсними електронних торгів від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1 та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №204258 від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1.
Позовну заяву із посиланням на положення статей 16, 181, 182, 190, 203, 215, 325, 331 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" згідно з державним актом на право постійного користування землею від 05.05.1997 серії ІІ-ЗК №002129 є землекористувачем земельної ділянки у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 для розміщення виробничих та учбових баз. На земельній ділянці розташовано водозабірні свердловини Берегівського родовища термальних мінеральних вод №№ 2-т, 8-т, 15-т та 19-т. Свердловини №№ 2-т і 8-т введені в експлуатацію у 1973 році та використовувалися позивачем для відкритого басейну Учбово-спортивної бази "Закарпаття". Однак, як зазначив позивач, він ніколи не був власником, зокрема, свердловини № 2-т, а також будівель і споруд у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, власником яких, у свою чергу, є Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" Агропромислового комплексу України. Позивач зазначив, що згідно з чинним законодавством арешт може бути накладено лише на майно, належне боржникові на праві власності, проте у цьому випадку неправомірно було накладено арешт на свердловину термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1, що не є майном у розумінні положень Цивільного кодексу України та не належить позивачеві на праві власності. Позивач послався на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, при проведенні торгів, оскільки споруда свердловини термальних вод № 2-т фактично не була описана та арештована, інформації щодо свердловини немає в акті опису та арешту майна від 21.10.2015, ВДВС не повідомило позивачеві про визначення вартості майна, а отже позбавило ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" права взяти участь у процедурі оцінки майна та оскаржити її. ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" наголосило, що проведення прилюдних торгів із реалізації споруди свердловини № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, а також інтересам держави, оскільки фактично за результатами торгів ТОВ "Жайворонок-Пачірта" набуло право власності на надра, що прямо заборонено статтею 4 Кодексу України про надра.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26 червня 2017 року у справі №907/83/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі №907/83/17 апеляційні скарги Заступника прокурора Закарпатської області та Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства "Колос" АПК України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 червня 2017 року у цій справі залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року за результатами розгляду касаційних скарг Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово - спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України та Заступника прокурора Львівської області, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2018 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 червня 2017 року у справі №907/83/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
Верховний Суд у постанові зокрема зазначає, що дійшовши висновку про належність експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 на праві приватної власності ВФСТ "Колос" АПК України, суди попередніх інстанцій не обґрунтували наявності правових підстав для такого висновку належними та допустимими доказами, а також не надали належної оцінки наявності правових підстав для включення державним виконавцем до акта опису та арешту майна і здійснення реалізації через проведення торгів експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 саме як майна, належного боржникові, у виконавчому провадженні. Поряд з тим, Верховний Суд також зазначив, що дійшовши висновку, що звернення стягнення на майно, належне суб'єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління здійснюється в тому ж порядку, що і на майно, належне їм на праві власності, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, не навів доказів перебування експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т у віданні чи в оперативному управлінні ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", натомість, як убачається зі змісту листа від 14.07.2016 №281/01-5 ВФСТ "Колос" АПК України повідомляло державного виконавця, що є власником цілісного майнового комплексу у м. Берегово, вул. Корятовича, 1, який перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловин є Державний фонд надр, який видає спеціальний дозвіл на користування надрами. Крім цього, у постанові Верховного Суду вказано, що посилаючись на наявність у ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" спеціального дозволу на користування надрами від 25.10.2004 №3476 (видобування термальних мінеральних вод, придатних для використання їх плавальним басейном, а також у якості лікувальних для зовнішнього використання) на земельній ділянці Берегівського родовища, де розташовані свердловини №2-т, №8-т, суди попередніх інстанцій не навели норм чинного законодавства, за якими у державного виконавця виникло право на включення до акта опису та арешту майна з подальшою реалізацією на торгах експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т як нерухомого майна, належного боржникові на праві власності, оскільки спеціальний дозвіл суб'єкту господарювання надано саме на користування надрами, що не свідчить про набуття (наявність) у такого користувача будь-якого іншого права.
В процесі нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/83/17 замінено відповідача-3 - Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/83/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване зокрема тим, що позивач користувався свердловиною №2т на праві господарського відання, здійснюючи яке, в силу ст.74 Господарського кодексу України, позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. Статутом позивача, нова редакція якого зареєстрована 05.04.2011 року (номер запису 13221050005000216) передбачено, що його власником є Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" Агропромислового комплексу України. Майно позивача утворюється за рахунок внесків Товариства "Колос", діяльності цього підприємства та надходжень інших видів, не заборонених чинним законодавством (п.6.1 статуту). Підприємство здійснює свою діяльність, володіє й користується належним йому майном на праві повного господарського відання (п.п. 6.3, 6.4 статуту). Згідно п.4.3 статуту, підприємство відповідає по своїх зобов'язаннях всім належним йому майном. Статтею 219 Господарського кодексу України передбачено настання господарської відповідальності за невиконання та неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності всім майном порушника, яке належить йому у на праві власності або закріплене за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном. Таким чином, звернення стягнення на майно, що належить суб'єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління здійснюється в тому ж порядку, що й на майно, яке належить їм на праві власності. Відтак суд визнав доводи позивача щодо того, що органом ДВС здійснювалась реалізація свердловини з надрами, яка не належить позивачу на праві власності, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Суд також зазначає, що посилаючись на порушення п.2 та п.4 розділу III Порядку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що дані обставини якимись чином вплинули на результати проведення електронних торгів. На думку суду першої інстанції, позивачем жодними доказами не доведено незаконність та невідповідність дій відповідачів чинному законодавству України, а будь-яких інших порушень порядку підготовки та проведення електронних торгів позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження суду не надано. Крім цього, місцевий господарський суд, пославшись на судові рішення у справі №907/310/18, дійшов висновку про доведеність належності експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т у м. Берегово, вул. Корятовича, 1, на праві приватної власності ВФСТ "Колос" АПК України, яке є засновником позивача та яке має право вживати заходів до захисту прав і законних інтересів позивача, в тому числі і оскаржувати рішення, якими порушуються права останнього. Також суд дійшов висновку, що предметом арешту та опису майна від 21.10.2015 року, яке в подальшому реалізоване, був об'єкт нерухомості - свердловина, а не самі надра, які знаходяться в її місці знаходження. Разом з тим, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не доведено, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, та ці порушення вплинули на результат торгів, внаслідок чого законні інтереси позивача були порушені під час торгів. Таким чином, суд дійшов висновку, що торги визнаються недійсними лише в тих випадках, коли під час їх підготовки і проведення були допущені порушення, що могли вплинути на результати торгів, яких судовим розглядом встановлено не було, як і не було встановлено порушення прав та законних інтересів позивача.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України та третя особа - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/83/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна та протокол проведення електронних торгів.
Позивач у своїй апеляційній скарзі зокрема зазначає, що власником майнового комплексу за адресою: м. Берегове, вул. Корятовича, 1, та постійним користувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний майновий комплекс, є третя особа - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос", а спірна експлуатаційна свердловина є приналежною річчю до майнового комплексу в силу ст.186 ЦК України та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №907/310/18. Поряд з тим, позивач зазначає, що не існує жодного документу, який би свідчив про передачу вказаного майнового комплексу та/або його складових у господарське відання позивача, а станом на час складання акту опису та арешту майна від 21.10.2015 року, майновий комплекс перебував в оренді на 49 років у ТОВ «Рекреаційно-спортивна база «Закарпаття», яке участі у справі не бере. Разом з цим, позивач наголошує, що лист третьої особи, за змістом якого, майно, на яке накладено арешт, знаходиться на балансі позивача, не може трактуватися як підтвердження перебування спірного майна на праві господарського відання у позивача. При цьому, скаржник наголошує, що ні паспорт свердловини, ні спеціальний дозвіл на користування надрами, не є документами, якими може посвідчуватись речове право на нерухоме майно, а у державного виконавця не могло виникнути право на відчуження спірного майна, оскільки таке право ніколи не мав позивач. Також апелянт звертає увагу, що державний виконавець, в порушення ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», не здійснював звернення стягнення на грошові кошти боржника, рухоме майно, транспортні засоби, а перейшов до безпосереднього звернення стягнення на спірну свердловину, яку при цьому, безпідставно вважав нерухомим майном, належним позивачу.
Третя особа (Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос") у своїй апеляційній скарзі виклала доводи, подібні доводам апеляційної скарги позивача. Крім цього, зазначила, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки тому, що внаслідок оспорюваного аукціону та протоколу електронних торгів власник спірного майна - Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" був позбавлений права власності на майно без будь-якої правової передумови та без повного відшкодування вартості майна, не будучи учасником жодних виконавчих проваджень. Разом з тим, наголошує, що суд першої інстанції, встановивши, що спірне майно є приналежним до майнового комплексу, який належить третій особі, не звернув уваги нате, що в силу закону, таке майно не могло розглядатися як окрема річ та відповідно не підлягало реалізації у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».
У запереченнях на апеляційні скарги відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Жайворонок-Пачірта» просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав чи законних інтересів, оскільки останній не був власником спірної свердловини, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Поряд з тим, зазначає про відсутність порушень вимог Порядку при проведенні електронних торгів та того, що такі порушення вплинули на результат торгів, внаслідок чого були б порушені законні інтереси позивача. Крім цього, зазначає, що третьою особою - Громадською організацією "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" були оскаржені до адміністративного суду дії органу ДВС, однак, судовими рішеннями позов було залишено без розгляду в частині визнання протиправними дій органу ДВС щодо включення до акту опису й арешту майна від 25.10.2015 експлуатаційних свердловин 2-т та 8-т, що знаходяться за адресою: м. Берегове, вул. Корятовича, 1, а також щодо накладення арешту на це майно, відтак, відповідач-2 зазначає, що дії органу ДВС щодо опису та арешту спірного майна є законними та протиправними не визнані. Поряд з цим, вказує, що третьою особою також подано позов до господарського суду про визнання права власності на споруду свердловини №2-т; звільнення з-під арешту нерухомого майна; виключення його з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 та визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 - Державне підприємство «Сетам» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Зокрема, зазначає, що за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи органу Державної виконавчої служби. Також зазначає, що на реалізацію було виставлено не надра землі, про що зазначає позивач у апеляційні скарзі, а споруду експлуатаційної свердловини термальної води з інженерними комунікаціями, що чітко вбачається з інформаційного повідомлення та документів виконавчого провадження. Поряд з цим, вказує, що у позивача була можливість оскаржити звіт про оцінку майна та дії державного виконавця з оцінки майна протягом встановленого строку (10 днів), який позивач пропустив. Крім цього, відповідач-1 також вважає, що позивачем не доведено порушення прав останнього внаслідок проведених електронних торгів. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить розглядати справу за відсутності його представника.
Від третьої особи (ТзОВ «СПД-К») до суду надійшла заява про визнання апеляційної скарги Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос".
Судові засідання з розгляду справи в апеляційному суді проводились в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області за клопотанням відповідача-2 та на підставі відповідних ухвал суду.
Представники скаржників в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг, просили такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/83/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна та протокол проведення електронних торгів, з підстав, викладених у апеляційних скаргах.
Прокурор Львівської обласної прокуратури в судовому засіданні поклався на розсуд суду, просив прийняти законне рішення у справі.
Представники відповідачів та решти третіх осіб (окрім скаржника) в судове засідання не з'явилися. Поряд з тим, від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача-2 на лікарняному, що підтверджується довідкою №306/4 від 02 липня 2021 року.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила в задоволенні такого, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Частиною 11 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів звертає увагу, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов'язковою, поряд з тим, 10 липня 2021 року спливає передбачений ч.1 ст.273 ГПК України, строк розгляду апеляційних скарг. При цьому, представник відповідача-2 був присутній у попередньому судовому засіданні та надав суду свої пояснення по суті спору. Одночасно відповідач-2 не позбавлений права забезпечити участь в судовому засіданні будь-якого іншого представника.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 та відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка представників відповідачів та третіх осіб-2,3 в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників скаржників та прокурора, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20 жовтня 2014 року у справі №907/870/14 присуджено до стягнення з ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" на користь фізичної особи-підприємця Калинич І.І. заборгованість за договором генерального підряду від 01 липня 2011 року №010711/01 та витрати зі сплати судового збору у сумі 904 786,83 грн. На виконання рішення суду видано наказ від 15 травня 2015 року.
20 травня 2015 року ВДВС відкрито виконавче провадження №47602724, а 20.04.2016 державним виконавцем винесено постанови про прийняття виконавчих проваджень до виконання щодо наказів Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2015 № 907/870/14 та від 23.02.2016 № 907/663/15.
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем описано рухоме та нерухоме майно, в тому числі експлуатаційну свердловину термальних вод №2-т у м. Береговому по вул. Корятовича, 1, згідно з актом опису та арешту майна від 21 жовтня 2015 року.
13 травня 2016 року державним виконавцем до Державної служби геології та надр України надіслано запит №1373/4-915 щодо надання правовстановлюючих документів та технічної документації, зокрема щодо експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т, на підставі яких ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" надано спеціальний дозвіл від 25.10.2004 №3476 на користування надрами.
У листі вих.№9398/13/12-16 від 05 травня 2016 року Державна служба геології та надр України повідомила, що свердловина №2-т належить ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття".
ВФСТ "Колос" АПК України на запит державного виконавця від 06 липня 2016 року у листі від 14.07.2016 №287/01-5 повідомило, що воно є власником цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Корятовича, 1; описане майно, на яке накладено арешт, перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловини є Державний фонд надр, який видає спеціальні дозволи на користування надрами.
18 липня 2016 року за наслідками проведеної оцінки майна державним виконавцем сторонам виконавчого провадження надіслано витяг із висновку про вартість майна, а саме експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т у м. Береговому по вул. Корятовича, 1.
Інформаційне повідомлення щодо реалізації лоту №172345 опубліковано 20 вересня 2016 року у системі електронних торгів арештованим майном. Датою проведення електронних торгів визначено 10 жовтня 2016 року, 9:00 год., датою закінчення подання заявок - 12 жовтня 2016 року, 21:00 год. В інформаційному повідомленні зазначено відомості про майно, його склад, характеристики, технічний стан. Порядок ознайомлення з майном визначено шляхом ознайомлення у зберігача у будь-який будній день з 9:00 до 18:00 годин.
Електронні торги завершено 12 жовтня 2016 року о 22:00 год. Визнано торги такими, що відбулися згідно із протоколом проведення електронних торгів №204258. Переможцем за найвищою ціновою пропозицією у сумі 887 250 грн визнано учасника №5 - ТОВ «Жайворонок-Пачірта».
У січні 2017 року Підприємство об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України звернулося до суду з цим позовом до відповідачів: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання недійсними електронних торгів від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1 та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №204258 від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1.
Як зазначалось вище, за результатами нового розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:
Згідно з ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Вказаними частинами ст.203 ЦК України визначено наступні вимоги до правочину: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 цього Закону і полягає в арешті майна боржника, його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження»).
За змістом частин 1, 2 статті 61 ЗУ «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець і сторони. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (ст.ст.14, 15 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалося учасниками справи, ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" користувався свердловиною №2-т із 1997 по 2016 роки згідно з державним актом на право постійного користування землею від 05.05.1997, спеціальним дозволом на користування надрами, наданим Державною службою геології та надр України від 25.10.2004 №3476 і технічним паспортом.
Поряд з цим, згідно з повідомленням ВФСТ "Колос" АПК України на запит державного виконавця (лист від 14.07.2016 № 287/01-5) описане державним виконавцем майно, на яке накладено арешт, перебуває на балансі ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", а власником свердловини є Державний фонд надр, який видає спеціальні дозволи на користування надрами.
Разом з тим, судом встановлено, та це вбачається із пояснень Фонду державного майна, згідно з відомостями в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності споруда експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т у м. Береговому, вул. Корятовича, 1 не обліковується, а за змістом інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, експлуатаційна свердловина №2-т перебуває у приватній власності ВФСТ "Колос" АПК України.
Так, зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 жовтня 2012 року вбачається, що ВФСТ "Колос" АПК України на праві приватної власності, на підставі рішення Виконавчого комітету Берегівської міської ради, належить: будівля готелю, "А", загальна площа 2 069,3 мІ; будівля головного корпусу, "Б", "Б1", "Б2", "Б3", загальною площею 2 928,2 мІ; котельня "В" загальною площею 457,2 мІ; гараж "Г" загальною площею 140,1 мІ; будівля грп "Д" загальною площею 30,9 мІ; вбиральня, "Ж", гараж "З" загальною площею 135,5 мІ; мийка (естакада) "Й" загальною площею 46,6 мІ; теплиця "И" загальною площею 114,7 мІ; їдальня "Л" загальною площею 1 158,9 мІ.
Докази належності спірної свердловини боржнику у виконавчому провадженні - Підприємству об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, на праві власності в матеріалах справи відсутні та відповідачами вказане не доведено.
Поряд з тим, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про належність спірної свердловини позивачу на праві господарського відання, однак, докази такого у матеріалах справи також відсутні та обґрунтування такого висновку в оскаржуваному рішенні відсутнє.
Згідно з ч.1 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Одночасно, дійшовши помилкового висновку про належність спірної свердловини позивачу на праві господарського відання, суд першої інстанції, при цьому, не врахував положень п.6.4 Статуту позивача, відповідно до якого, підприємство здійснює свою діяльність, володіє і користується належним йому майном на праві повного господарського відання з обмеженням правомочності підприємства щодо відчуження, міни, застави, позики, оренди нерухомого майна, транспортних засобів, інших основних фондів підприємства, отримання кредитів, укладання договорів про спільну інвестиційну діяльність, що здійснюється виключно за рішенням Голови Товариства «Колос».
Поряд з тим, як вбачається з матеріалів справи спірне майно перебувало на балансі позивача.
Слід зазначити, що ні паспорт свердловини, ні спеціальний дозвіл на користування, не є документами, які посвідчують речове право на нерухоме майно, в розумінні ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Відтак, ані перебування спірного майна на балансі боржника, ані користування останнім цим майном на підставі спеціального дозволу, не свідчать про набуття позивачем права власності на таке майно.
Крім цього, з наявного у матеріалах справи статуту ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття", затвердженого постановою Президії Центральної Ради ВФСТ "Колос" АПК України та зареєстрованого 05.04.2011, вбачається, що власником ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття" (за статутом - Підприємство) є ВФСТ "Колос" АПК України (за статутом - Товариство "Колос"). Майно Підприємства утворюється за рахунок внесків Товариства "Колос", діяльності Підприємства та надходжень інших видів, не заборонених чинним законодавством (доходів від цінних паперів, лотерей, аукціонів, безвідплатних чи благодійних внесків та інше) (пункт 6.1 статуту). Власником майна Підприємства, переданого йому у повне господарче відання Товариством "Колос", а також майна та коштів, придбаних ним у результаті господарської діяльності, є Товариство "Колос" (пункт 6.3 статуту). Майно Підприємства може бути вилучено лише за рішенням суду, яке набрало законної сили (пункт 6.6 статуту). Підприємство від свого імені може укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у цивільному і господарському судах, а також Підприємство відповідає за всіма своїми зобов'язаннями всім належним йому майном (пункти 4.2, 4.3 статуту).
Одночасно судом встановлено, що експлуатаційна свердловина термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, не зареєстрована як окремий об'єкт, при цьому, як вбачається з матеріалів справи, така збудована для плавального басейну республіканської учбово-спортивної бази «Закарпаття» та використовувалася ПОГ ЕВП "УСБ "Закарпаття".
Як встановлено вище, право власності на комплекс будівель Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України підтверджується свідоцтвом про право власності від 26 червня 2002 року №52, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради від 28 травня 2002 року.
Поряд з тим, судовими рішеннями у справі №907/310/18 спростовано доводи щодо помилкового визначення статусу спірного майна як приналежного до комплексу будівель, оскільки цей висновок узгоджується із положеннями статті 186 ЦК України щодо приналежності речі, яка призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням.
Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що спірна свердловина є окремим об'єктом майнових прав, який би на час продажу належав позивачу, та який (об'єкт) міг бути реалізований на торгах щодо реалізації майна боржника (позивача) у виконавчому провадженні.
Спірне майне є приналежним до майнового комплексу, який належить на праві власності третій особі - Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», відтак, таке майно не могло розглядатися як окрема річ та відповідно не підлягало реалізації у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».
Судом враховано, що Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» агропромислового комплексу України, яке в подальшому перейменоване в Громадську організацію «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» не було стороною (боржником) спірного виконавчого провадження, відтак, у державного виконавця не було підстав для опису спірного майна та продажу його на торгах.
За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №904/968/18 та постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі №916/1092/19, арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та він міг відчужити їх сам, а кошти, отримані від продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.
Державний виконавець, виконуючи рішення суду, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.
Дії державного виконавця щодо визначення складу майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, та його оцінки безпосередньо впливають на формування суттєвих умов договору купівлі-продажу і в сукупності позначаються на результаті прилюдних торгів, а тому незаконні дії державного виконавця можуть слугувати підставою для визнання недійсним укладеного на прилюдних торгах правочину у зв'язку з недодержанням під час його вчинення вимог закону (п.2 інформаційного листа ВГСУ №01-06/131/16 від 28 січня 2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України «Про виконавче провадження»»).
Відтак, державним виконавцем помилково визначено склад майна боржника, яке підлягає реалізації на електронних торгах, включивши до такого складу майно, яке не належало боржнику, та яке останній не мав права відчужувати.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч.5 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві (ч.6 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, до якого включено 222 об'єкта, у тому числі комп'ютерна техніка та 3 транспортні засоби. Поряд з тим, державним виконавцем арештовано грошові кошти боржника, розміщені на його банківських рахунках. Однак, державним виконавцем, всупереч положенням ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», не здійснено звернення стягнення на грошові кошти боржника, рухоме майно, транспортні засоби боржника, а звернуто стягнення на спірну свердловину, яка до того ж не належала боржнику на праві власності.
Слід також зазначити, що як вбачається з акту державного виконавця від 17 грудня 2020 року про проведені електронні торги в жовтні 2016 року, кошти за придбане майно переможцем торгів сплачено повністю в сумі 887 250 грн., а 17 жовтня 2016 року кошти зараховані на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень. При цьому, лише 18 грудня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №47602724 та №50303190, однак, такі винесено згідно заяви стягувача №03/12 від 03 грудня 2020 року про виконання боржником рішення суду в повному обсязі. З наведеного вбачається, що кошти, отримані від реалізації майна, не використано на погашення боргу за наказами Господарського суду Закарпатської області у справах №907/663/15 та №907/870/14.
Одночасно, відповідачем (органом ДВС) також не спростовано доводів позивача про те, що актом опису і арешту майна від 21 жовтня 2015 року описано та арештовано експлуатаційну свердловину термальних вод №2 в м. Берегово по вул. Корятовича, 1, поряд з тим, 20 вересня 2016 року в Системі електронних торгів арештованим майном опубліковано Інформаційне повідомлення щодо реалізації лоту №172345 - споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т в м. Берегово по вул. Корятовича, 1, яка (споруда) не була описана та арештована.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд, серед інших, також дійшов висновку, що саме Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" агропромислового комплексу України, яке є власником майна, має право вживати заходів щодо захисту прав та законних інтересів позивача, в тому числі, оскаржувати рішення, якими порушуються права підприємства позивача.
Однак, такий висновок суду є взаємосуперечливим висновку щодо наявності підстав для реалізації спірного майна на електронних торгах, з огляду на належність такого майна позивачу на праві господарського відання. Отже, суд встановивши що спірне майно належало боржнику та могло бути реалізоване на електронних торгах, разом з тим, ставить під сумнів порушення прав позивача у цій справі.
Одночасно, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідачів на відсутність порушеного права та/чи законного інтересу позивача у цій справі, оскільки, як встановлено судом вище та вбачається з матеріалів справи, позивач був користувачем спірної свердловини №2-т із 1997 по 2016 роки, згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 05 травня 1997 року, спеціальним дозволом на користування надрами, наданим Державною службою геології та надр України від 25 жовтня 2004 року №3476 і технічним паспортом. Поряд з тим, позивач був боржником у виконавчому провадженні, в процесі якого і були проведені спірні електронні торги.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів; покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Беручи до уваги всі встановлені вище обставини, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів того, що станом на момент проведення електронних торгів, боржник був власником майна, яке було предметом продажу на електронних торгах, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України про визнання недійсними електронних торгів від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1 та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №204258 від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1.
Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У зв'язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Поряд з тим, враховуючи задоволення позову, з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь позивача - Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України слід стягнути - 17 920 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору (з яких: 3 200 грн. - за подання позову; 3 520 грн. - за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду; 6 400 грн. - за подання касаційної скарги; 4 800 грн. - за подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду). Поряд з тим, з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» слід стягнути 4 800 грн. - за подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Апеляційні скарги Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» та Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України - задоволити.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/83/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Визнати недійсними електронні торги від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, в системі «СЕТАМ».
Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №204258 від 12.10.2016 року з реалізації арештованого майна, а саме: споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, в системі «СЕТАМ».
Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи - 43316386) на користь Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України (90202, Закарпатська область, м. Берегове(пн), вул. Корятовича, 1; ідентифікаційний код юридичної особи - 02647591) 17 920 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору (з яких: 3 200 грн. - за подання позову; 3 520 грн. - за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду; 6 400 грн. - за подання касаційної скарги; 4 800 грн. - за подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду).
Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи - 43316386) на користь Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» (02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11; ідентифікаційний код юридичної особи - 01287191) 4 800 грн. - за подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.
Матеріали справи №907/83/17 повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 09 липня 2021 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Матущак О.І.